Постанова від 23.03.2015 по справі 904/10253/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2015 року Справа № 904/10253/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Подобєд І.М., Дармін М.О.

при секретарі судового засідання: Малик С.О.

Зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 23.03.2015 року.

представники сторін:

від позивача: Скворцова В.О., довіреність №6 від 06.01.15, представник;

від позивача: Поліщук К.В., довіреність №5 від 06.01.15, представник;

від відповідача-4: Пащенко В.В., довіреність б/н від 13.03.15, представник;

Представники відповідачів 1, 2, 3 в судове засідання не з'явились, про час та місце повідомлені належним чином.

Розглянувши апеляційні скарги Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Батьківщина" Полтавська область, Миргородький район, с. Попівка та Приватного багатопрофільного підприємства "Фенікс-Плюс" м. Полтава на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2015 року у справі № 904/10253/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" м. Київ

до Відповідача-1 Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Батьківщина" Полтавська область, Миргородький район, с. Попівка

Відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Люксор-УТР" Полтавська область, Лохвицький район, с. Юсківці

Відповідача - 3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Шлях" м. Дніпропетровськ

Відповідача - 4 Приватного багатопрофільного підприємства "Фенікс-Плюс" м. Полтава

про стягнення заборгованості за кредитним договором та договорами поруки в сумі 5 069 399,13 доларів США та 1 934 473 грн. 05 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою звернулось Публічне акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" до Відповідача-1: Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Батьківщина", Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Люксор-УТР", Відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Шлях", Відповідача-4: Приватного багатопрофільного підприємства "Фенікс-Плюс" про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 5 069 399,13 дол. США та 1 934 437,05 грн. за Кредитним договором №DNI-22-482-13 від 18.04.2013 року та договорами поруки №DNI-22-488/13 від 18.04.2013 року, №DNI-22-489/13-П від 07.05.2014 року, №DNI-22-483/13 від 18.04.2013 року.

Також Позивач подав до господарського суду заяву (вх. №2094/15 від 17.01.2015р.) про забезпечення позову в порядку, передбаченому частиною 1 статті 67 Господарського процесуального кодексу України, в якій просить:

- вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах суми позову у розмірі 5 069 399,13 дол. США та 1 934 437,05 грн. на рухоме майно, яке є предметом застави та належить Приватно-орендному сільськогосподарському підприємству "Батьківщина" та передачі його на відповідальне зберігання Публічному акціонерному товариству "Перший Український міжнародний банк";

- накласти арешт в межах суми позову у розмірі 5 069 399,13 дол. США та 1 934 437,05 грн. на грошові кошти, що знаходяться на будь-яких банківських рахунках та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Люксор-УТР", на грошові кошти, що знаходяться на будь-яких банківських рахунках та належать Приватному багатопрофільному підприємству "Фенікс-Плюс", які будуть виявлені державним виконавцем під час виконання ухвали суду про забезпечення позову;

- накласти арешт в межах суми позову у розмірі 5 069 399,13 дол. США та 1 934 437,05 грн. на все рухоме та нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Люксор-УТР";

- накласти арешт в межах суми позову у розмірі 5 069 399,13 дол. США та 1 934 437,05 грн. на все рухоме та нерухоме майно, в тому числі грошові кошти на рахунках, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Шлях";

- доручити проведення виконавчих дій на примусове виконання ухвали про вжиття заходів забезпечення позову Господарського суду Дніпропетровської області відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області (м. Полтава, вул. Тевелева, 13);

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2015 року (суддя Красота О.І.) заяву Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт в межах суми позову у розмірі 5 069 399,13 дол. США та 1 934 437,05 грн. на рухоме майно, яке є предметом застави та належить Приватно-орендному сільськогосподарському підприємству "Батьківщина", та зобов'язано передати його на відповідальне зберігання Публічному акціонерному товариству "Перший Український міжнародний банк" а саме:

1. Пшениця ДСТУ 3768:2010, у кількості 4 150,00 тон, яка знаходиться на складському приміщенні за адресою: Полтавська обл., Миргородський р-н, с. Остапівка, вул. Шевченка, буд. 43, зерносховище (критий тік), або в будь-якому іншому місці, в якому буде виявлено рухоме майно під час виконання ухвали суду.

