19 лютого 2015 рокусправа № 804/7460/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,
представників сторін:
позивача : - Черняк К.О. (дов.від 12.02.2013 року)
відповідача: - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз - Терра - З"
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 р. у справі № 804/7460/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз - Терра - З"
до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "НПП Брат", Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпостач»
про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, -
"28" травня 2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз - Терра - З" звернулось до суду з адміністративним позовом до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "НПП Брат", Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпостач», в якому просило:
- визнати протиправними дії відповідача при перевірці ТОВ «Союз-Терра-З», які викладені в акті перевірки №31/04-16-22-02-33214705 від 20.01.2014 р., та прийняті на підставі нього з урахуванням рішення ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області податкові повідомлення-рішення №0000352203 від 05.02.2014 р., про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 16 445 грн. та №0000372203 від 05.02.2014 р. і про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 42 295 грн.;
-с касувати податкове повідомлення-рішення №0000372203 від 05.02.2014 р. про збільшення ТОВ «Союз-Терра-З» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 42 295 грн.;
- скасувати податкове повідомлення-рішення №0000352203 від 05.02.2014 р. про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Союз-Терра-З» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 16 445 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю висновків податкового органу щодо нереальності здійснення господарської діяльності, оскільки фактичне придбання товару та його подальше використання в господарській діяльності Товариства підтверджене належним чином сформованою первинною документацією.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 р. у справі № 804/7460/14 в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз - Терра - З" до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, за участю третіх осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Брат", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпаромстач", про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.
Постанову суду мотивовано тим, що з огляду на відсутність спеціального дозволу на транспортування небезпечних речовин, не підтверджено факт придбання аміачної селітри, а отже відсутні підстави для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.
Не погодившись з постановою суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "Союз - Терра - З" подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 р. у справі № 804/7460/14, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував наявності повного комплекту первинної документації, яка підтверджує факт реального придбання товару. скаржник зазначає, що порушення допущені під час транспортування товару, в частині не отримання дозволу на перевезення небезпечних речовин, не може свідчити про відсутність факту придбання товару та впливати на податковий облік суб'єкту господарювання.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
До судового засідання не з'явились представники відповідача. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників відповідача суду не повідомлені.
З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників відповідача не перешкоджає розгляду скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, у період з 09.01.2014 р. по 13.01.2014 р. фахівцями Верхньодніпровської ОДПІ у Дніпропетровській області проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Союз-Терра-З» по взаємовідносинам з ТОВ «Укрпостач» за березень 2011 р.
За результатами перевірки відповідачем складено акт №31/04-16-22-02-33214705 від 20.01.2014 року, яким зафіксовано виявлені перевіркою порушення, а саме:
- нереальність здійснення господарських операцій в частині придбання Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз-Терра-З» товару у ТОВ «Укрпостач»;
- порушення ст. 185, п. 187.1 ст. 187, ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 58 740 грн., в т. ч. за березень 2011 р. у сумі 58 740 грн.
Висновки податкового органу щодо завищення податкового кредиту ґрунтувались на непідтвердженні первинними документами реальності здійснення господарської операції.
На підставі акту перевірки відповідачем 05.02.2014 року прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
- №0000372203, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Союз-Терра-З» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів» в розмірі 52868,75 грн., з яких: основний платіж - 42 295 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 10 573,75 грн.,
- №0000352203, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Союз-Терра-З» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 16 445 грн.
За результатами адміністративного оскарження спірні висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, а також прийняті на підставі акту податкові повідомлення-рішення залишено без змін, скаргу ТОВ «Союз-Терра-З» - без задоволення.
Не погодившись з діями податкового органу позивач звернувся до суду.
Дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає вмотивованим висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до пояснень представника позивача, за перевіряємий період ТОВ «Союз-Терра-З» по взаємовідносинам з ТОВ «Укрпостач» сформовано податковий кредит за березень 2011 року на суму 57 740 грн.
14.03.2011 р. між ТОВ «Укрпостач» (Продавець) та ТОВ «Союз-Терра-З» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №14/11, відповідно до умов якого продавець передає у власність покупця, а покупець приймає та оплачує селітру аміачну ГОСТ 2-85 на умовах даного договору. Товар вважається переданим продавцем та прийнятим покупцем у момент фактичного отримання товару за товарною накладною та підписання уповноваженими матеріально-відповідальними особами документів. Поставка товару здійснюється силами та за рахунок покупця. Відповідно до видаткових накладних позивачем придбано товару на загальну суму 352 440 грн. у т.ч. ПДВ 58 740 грн. Сплачена сума ПДВ віднесена позивачем до податкового кредиту за березень 2011 року.
Як встановлено податковим органом та не заперечується сторонами, реалізовану позивачу аміачну селітру ТОВ «Укрпостач» придбано у ТОВ «НПП «Брат» за договором купівлі-продажу №09/03-1, відповідно до якого продавець передає у власність покупця, а покупець приймає та оплачує селітру аміачну ГОСТ 2-85 на умовах даного договору. Товар вважається переданим продавцем та прийнятим покупцем у момент фактичного отримання товару за товарною накладною/ товарно-транспортною накладною та підписання уповноваженими матеріально-відповідальними особами документів.
На підтвердження реальності здійснення господарської операції придбання аміачної селітри за договором купівлі-продажу №14/11 позивачем надано видаткова накладна №172/1 від 16.03.2011 р.; рахунок №172/1 від 16.03.2011 р.; податкову накладну №1 від 16.03.2011 р.; товарно-транспортні накладні №525 від 13.03.2011 р., №535 від 16.03.2011 р., №543 від 17.03.2011 р. та №549 від 19.03.2011 р.
Відповідач, на підставі наявності податкової інформації щодо нікчемності правочинів ТОВ «НПП «Брат», та спираючись на дані дослідження первинних документів ТОВ «Союз-Терра-З», дійшов висновку про нереальність господарської діяльності позивача, відсутність об'єктів оподаткування та протиправністю формування податкового кредиту за даними відносинами.
Дослідивши обставини по справі, колегія суддів погоджується з обґрунтованістю таких висновків податкового органу з огляду на наступне.
Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2 ст. 200 ПК України).
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3 ст.200 ПК України).
Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
У відповідності до п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:
дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Зі змісту п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України вбачається, що підставою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.
При цьому, з урахуванням того, що позивач є суб'єктом господарювання, який зменшує суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником, то саме на нього покладається обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку.
На підтвердження реальності вчинених господарських операцій, та відповідно правомірності формування податкового кредиту за даними відносинами, позивачем надані первинні документи: належним чином завірені копії укладених контрактів та договорів, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, видаткові та податкові накладні тощо.
Проте, надані документи не дали можливості встановити постачальника товару по всьому ланцюгу постачання, придбання ТМЦ здійснювалось з отриманням послуг посередників, що обумовило штучне завищення податкового кредиту, а аналіз документів даних податкової звітності контрагентів позивача встановив відсутність доказів належної сплати відповідних податків, трудових ресурсів, основних засобів виробництва, транспортних засобів, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності.
Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Проте, документи надані позивачем суперечать фактичним обставинам справи. Так, відповідно до пояснень представника позивача продавцем аміачної селітри за угодою купівлі-продажу №14/11 є ТОВ «Укрпостач», в той же час як в товарно-транспортних накладних вантажовідправником зазначено ТОВ «НПП «Брат», що ставить під сумнів реальність виконання укладеної угоди купівлі-продажу, оскільки згідно до положень угоди купівлі-продажу №14/11 товар вважається переданим продавцем та прийнятим покупцем у момент фактичного отримання товару за товарною накладною/ товарно-транспортною накладною та підписання уповноваженими матеріально-відповідальними особами документів. За таких обставин вбачається розбіжності між угодою купівлі-продажу та документами, підтверджуючими фактичне отримання товару ( в даному випадку - ТТН) щодо особи продавця.
Пояснення представника позивача стосовно того, що в даній угоді ТОВ «Укрпостач» виступало в якості посередника між ТОВ «Союз-Терра-З» та ТОВ «НПП «Брат» колегія суддів не сприймає до уваги, оскільки договір купівлі-продажу не є посередницьким договором. Крім того, відповідно до положень глави 68 та глави 69 Цивільного кодексу України за посередницькими договорами право власності на товар не переходить до посередника, економічний інтерес посередника полягає в отриманні прибутку за надану замовнику послугу з продажу або придбання товарів. В той час, як відповідно до укладеного між ТОВ «НПП «Брат» та ТОВ «Укрпостач» договору, право власності на товар переходить до покупця в момент фактичного отримання товару за відповідним документом (товарна накладна). Надані до перевірки документи, а саме видаткові накладні свідчать про те, що ТОВ «Укрпостач» отримало у власність аміачну селітру за договором купівлі-продажу №09/03-1.
Дослідивши надані позивачем документи, колегія суддів дійшла висновку, що наявні в матеріалах справи первинні документи лише вибірково підтверджують окремі ланки господарської операції, проте не дають змоги встановити повну послідовність здійснення господарської операції відповідно до умов договору по ланцюгу від постачальника до покупця. Що в свою чергу унеможливлює встановлення реальності здійснення господарської діяльності Товариства з визначеними контрагентами.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати), відсутність транспортних засобів або засобів виробництва або трудових ресурсів в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.
Проте, враховуючи, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. А тому якщо певна господарська операція не відбулася, визначення податкового кредиту було б безпідставним і податок на додану вартість не підлягав би відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкової накладної, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.
В даному випадку у матеріалах справи відсутні належні докази, які б достовірно свідчили про фактичне виконання господарських операцій з придбання аміачної селітри позивачем, а тому здійснене податковим органом зменшення Товариству оспорюваної суми від'ємного значення та нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість слід визнати правомірним.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено факт реального виконання умов договорів, що надало б йому право на формування податкового кредиту оскільки наявність у позивача податкових накладних, виданих контрагентом, ще не є підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту за умови непідтвердження факту здійснення самої господарської операції.
На думку судової колегії заявник апеляційної скарги, всупереч вимог ст. 71 КАС України, долученими до матеріалів справи доказами, правомірність власної позиції не довів.
З огляду на викладене, судова колегія Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду не вважає, при викладених обставинах, наявними підстави для задоволення апеляційної скарги, тому рішення суду першої інстанції в даній справі залишається без змін.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз - Терра - З" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 р. у справі № 804/7460/14 - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 р. у справі № 804/7460/14 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко