10 березня 2015 рокусправа № 804/10959/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Краногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року у справі № 804/10959/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРАЛДІ ВС" до Державної податкової інспекції у Краногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "МІРАЛДІ ВС" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0000812250 від 20 травня 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем 10867 (десять тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. 00 коп., за штрафними санкціями 2716 (дві тисячі сімсот шістнадцять) грн. 75 коп. В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що у Державної податкової інспекції у Краногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не було законних підстав для винесення наказу про проведення документальної позапланової перевірки невиїзної перевірки від 08 квітня 2013р. № 301 Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРАЛДІ ВС». Крім того, податковий кредит був сформований згідно діючих норм законодавства, та порушень податкового законодавства зі сторони Товариства з обмеженою відповідальності «МІРАЛДІ ВС» не було, висновки податкового органу в акті перевірки не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, а сформовані на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «АТАВА», що суперечить вимогам податкового законодавства.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Краногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. Апелянт зазначає, що позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 10866,67 грн., у зв'язку з протиправним формуванням податкового кредиту по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «АТАВА» за період квітень, травень 2012 року. Також відповідач зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги його посилання на нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами.
Сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, у судове засідання не прибули, позивач у поданому до суду клопотанні просив проводити апеляційний розгляд без його участі.
Від апелянта надійшла заява про перенесення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Зважаючи на відсутність доказів неможливості прибуття представника апелянта у визначений судом день і час, колегія суддів вважає заявлене клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, в період з 08 квітня 2013 року по 19 квітня 2013 року Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРАЛДІ ВС" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з платником податку Товариством з обмеженою відповідальністю "АТАВА" за період квітень, травень 2012р. За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області складено Акт документальної невиїзної позапланової перевірки від 29 квітня 2013 р. №1094/225-08/35268459 . Відповідно до висновків Акту перевірки встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю " МІРАЛДІ ВС" п. 185.1 ст. 185. п. 188.1. ст. 188, п. 198.1. п. 198.3. п. 198.6. ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого ТОВ "МІРАЛДІ ВС" занижено податок на додану вартість на загальну суму 10 866,67 грн. за період квітень-травень 2012р.; Товариством з обмеженою відповідальністю " МІРАЛДІ ВС" порушено ст. 185 Податкового кодексу України в частині відсутності об'єкту оподаткування податком на додану вартість по ланцюгу постачання товарів з контрагентом постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю "АТАВА" за договором № 1204 від 12 квітня 2012р. та контрагентами - покупцями за квітень - травень 2012 року. Товариством з обмеженою відповідальністю "МІРАЛДІ ВС" 08 травня 2013р. було подано заперечення до відповідача на акт перевірки за №05-01 від 08 травня 2013р. Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0000812250 від 20 травня 2013 року відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРАЛДІ ВС" щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем "+" 10867 (десять тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. 00 коп., за штрафними санкціями 2716 (дві тисячі сімсот шістнадцять) грн. 75 коп. Товариством з обмеженою відповідальністю «МІРАЛДІ ВС» 29 травня 2013р. було подано скаргу на рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області. Рішенням Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було продовжено строк розгляду скарги до 28 липня 2013р. 31 липня 2013р. надійшла відповідь від Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якій у скасуванні повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 20 травня 2013р. №0000812250 було відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
У відповідності до положень підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка проводиться за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту".
Згідно п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «МІРАЛДІ ВС» у встановлений законом строк, а саме 04 жовтня 2012 року, було надано відповідь на обов'язковий запит позивача від 27 вересня 2012 р., а також надано витребувані заявником документи до цих пояснень, що податковим органом не спростовано. Крім того, Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРАЛДІ ВС" 12 жовтня 2012р. за № 15488/10/22-517 від 27 вересня 2012р. було надано другий запит, щодо надання пояснень та їх документальне підтвердження з питань повноти формування податкового кредиту по податку на додану вартість за квітень, травень 2012р. з Товариством з обмеженою відповідальніст "АТАВА". Наданий запит 15 жовтня 2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "МІРАЛДІ ВС" надало письмову відповідь у листі № 10-04 від 15 жовтня 2012р. у якому надала пояснення саме щодо тих операцій, про які йдеться у вище зазначеному запиті. Відтак, твердження заявника про те, що документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРАЛДІ ВС» мала місце за наявності законних підстав для її проведення, є безпідставним та необґрунтованим.
Згідно п.п. 198.1., 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Об'єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб'єктами господарювання, а не договори, укладені між ними, або незаявленими в таких операціях третіми особами. Відсутність особи за місцезнаходженням, відсутність можливості перевірити первинні документи не є самостійними і достатніми підставами для визнання угод недійсними (фіктивними). Тільки встановлення мети та факту порушення публічного порядку, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для вирішення питання про визнання недійсними (фіктивними) угод у встановленому законом порядку. Поряд з цим, саме такі підстави можуть свідчити про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІУ, із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Судом першої інстанції встановлено, що висновки відповідача про нереальність господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю "МІРАЛДІ ВС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АТАВА" не мають документального обґрунтування. Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська самостійно не зроблено аналізу правочинів між Товариством з обмеженою відповідальністю "МІРАЛДІ ВС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АТАВА". Всі висновки відповідача зроблені на підставі Акту перевірки, наданого Західною міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова від 10 серпня 2012р. № 787/22-417/37997856 "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "АТАВА".
На підтвердження реальності проведених господарських операцій Товариства з обмеженою відповідальності «МІРАЛДІ ВС» та Товариства з обмеженою відповідальністю «АТАВА» було надано копії таких первинних документів: договори, податкові накладні, акти виконаних робіт(послуг), платіжні доручення, банківські виписки, декларації з ПДВ за квітень, травень 2012 р. Крім того, постановою Харківського оружного адміністративного суду від 16.01.2013 року у справі № 2а-11862/12/20170, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012 року, визнано протиправними дії Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «АТАВА», за результатами якої складено Акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських взаємовідносин з платниками податків за період з 28.02.2012 року по 30.06.2012 року».
Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що податкове повідомлення-рішення №000812250 від 20 травня 2013 року, яким було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем 10867 (десять тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. 00 коп., за штрафними санкціями 2716 (дві тисячі сімсот шістнадцять) грн. 75 коп., є протиправним.
Статтею 200 цього ж Кодексу передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
З урахуванням того, що доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскарженій постанові, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Краногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року у справі № 804/10959/13-а - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко