24 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/1390/14
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Танасогло Т.М.,
суддів - Бойка А.В.,
- Яковлєва О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Експрес" до Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
У травні 2014 року Приватне підприємство (далі ПП) «Експрес» звернулось до суду з позовом до Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління (далі ОДПІ ГУ) Міндоходів у Миколаївської області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000082200 від 08 лютого 2014 року.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2014 року адміністративний позов задоволено. Податкове повідомлення-рішення Баштанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївської області №0000082200 від 08 лютого 2014 року скасовано. Присуджено позивачу з Державного бюджету України судовий збір в сумі 182,70 грн. Стягнуто з відповідача на користь Державного бюджету України 1 644,30 грн.
В апеляційній скарзі Баштанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області ставиться питання про скасування постанови в зв'язку з тим, що вона постановлена з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Баштанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
В січні 2014 року відповідач провів позапланову виїзну перевірку ПП «Експрес» з питань взаємовідносин із ПП «Аркат» за жовтень 2011 року, результати якої оформлені актом від 25 січня 2014 року №24/22-23042099.
Як зазначено у висновку акту перевірки, позивачем порушено ст. 44 п.44.1., ст. 198 п.198.1., п.198.6., ст. 200 п.200.1., п.200.2., ст. 201 п.201.1. ПК України, а також п.2.1., п.2.15., п.2.16. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, ст. 9 ч.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 5 п.5.4. пп.5.4.1., ст. 7 п.7.5. пп.7.5.6., пп.7.5.8. Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджену наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України 20 травня 2008 року №281/171/578/155, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2008 року за №805/15496, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 42 759 грн.
На підставі акту перевірки від 08 лютого 2014 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000082200, яким збільшено ПП «Експрес» грошове зобов'язання з ПДВ на суму 42 759 грн. і застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 21 380 грн.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкового повідомлення-рішення є протиправним, оскільки позивач виконав вимоги ПК України щодо наявності у нього первинних документів, які перелічені в акті перевірки, а відповідач не наділений компетенцією визнавати правочини нікчемними.
Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Податкового кодексу України.
В апеляційній скарзі Баштанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області вказується, що рішення суду першої інстанції є неправильним, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно, так як контрагент позивача ПП «Аркат» здійснював безтоварні операції із ПП «Шеду», а тому і правочин позивача із ПП «Аркат» є штучним, таким чином постанову суду першої інстанції необхідно скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.
Відповідно п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів; отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податків за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, 15 листопада 2010 року ПП «Експерс» уклало із ПП «Аркат» генеральний договір №9 щодо поставки нафтопродуктів і будівельних матеріалів, за умовами якого останнє підприємство поставляло позивачу мазут і бітум.
За рахунок виконання вищевказаного договору ПП «Експерс» сформовано податковий кредит у сумі 42 759 грн.
Поряд з цим, слід зазначити, що Баштанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області заперечує фактичне отримання позивачем товару, посилаючись при цьому на дані акту невиїзної позапланової документальної перевірки ПП «Аркат» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із ПП «Шеду» №224/15-3/36944709 від 22 березня 2012 р., в якому, в свою чергу, зроблено висновок про фіктивність господарських операцій між ПП «Аркат» і ПП «Шеду».
Відповідно ч.2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
При розгляді Європейським Судом з прав людини справ «Булвес» АД проти Болгарії», «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії», «Інтерсплав проти України», Суд висловив таку правову позицію: держава в особі податкових органів може і повинна вживати заходи для недопущення зловживань у сфері оподаткування, але визначення податкових зобов'язань і застосування фінансових санкцій до платника податків тільки на тій підставі, що контрагент-постачальник такого платника податків розцінений податковим органом як недобросовісний, на думку Суду, порушує права платника податків.
З зазначеного випливає, що нарахування податків і штрафів може вважатись законним тільки у випадку, коли контролюючий орган встановить факти порушення податкового законодавства безпосередньо тим суб'єктом, який перевіряється і такі факти будуть підтверджені прямими доказами.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач провів позапланову виїзну перевірку ПП «Експрес» з питань взаємовідносин із ПП «Аркат» за жовтень 2011 року, під час якої мав безпосередньо досліджувати питання наявності чи відсутності у позивача товарів, отримання якого від ПП «Аркат» ним заперечується.
Однак, податковий орган не здобув жодних безпосередніх доказів, які б підтверджували його висновок щодо штучності правочину, а всі доводи відповідача ґрунтуються виключно на даних акту перевірки контрагента, тобто податковий орган механічно переніс оцінку контрагента на позивача, що суперечить меті та сутності перевірки платника податків.
Тобто, фактичних порушень, зазначених в акті перевірки від 25 січня 2014 року №24/22-23042099, на основі якого було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, Баштанською ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області встановлено не було, а порушення допущені його постачальником - ПП «Аркат» можуть тягнути відповідальність виключно для останнього.
Крім того, слід зазначити, що постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 30 січня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року, у справі № 2а-4317/12/2179 задоволено позов ПП «Аркат» до ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС, визнано протиправними дії ДПІ щодо проведення перевірки ПП «Аркат» та скасовано висновки, викладені в акті перевірки №224/15-3/36944709 від 22 березня 2012 року. Вказане рішення набрало законної сили, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи все вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, оскільки податкове повідомлення-рішення №0000082200 від 08 лютого 2014 року прийнято протиправно, а тому підлягає скасуванню.
Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Т.М. Танасогло
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: О.В. Яковлєв