17 березня 2015 року Справа № 876/4935/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Святецького В.В.
суддів Гудима Л.Я., Шинкар Т.І.,
з участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,
представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в м. Тернополі на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України в м. Тернополі про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-
26 грудня 2013 року ОСОБА_2 через поштове відділення зв'язку звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України м. Тернополі, в якому, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив поновити строк для звернення до суду та зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі Постанови КМУ від 23.11.2010 року №1210, враховуючи довідку ВАТ «Тернопільська автобаза» № 29 за період, починаючи з 01.12.2012 року.
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області постановою від 08 квітня 2014 року позов задовольнив.
Визнав дії управління Пенсійного Фонду України в м. Тернополі про відмову в перерахунку пенсії згідно поданих документів неправомірними.
Зобов'язав управління Пенсійного Фонду України в м. Тернополі провести перерахунок та виплату пенсії на підставі постанови КМ України від 23.11.2010 року №1210 з врахуванням довідки ВАТ «Тернопільська автобаза» №29, починаючи з 01.12.2012 року.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, УПФ України в м. Тернополі подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору.
В апеляційній скарзі зазначає, що при проведенні інвентаризації пенсійних справ у 2012 році виявлено, що довідка, видана ВАТ "Тернопільська автобаза" не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме: не вказано населений пункт в зоні відчуження, невірно застосовано показник кратності, відсутні первинні документи, тому з 01 грудня 2012 року пенсію перераховано без урахування заробітку.
10 липня 2013 року позивачем була представлена нова довідка №45 від 03.07.2013 року, видана ПАТ "Тернопільська автобаза". Проте дана довідка не була прийнята до уваги Управлінням Пенсійного фонду України в м. Тернополі, оскільки при перевірці первинних документів в ПАТ "Тернопільська автобаза" з'ясовано, що в організації відсутні первинні документи, які б підтверджували періоди перебування в зоні відчуження: накази на відрядження на роботу в зону, у яких зазначено населений пункт чи об'єкт, де позивачем проводились роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, табелі обліку робочого часу за період роботи в зоні.
За таких обставин, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Представник позивача заперечив вимоги апеляційної скарги та просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, що відповідно до приписів ч.4 ст. 196 КАС України не є перешкодою для розгляду справи у їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та громадянином, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданого 20.10.1993 року Тернопільською облдержадміністрацією.
Згідно вкладки НОМЕР_2 до посвідчення серії НОМЕР_1, виданого 20.10.1993 року Тернопільською обласною державною адміністрацією та посвідчення НОМЕР_3 від 28.02.2012 р. вбачається, що ОСОБА_2 призначено пенсію по інвалідності - інвалід ІII групи з числа учасника ліквідації на ЧАЕС, інших ядерних аварій та випробувань - довічно.
Позивачу з січня 2012 року призначено пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи як інваліду ІІІ-групи, виходячи із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 році, на підставі довідки, виданої ВАТ «Тернопільська автобаза».
Згідно цієї довідки ОСОБА_2 в період з 10.06.1986 року по 02.07.1986 року працював водієм. Також зазначено суму виплаченої заробітної плати, що було підтверджено стверджуючими документами про роботу в зоні відчуження.
УПФУ в м. Тернополі з 01.12.2012 року здійснено перерахунок пенсії позивача без врахування заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 році, оскільки при проведенні інвентаризації пенсійних справ було виявлено, що довідка, видана ВАТ «Тернопільська автобаза» №29 від 2004 не відповідає вимогам чинного законодавства та відсутні первинні документи, на підставі яких її було видано.
10.07.2013 року позивачем для перерахунку пенсії подана повторна довідка, видана ВАТ «Тернопільська автобаза» від 03.07.2013 року № 45, з якої вбачається, що ОСОБА_2 працював в населених пунктах зони відчуження у період з 10.06.1986 року по 02.07.1986 року по місцю роботи ВАТ «Тернопільська автобаза» на посаді водія класу 1. Також зазначено суму виплаченої заробітної плати.
УПФУ в м. Тернопіль відмовило у перерахунку пенсії позивача з врахуванням вищевказаної довідки покликаючись на те, що при перевірці документів Пенсійним фондом виявлено, що в організації відсутні первинні документи, що підтверджують періоди перебування ОСОБА_2 в зоні відчуження.
Статтею 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що видача довідок про заробітну плату у період роботи (служби) з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військкоматами).
Згідно ч. 1 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Відповідно до ч.1 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громада, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», підставою для обчислення пенсії по інвалідності є довідка про заробітну плату, що видана підприємством, установою, організацією або їх правонаступником за встановленою формою. Зазначена довідка видається на підставі первинних документів: особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів, що містять відомості про нараховану заробітну плату.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громади, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Суд першої інстанції вірно встановив, що позивачем було надано всі необхідні документи відповідачу для призначення пенсії по інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, на підставі вказаних документів відповідачем було призначено і виплачувалась пенсія позивачу по інвалідності з січня 2012 року по 01.12.2012 р., а відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відсутність на даний час первинних документів не може бути підставою для відмови у нарахуванні пенсії позивача з врахуванням довідок, виданих ВАТ «Тернопільська автобаза» ОСОБА_2
Разом з тим, при зверненні до суду позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст.99 КАС України та не наведено поважних причин його пропуску.
Відповідно до ст.100 КАС України - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду.
Беручи до уваги строк звернення позивачки до суду, а саме - 26 грудня 2013 року, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 за період з 01 грудня 2012 року по 25 червня 2013 року включно слід залишити без розгляду.
Решту доводів апеляційної скарги суд визнає безпідставними, позаяк вони не містять жодного доказу на спростування висновків суду першої інстанції щодо правомірності задоволення позовних вимог.
Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В силу п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Оскільки суд першої інстанції допустився помилки в частині застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, апеляційний суд визнає правильним апеляційні скарги задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 202, 203, 205, 207, 254 КАС України, суд,
апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в м. Тернополі задовольнити частково.
Постанову Тернопільської області від 08 квітня 2014 року у справі № 607/59/14-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі щодо відмови в перерахунку пенсії згідно поданих документів неправомірними.
Зобов'язати управління фонду України в м. Тернополі провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2010 року №1210 з врахуванням довідки ВАТ «Тернопільська автобаза» №29 починаючи з 26 червня 2013 року.
Адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України в м. Тернополі про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії за період з 01 грудня 2012 року по 25 червня 2013 року включно - залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.
Постанова в повному обсязі складена 23 березня 2015 року
Головуючий суддя В.В. Святецький
Судді Л.Я. Гудим
О.М. Довгополов