05 лютого 2015 рокусправа № П/808/262/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,
без представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Вільнянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 р. у справі № П/808/262/14
за позовом Фермерського господарства "Агронікс"
до Вільнянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області
про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.12.2013р. №0000612200, -
13.01.2014 р. Фермерське господарство "Агронікс" звернулось до Запорізького адміністративного окружного суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Вільнянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 20.12.2013 р. № 0000612200, яким до ФГ «Агронікс» застосовані штрафні санкції в розмірі 170 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновку податкового органу щодо несвоєчасного подання податкової звітності позивачем, оскільки податкова звітність подавалась ФГ «Агронікс» своєчасно, що підтверджується повідомленнями про реєстрацію.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 р. у справі № П/808/262/14 вищевказаний адміністративний позов задоволено.
Постанову суду мотивовано тим, що податковим органом не надавалось позивачу повідомлення про відмову у прийнятті податкової звітності, тобто підтверджено факт прийняття податкової декларації, а також відповідачем не надано жодного іншого доказу щодо неподання податкової звітності.
Не погодившись з постановою суду, Вільнянською ОДПІ подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 р. у справі № П/808/262/14, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Скаржник вважає, що суд першої інстанції не врахував, що позивачем при поданні податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року не подано Розрахунку коригування сум ПДВ, який є невід'ємною частиною декларації, а отже така звітність вважається неподаною; подання ж даного Розрахунку разом з уточнюючим розрахунком, надісланим через самостійно виявлену помилку не нівелює суті допущеного порушення порядку подання податкової звітності. Крім того, скаржник зазначає, що з огляду на відсутність помилок в декларації з ПДВ за серпень 2013 року, подання Господарством уточнюючого розрахунку було безпідставним.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
До судового засідання не з'явились представники сторін. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників суду не повідомлені.
З урахуванням наявних в справі матеріалів, виходячи з приписів ч.4 ст. 196 КАС України, нез'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, Вільнянською ОДПІ листом від 07.11.2013 р. №1181/10/22-011 повідомлено ФГ "Агронікс" про проведення камеральної перевірки поданої Господарством податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року (реєстр. вх. №9057915914 від 17.09.2013 р.) та поданого до неї уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2013 (реєстр. вх. № 9069917924 від 01.11.2013 р.), поданої засобами електронного зв'язку, яка на думку податкової інспекції є неподаною, та запропоновано Господарству надати нову податкову декларацію, заповнену відповідно до вимог чинного законодавства, з обов'язковими додатки до неї (а. с.67).
Листом без номеру і дати Вільнянська ОДПІ запрошувала керівника ФГ "Агронікс" для підписання вищевказаного акту камеральної перевірки (а. с.68).
У відповідь на запит ФГ "Агронікс" Вільнянська ОДПІ листом від 20.11.2013 р. №1263/10/22-011 (а. с.69) повідомила Господарство про те, що відповідно до заповнених даних податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року (реєстр. вх. №9057915914 від 17.09.2013 р.) ФГ «Агронікс» заповнено р.8.1.А сума - 43 659 грн. та не подано Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1). Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною та відповідно до п.13 розділу ІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 р. за № 1490/20228 у складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації) та копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних. На підставі вищевказаного податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2013 року (реєстр. вх. № 9057915914 від 17.09.2013 р.) вважається не поданою.
ФГ «Агронікс» подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2013р. (реєстр. вх. № 9069917924 від 01.11.2013) в складі якого подано Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1). ФГ «Агронікс» безпідставно подано уточнюючий розрахунок (реєстр. вх. №9069917924 від 01.11.2013 р.), відповідно до п.50.1 ст.50 ПК України платник податків, який самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Доказів застосування Вільнянською ОДПІ штрафних санкцій до ФГ «Агронікс» за результатами вищевказаної камеральної перевірки матеріали справи не містять.
На підставі наказу від 11.11.2013 р. № 297 та згідно п.78.4 ст.78 ПК України Вільнянською ОДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку ФГ «Агронікс» щодо поданої податкової звітності з ПДВ за період з 01.08.2013 р. по 31.08.2013 р., за результатами якої складено акт перевірки від 29.11.2013 р. № 307/22/37580981 (а. с.10-13).
Перевіркою зафіксовані порушення, які повністю повторюють зміст порушень, наведених у вищевказаному листі Вільнянської ОДПІ від 20.11.2013 р. № 1263/10/22-011 (а.с.69).
Крім того, податківцями додано, що згідно поданого уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2013 року (реєстр, вх. №9069917924 від 01.11.2013 р.) ФГ «Агронікс» не виявлено помилок в раніше поданій декларації за серпень 2013 року (реєстр. вх. № 9057915914 від 17.09.2013 р.), в зв'язку з чим відсутні підстави подання уточнюючого розрахунку.
На підставі акту позапланової перевірки від 29.11.2013 р. Вільнянською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 20.12.2013 р. № 0000612200 на суму штрафної санкції у розмірі 170 грн. (а. с.6).
Вважаючи протиправним зазначене податкове повідомлення-рішення від 20.12.2013 р. № 0000612200, ФГ «Агронікс» звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Вільнянської ОДПІ не підлягає задоволенню з таких підстав:
Зі спірного податкового повідомлення-рішення від 20.12.2013 р. вбачається, що до Господарства за порушення п.46.1 ст.46, п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.203.1 ст.203 ПК України застосовано згідно п.54.3 ст.54 ПК України та відповідно до абз.2 п.123.1 ст.123 ПК України штрафні санкції у розмірі 170 грн.
Так, згідно п.123.1 ст.123 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних відносин) у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -
тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -
тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
В свою чергу, згідно до визначення, наведеного у п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
З наведених норм вбачається, що штрафні санкції на підставі п.123.1 ст.123 ПК України застосовуються у разі визначення податковим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, і сума штрафу у такому випадку складає певний відсоток від суми такого нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Між тим, з акту позапланової перевірки від 29.11.2013 р. не вбачається визначення Господарству податковим органом податкового зобов'язання з ПДВ, що свідчить про неправомірність посилання відповідачем у спірному податковому повідомленні-рішенні на абз.2 п.123.1 ст.123 ПК України.
Водночас, відповідно до п.120.1 ст.120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року застосовано штраф за таке порушення, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Так, з положень даного пункту вбачається, що абзаци перший і другий цього пункту ст.120 ПК встановлюють відповідальність за правопорушення, яке може вчинятися як у формі бездіяльності, так і у формі активної поведінки (дії):
неподання платниками податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків);
несвоєчасне подання платниками податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків).
Неподання декларації за змістом цього пункту ст.120 ПК України - це відсутність поданої декларації, по-перше, після закінчення встановленого строку і, по-друге, на момент прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за це порушення в порядку ст.116 ПК України.
Несвоєчасне подання декларації - це її подання, по-перше, після закінчення встановленого строку і, по-друге, до отримання повідомлення про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за неподання декларації в порядку ст.116 ПК.
У п.49.9 ст.49 ПК України встановлено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.
За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:
за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою (п.п.49.9.1 п..49.9 ст.49 ПК України).
Відповідачем зазначається про порушення Господарством п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України.
У п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України зазначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Разом з тим, матеріали справи містять докази, що позивачем отримані від Вільнянської ОДПІ квитанції № 2, які свідчать про те, що податкова декларація на додану вартість за серпень 2013 року Господарства прийнята Вільнянською ОДПІ 17.09.2013 р. (а. с.47, 48), а уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, до якої доданий додаток 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1), прийнятий відповідачем 01.11.2013 р. (а. с.64).
Тобто позивачем своєчасно подано податкову декларацію на додану вартість за серпень 2013 року, яка, з огляду на наявність вищевказаної квитанції № 2, вважається прийнятою згідно приписів п.п.49.9.1 п..49.9 ст.49 ПК України.
При цьому, посилання відповідача на безпідставне надання Господарством уточнюючого розрахунку не свідчить про порушення платником податку приписів податкового законодавства.
Стосовно посилань відповідача на ненадання позивачем при подачі податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року Розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1), колегія суддів зазначає наступне:
За визначенням, наведеним у п.46.1 ст.46 ПК України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
При цьому, у п.10 розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 р. № 1492, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.12.2011 р. за № 1490/20228 (чинним на момент виникнення спірних відносин, далі - Порядок № 1492) визначено, що до податкової звітності з податку на додану вартість належать:
податкова декларація з податку на додану вартість (далі - декларація);
податкова декларація з податку на додану вартість (скорочена) (далі - декларація (скорочена);
податкова декларація з податку на додану вартість (спеціальна) (далі - декларація (спеціальна));
податкова декларація з податку на додану вартість (переробного підприємства) (далі - декларація (переробного підприємства));
уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (щодо діяльності відповідно до статті 209 розділу V Кодексу);
уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (щодо діяльності відповідно до пункту 209.18 статті 209 розділу V Кодексу);
уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (щодо діяльності відповідно до пункту 1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу);
копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді;
розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.
Отже, за приписами наведеного п.10 Порядку № 1492 Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) не належить до податкової звітності з податку на додану вартість.
Крім того, з системного аналізу норм чинного законодавства України вбачається, що норми Податкового кодексу України, якими також врегульовано порядок подання та прийняття податкової звітності, не містять такої підстави для визнання податкової декларації неподаною, як ненадання при подачі податкової декларації з ПДВ Розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Додатку 1 до податкової декларації).
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).
З огляду на вищевикладене, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України, не доведено порушення позивачем п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України, що свідчить про безпідставність застосування до Господарства штрафних санкцій на суму 170 грн.
Отже, колегія суддів вважає обґрунтованим задоволення судом першої інстанції позовних вимог ФГ "Агронікс" про скасування податкового повідомлення-рішення Вільнянської ОДПІ від 20.12.2013 р. № 0000612200.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги Вільнянської ОДПІ не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст.196, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, суд ,-
Апеляційну скаргу Вільнянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 р. у справі № П/808/262/14 залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 р. у справі № П/808/262/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко