"03" березня 2015 р. справа № 201/13669/14-а(2а/201/346/2014)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.
суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Жовтневому районі м.Дніпропетровська на постанову Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 10 листопада 2014 року у справі №201/13669/14-а (2-а/201/346/2014) за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Жовтневому районі м.Дніпропетровська про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
21 жовтня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Жовтневому районі м.Дніпропетровська (далі-УПФУ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська), у якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення позивачу на виконання постанови Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 11 грудня 2013 року починаючи з 01 листопада 2013 року розміру пенсії з 2980,3 на 2016,82 грн, нарахування перепалти за період з 01 листопада 2013 року по 30 вересня 20147 року у сумі 10598,28 грн та утримання з жовтня 2014 року 20% пенсії до повного її погашення. Скасувати розпорядження УПФУ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська №179809 від 22 вересня 2014 року та від 23 вересня 2014 року. Зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії виходячи із 80% суми заробітної плати з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення до щорічної відпустки за показниками заробітної плати станом на 01 лютого 2008 року - дати останнього перерахунку пенсії,починаючи з 01 листопада 2013 року. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Жовтневому районі м.Дніпропетровська повернути незаконно утриману частину пенсії.
Постановою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 10 листопада 2014 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська з 14 квітня 2004 року та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України „Про державну службу".
28 жовтня 2013 року позивач звернулася до відповідача з заявою про долучення до пенсійної справи уточнюючої довідки Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську, про заробітну плату, до складу якої входять матеріальна допомога на оздоровлення.
Листом УПФУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 08 листопада 2013 року № Д-244 позивачу повідомлено, що управлінням була долучена до пенсійної справи довідка від 25 жовтня 2013 року № 116/10/05-23.
Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2013 року за позовом ОСОБА_1до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, залишеної без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2014 року, зобов'язано відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії державного службовця, починаючи з 01 листопада 2013 року на підставі уточнюючої довідки про складові заробітної плати № 116/10/05-23 від 25 жовтня 2013 року з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення до щорічної відпустки та індексації.
Розпорядженням УПФУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська № 179809 від 22 вересня 2014 року зменшено розмір пенсії з 2980,3 грн. до 2016,82 грн., виходячи з виконання рішення суду, про що ОСОБА_1 було повідомлено листом відповідача №8744/05/27 від 24 вересня 2014 року.
06 жовтня 2014 року позивач звернулася до відповідача із заявою про призупинення виконання постанови Жовтневого районного суду м.Дніпропетрвська від 11 грудня 2013 року, залишену без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2014 року до вирішення спору через роз'яснення судового рішення .
Листом УПФУ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська № Д-182 від 10 жовтня 2014 року у задоволенні заяви позивача було відмовлено, посилаючись на положення статті 170 КАС України, відповідно до якої роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано.
Відповідно до статті 37 Закону України „Про державну службу" (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто, вказаною нормою встановлено, що об'єктом обчислення розміру пенсії при призначенні пенсії для відповідача є сума заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Частиною 1 статті 1 Закону України „Про оплату праці"від 24 березня 1995 року №108/95ВР встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Відповідно до статті 33 Закону України „Про державну службу" заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 35 Закону України „Про державну службу" державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 встановлено, що керівникам надано право, в межах встановленого фонду оплати праці, надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу на оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати. Враховуючи, що джерелом виплати матеріальної допомоги на оздоровлення є фонд заробітної плати, то матеріальна допомога, яка виплачувалася відповідно до статті 35 Закону України „Про державну службу" і з якої нараховувався збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, є складовою частиною фонду заробітної плати, а тому являється об'єктом для призначення і перерахунку пенсії відповідно до статті 37 Закону України „Про державну службу".
Статтею 41 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до заробітної плати для обчислення пенсії враховуються суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
Відповідно частини 1 статті 50 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Згідно частини 1 статті 103 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-XII суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеннями пенсіями, та списання сум переплати пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року № 6-4 повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, проводиться відповідно до статті 103 Закону України „Про пенсійне забезпечення"
у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміни у складі сім'ї тощо.
З наведених норм вбачається, що повернення пенсіонером суми пенсій, виплаченої надміру може відбуватися за наявності однієї із двох підстав. Зокрема, внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність винесення розпорядження УПФУ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська від 22 вересня 2014 року про зменшення розміру пенсії позивачу, так як відповідачем помилково не враховано, що довідка №116/10/05-23 є підставою врахування для перерахунків пенсії ОСОБА_1 усіх зазначених у ній виплат, про що було винесено постанову Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська від 11 грудня 2013 року.
Отже, в діях позивача відсутні ознаки зловживання або не подання страхувальником недостовірних даних.
УПФУ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська не надано доказів зловживань з боку ОСОБА_1, чи надання останньою неправдивих відомостей під час проведення перерахунку пенсії.
Так, перерахунок пенсії позивача, який було проведено відповідачем на підставі рішення суду від 11 грудня 2013 року, являв собою відновлення порушеного права ОСОБА_1 на отримання належної її за Законом виплати, що підлягала сплаті. Насамперед, вказаний перерахунок являє собою суму грошових коштів, що не були виплачені особі з вини пенсійного органу.
Тому, відсутні підстави для зменшення позивачу в ході виконання постанови Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 11 грудня 2013 року починаючи з 01 листопада 2013 року розміру пенсії з 2980,30 грн. на 2016,82 грн., нарахування переплати за період з 01 листопада 2013 року по 30 вересня 2014 року у сумі 10598,28 грн та утримання з 01 жовтня 2014 року 20 відсотків пенсії до повного її погашення.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зобов'язання УПФУ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська повернути ОСОБА_1 незаконно утриману частину пенсії, нараховану відповідно до розпорядження від 22 вересня 2014 року.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Жовтневому районі м.Дніпропетровська - залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 10 листопада 2014 року у справі №201/13669/14-а (2а/201/346/2014) - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Т.І. Ясенова
Суддя: О.В. Головко
Суддя: А.В. Суховаров