2. Соняшник сорту Ес Біба, Соняшник сорту РR63А86, Соняшник сорту LG-5550, у кількості 5 084,67 тон, який знаходиться за адресою: Полтавська область, Лохвицький район, с. Вирішальне, вул. Жовтнева, 1 а, вул. Комарова, 1в, 1г, 1д, вул. 50 річчя Радянської влади, буд. 1; Полтавська область, Лохвицький район, с. Юсківці, вул. Лучанська, буд. 1б; Полтавська область, Лохвицький район, с. Піски, вул.Чапаєва, буд. 59а, або в будь-якому іншому місці, в якому буде виявлено рухоме майно під час виконання ухвали суду.

3. Кукурудза сорту Яровець-243, Кукурудза сорту ДК-291, Кукурудза сорту Збруч, у кількості 8 310,4 тон, яка знаходиться за адресою: Полтавська область, Лохвицький район с.Вирішальне, вул. Жовтнева, 1 а, вул. Комарова, 1в, 1г, 1д, вул. 50 річчя Радянської влади, буд. 1; Полтавська область, Лохвицький район, с. Юсківці, вул. Лучанська, буд. 1б; Полтавська область, Лохвицький район, с. Піски, вул.Чапаєва, буд. 59а, або в будь-якому іншому місці, в якому буде виявлено рухоме майно під час виконання ухвали суду.

4. Жатка, марка GERINGHOFF MS1270FB, заводський номер 7403111270FB, 2011 р.в., свідоцтво про реєстрацію машини серії АС № 151986, видане ІДТН Полтавської ОДА 22.08.2011р.

5. Жатка, марка GERINGHOFF MS1270FB, заводський номер 7404111270FB, 2011 р.в., свідоцтво про реєстрацію машини серії АС № 151987, видане ІДТН Полтавської ОДА 22.08.2011р.

6. Комбайн зернозбиральний, марка Massey Ferguson 9690, заводський номер НТ87174, двигун №U06017, 2008 р.в., реєстраційний номер 12310ВІ, свідоцтво про реєстрацію машини серії АС №151949, видане ІДТН Полтавської ОДА 18.07.2011 р.

7. Зернова жатка Power Flow-7,6 м, серійний номер 944302, рік випуску 2009. Універсальний транспортний візок.

8. Трактор колісний, Беларус-82.1, рік випуску 2010, шасі № 627707, двигун № 521940, заводський № 82001156, р.н. 08188 ВІ, свідоцтво про реєстрацію машини серії АС №025682, видане ІДТН Полтавської ОДА від 29.06.2010 р.

9. Трактор колісний, Беларус-82.1, рік випуску 2010, шасі № 628340, двигун № 514879, заводський

№ 82001164, р.н. 08189 ВІ, свідоцтво про реєстрацію машини серії АС №025683, видане ІДТН Полтавської ОДА від 29.06.2010 р.

10. Трактор колісний, МТЗ-82.1.26, рік випуску 2012, двигун № 694483, заводський №014301, р.н. 14774 ВІ, свідоцтво про реєстрацію машини серії ЕА №006144, видане ДІСГ в Полтавській області від 27.12.2012 р.

11. Трактор колісний CHALLENGER MT685D, рік випуску 2012, заводський №С 199031, двигун №Y16852, р.н. 17018 ВІ, свідоцтво про реєстрацію машини серії ЕА №031814, видане ДІСГ в Полтавській обл. 07.05.2013 р.

12. Трактор колісний CHALLENGER MT685D, рік випуску 2012, заводський №С209005, двигун №Y17631, р.н. 17019 ВІ, свідоцтво про реєстрацію машини серії ЕА №031815, видане ДІСГ в Полтавській області 07.05.2013 р.

13. Універсал легковий ВАЗ 211120, номер шасі (кузов, рама)Y6L211120AL205684, 2010 року випуску, державний номерний знак ВІ 4830 ВІ.

14. Універсал легковий ВАЗ 212140, номер шасі (кузова, рами) ХТА212140А1958089, 2010 року випуску, державний номерний знак ВІ 0466 ВН.

15. Універсал легковий ВАЗ 212140, номер шасі (кузова, рами) ХТА212140А1959747, 2010 року випуску, державний номерний знак ВІ 0471 ВН.

16. Пасажирський мікроавтобус, ГАЗ 32212, номер шасі (кузова, рами) Х96322120В0681558, 322100В0457992, 2010 року випуску, державний номерний знак ВІ 2408 АА.

17. Навантажувач NEW HOLLAND LM732, заводський номер NBHK73003, двигун №852297, 2011 року випуску, реєстраційний номер 12304 ВІ.

18. Сівалка MASSEY FERGUSON 555, заводський номер HU824E106, 2009 року випуску.

19. Доїльна установка в молокопровід АДМ-8А на 200 голів (без вак.уст. та доїльних апаратів, без молокоприймальника), 2011 р.

20. Доїльна установка в молокопровід АДМ-8А-2-06 на 200 голів (з вак.уст. DVP-1600 компанії "ДеЛаваль", 2011 р.в. Доїльні апарати "Майга" у кількості 12 шт., 2011 р.в.

21. Прилад для соняшника ПС-7,6ж., Powerflow 2011 р.

22. Жатка кукурудзяна Geringhoff 8 RD, 2008 р.в.

23. Транспортер ТСН-2Б, 2011 р.в.

24. Трактор колісний ХТА-220-2, заводський номер 21-10328, номер двигуна 90375703, номер шасі 21-10328/573022, рік випуску 2010, реєстраційний номер 17394 ВІ, свідоцтво про реєстрацію машини серії ЕА 3036628, видане ДІСГ в Полтавській обл. 26.06.2013 р.

25. Трактор колісний ХТА-220-2, заводський номер 21-10327, номер двигуна 90375707, номер шасі 21-10327/514541, рік випуску 2010, реєстраційний номер 17395 ВІ, свідоцтво про реєстрацію машини серії ЕА 3036629, видане ДІСГ в Полтавській обл. 26.06.2013 р.

26. Борона БН- 2,4 у кількості - 2 шт.

27. Борона БП-4 у кількості 2 шт.

28. Культиватор КПС-8 ПМ, у кількості 2 шт.

29. Грабли - ворушилки ротационные.

30. Сцепка боронувальна ЗПГ-15.

31. Прицепная косилка плющилка FС 303 RGC №D0022 (УКТ ЗЕД 8433205100).

З метою забезпечення позову накладено арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Люксор-УТР", Приватному багатопрофільному підприємству "Фенікс-Плюс", та Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Шлях" в межах суми позовних вимог у розмірі 5 069 399,13 дол. США та 1 934 437,05 грн., що знаходяться в банківських установах та які будуть виявлені державним виконавцем під час виконання ухвали суду про забезпечення позову.

В іншій частині заяву про вжиття заходів до забезпечення позову залишено без задоволення.

Ухвала мотивована тим, що заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Не погодившись з даною ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2015 року Приватно-орендно сільськогосподарське підприємство "Батьківщина" та Приватне багатопрофільне підприємство "Фенікс-Плюс" звернулись до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять ухвалу скасувати.

При цьому, скаржники в апеляційних скаргах посилаються на наступне.

В вичерпному переліку заходів забезпечення позову відсутній такий захід як вилучення майна у боржника та передача його стягувачу. До набуття законної сили рішенням суду, такі дії є незаконними та фактично тотожними задоволенню заявлених позовних вимог. Відповідно до вимог законодавства передача на відповідальне зберігання майна, на яке накладено арешт, належить до повноважень органів Державної виконавчої служби, а не господарського суду.

Посилання суду першої інстанції на акти перевірки наявності та стану зберігання товарів в обороті від 26.11.2014 року, перевірки наявності майнових прав на майбутній врожай від 26.11.2014 року та акти перевірки наявності і стану транспортних засобів від 23.12.2014 року, як на докази того, що невжиття в даному випадку даного заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду за заявленими позовними вимогами, є помилковим, оскільки вказані акти складені представниками позивача, а отже заінтересованими особами, що дає підстави сумніватись в їх справжності.

Майно, на яке накладено арешт оскаржуваною ухвалою належить до основних виробничих засобів ПОСП «Батьківщина». Його вилучення фактично унеможливлює та припиняє роботу підприємства.

Відповідно до частини 4 статті 152 ГПК України не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю.

Позивач у відзиві на апеляційні скарги просить залишити ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2015 року у справі № 904/10253/14 про вжиття заходів до забезпечення позову без змін, а апеляційні скарги Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Батьківщина» та Приватного багатопрофільного підприємства "Фенікс-Плюс" без задоволення.

Ухвалами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.03.2015 року прийнято апеляційні скарги до розгляду.

В судовому засіданні 23.03.2015 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом була оголошена вступна та резолютивна частина постанови у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступні обставини.

17.01.2015 року до господарського суду Дніпропетровської області Публічним акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" подано заяву вх. №2094/15 про забезпечення позову в порядку, передбаченому частиною 1 статті 67 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування заяви Позивач посилається на те, що обсяг заборгованості Відповідачів перед Позивачем досить значний, Відповідачі мають рахунки по яким проводяться операції по іншим договорам крім погашення заборгованості за вказаними вимогами, Відповідачі мають необмежену можливість для відчуження належних їм активів з метою позбавлення Позивача можливості звернути на них стягнення, Відповідачі за рішеннями судів мають велику заборгованість перед іншими кредиторами, перевіркою Позивачем наявності заставленого майна у Відповідача-1, встановлена часткова його наявність, частина майна за договорами застави не відомо де знаходиться, та його розукомплектація, може призвести до погіршення майнового стану Відповідача-1, що утруднить виконання рішення у разі задоволення позову та нанесе шкоду Позивачу.

З матеріалів справи вбачається, що виконання зобов'язань за Кредитним договором забезпечувалось: Договір застави №DNI - 22-491/13 від 26.04.2013р. (з урахуванням усіх додаткових угод), Договір застави №DNI - 22-571/13 від 24.05.2013р. (з урахуванням усіх додаткових угод), Договір застави транспортних засобів №DNI -22-656/13 від 17.06.2013р. (з усіма додатковими угодами), Договір застави рухомого майна №DNI-22-657/13 від 17.06.2013р. (з урахуванням усіх додаткових угод), Договір застави транспортних засобів №DNI - 22-722/13 від 23.07.2013 р., Договір застави рухомого майна №DNI - 22-492/13 від 18.04.2013р., Договір застави транспортних засобів №DNI - 22-107/14 від 29.05.2014 р., Договір застави товарів в обороті №ТО-DNI-482/1 від 02.09.2014 р., Договір застави майбутнього урожаю №DNI-22-79/14 від 07.05.2014 р. (з усіма додатковими угодами), Договір застави майбутнього урожаю №DNI-22-80/14 від 07.05.2014 р.

Предметом спору у даній справі є вимоги Позивача про солідарне стягнення з Відповідачів-1, 2, 3, 4 грошових коштів в загальному розмірі 5 069 399,13 доларів США та 1 934 473,05 грн.

Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.

Відповідно до приписів статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

За змістом вищезазначеної статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до п. п. 1, 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Також, відповідно до абзацу 1 пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Так, відповідно до приписів статті 67 ГПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Відповідно до позовної заяви заборгованість за кредитом, що є предметом спору, має тривалий та значний характер, оскільки починаючи з 14.10.2014 р., позичальник (Відповідач-1) не виконує належним чином свої зобов'язання за Кредитним договором та не виконує графік погашення кредиту. Сума боргу за кредитним договором має значний характер та складає 5 069 399,13 доларів СІЛА та 1 934 437,05 грн.

Відповідно до п. 10.3.5 кредитного договору та п.3.4 Договорів поруки, Відповідачі зобов'язалися повідомляти письмово Банк про зміну свого місцезнаходження, організаційно-правової форми, внесення будь-яких змін до установчих документів та/або реєстраційних документів, в строк протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту настання відповідної події.

З наявних в матеріалах справи Витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вбачається, що Відповідач-1 знаходиться в стані припинення, відповідно до рішення засновників, щодо ліквідації товариства. Даний запис внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 28.01.2015р.

Відповідач-2 змінив свою назву, місцезнаходження з 06 листопада 2014р. Даний протокол було надано представником Відповідача у судове засідання та міститься в матеріалах справи (стор.172-173). На даний час підприємство також знаходиться в стані припинення, відповідно до рішення засновників, щодо ліквідації товариства. Даний запис внесено 05.01.2015р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

В той же час, жодне повідомлення від Відповідача-1,2 не надходило на адресу Позивача. Позивачу про відповідні зміни стало відомо лише з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином Відповідачами порушені вимоги кредитного договору та договору поруки.

Всі ці дії свідчать про те, що Відповідачі-1,2 намагаються приховати, як своє місцезнаходження та зміну організаційно-правової форми, так і іншу інформацію, яка може мати значення для виконання Відповідачами-1,2 своїх зобов'язань за кредитним договором та договором поруки.

Розглядаючи питання стосовно накладення арешту в межах суми позову на рухоме майно, яке є предметом застави та належить Приватно-орендному сільськогосподарському підприємству "Батьківщина", з подальшою його передачею на зберігання Позивачу, господарський суд встановив, що значна частина заставного майна (за вказаними вище договорами застави) являє собою рухоме майно - сільськогосподарське обладнання, товари в обороті, майбутній урожай, транспортні засоби.

Позивачем, відповідно до умов договорів застави було здійснено перевірку наявності, цілісності та відповідності заставленого майна. Актами перевірки наявності та стану зберігання товарів в обороті від 26.11.2014 року, перевірки наявності майнових прав на майбутній врожай від 26.11.2014 року встановлено про не допуск Відповідачем-1 до перевірки та огляду зібраного врожаю, який відповідно до договорів застави майбутнього врожаю повинен зберігатися у місцях визначених договором. Відповідач-1 не зміг ані підтвердити наявність заставного майна, ані повідомити його місцезнаходження.

Крім того, відповідно до умов договорів застави Позивачем було здійснено перевірку наявності, цілісності та відповідності до умов договорів, заставленого рухомого майна та транспортних засобів. Відповідач-1 не надав для огляду в повному обсязі рухоме майно та транспортні засоби. Також, деяке майно перебуває у не пригодному для використання стані. Всі ці дані було зафіксовані співробітниками Позивача у Актах перевірки наявності і стану транспортних засобів від 23.12.2014 року.

З огляду на викладене, з метою захисту прав Позивача, що може у подальшому утруднити чи взагалі зробити не можливим виконання рішення суду, господарський суд обґрунтовано задовольнив вимоги в частині накладення арешту в межах суми позову на рухоме майно, яке є предметом застави та належить Приватно-орендному сільськогосподарському підприємству "Батьківщина", з подальшою його передачею на зберігання Позивачу.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційних скарг про те, що передача заставного майна на збереження Позивачу призведе до зупинення господарської діяльності Відповідача-1, виходячи з наступного.

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 21.11.2015р. у Відповідача-1 наявне інше рухоме майно, необхідне для ведення господарської діяльності.

Виконавчі дії щодо виконання ухвали про забезпечення позову були проведені 25.02.2015р. Щоб унеможливити зупинення господарської діяльності на Фермерському господарстві Відповідача -1 Позивачем було надано до органів ДВС заяву, відповідно до якої Позивач не заперечує щодо передачі на відповідальне збереження Відповідачу-1 рухомого майна, а саме:

- доїльної установки в молокопровід АДМ-8А на 200 голів (без вак.уст. та доїльних апаратів, без молокоприймальника), 2011 р.;

- доїльної установки в молокопровід АДМ-8А-2-06 на 200 голів (з вак.уст. DVP-1600 компанії «ДеЛаваль», 2011 р. в. Доїльні апарати «Майга» 2011 р.в. у кількості 12 штук.

- трактор колійний, Беларус-82.1, рік випуску 2010, шасі № 627707, двигун № 521940, заводський № 82001156, р.н. 08188 ВІ, свідоцтво про реєстрацію машини серії АС №025682, видане ЩТН Полтавської ОДА від 29.06.2010 р.;

- трактор колісний, МТЗ-82.1.26, рік випуску 2012, двигун № 694483, заводський № 014301, р.н. 14774 ВІ, свідоцтво про реєстрацію машини серії ЕА №006144, видане ДІСГ в Полтавській області від 27.12.2012 р.;

- навантажувач NEY HOLLAND LM732, заводський номер NBHK 73003, двигун № 852297, 2011 року випуску, реєстраційний номер 12304 ВІ.

- Транспортер ТСН-2Б, 2011 р.в.

та державним виконавцем було складено акт опису та арешту майна та передано на зберігання представнику Відповідача-1.

Дані дії свідчать про те, що Позивач жодним чином не має на меті зупинити господарську діяльність Відповідача-1, а тільки намагається зберегти заставне майно до виконання рішення суду в майбутньому.

У зв'язку з чим колегія суддів вважає, що передача заставного майна на зберігання Позивачу своїм наслідком має нівелювання ризиків, пов'язаних з розукомплектуванням майна, а не заборону у його використанні Відповідачем-1.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційних скарг про те, що до набуття законної сили рішенням суду, дії по передачі заставного майна на відповідальне зберігання Позивача є незаконними та фактично тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 4.2.3 наказу Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень»: «Якщо опис і арешт майна здійснюються на виконання рішення про забезпечення позову, державний виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику. Іншій особі майно на зберігання може бути передано лише у випадку відсутності боржника чи його відмови від прийняття майна на зберігання, а також у випадку, якщо судовим рішенням визначено іншу особу, якій необхідно передати майно на зберігання».

Таким чином, діючим законодавством не заборонено передачу майна, арештованого на виконання рішення про забезпечення позову, не боржнику, а іншій визначеній судом особі.

Аналогічна правова позиція підтверджена:

- постановою Вищого господарського суду України від 20.08.2013 року по справі №912/563/13, якою було залишено без змін ухвалу господарського суду Кіровоградської області, якою в якості забезпечення позову було накладено арешт на заставне майно відповідача та передано його на відповідальне зберігання позивачу;

- постановою Вищого господарського суду України від 25.07.2011 року по справі № 8/56, якою було залишено без змін ухвалу господарського суду міста Києва, якою в якості забезпечення позову було накладеного арешт на предмет іпотеки та передано його на відповідальне зберігання позивачу.

Крім того, при проведенні виконавчих дій 25.02.15р.-27.02.15р. державним виконавцем не було виявлене наступне заставне майно Відповідача-1: пшеницю ДСТУ 3768:2010, у кількості 4 150,00 тон; соняшник сорту Ес Біба, соняшник сорту РR63А86, Соняшник сорту LG-5550, у кількості 5 084,67 тон; Кукурудзу сорту Яровець-243, Кукурудзу сорту ДК-291, Кукурудзу сорту Збруч, у кількості 8 310,4 тон; - Жатку, марка GERINGHOFF МS1270FВ, заводський номер 7403111270FВ, 2011 р. в., свідоцтво про реєстрацію машини серії АС № 151986, видане ШДТН Полтавської ОДА 22.08.2011 р..

В ході проведення виконавчих дій за адресою Полтавська область, Лохвицький район, с.Вирішальне, вул.50-річчя Радянської влади, буд.1, посадовою особою ТОВ «Велес- Трейдінг» було сформовано звіт, щодо обсягів зерна, яке знаходиться на зберіганні, з якого вбачається відсутність наявного заставного майна Відповідача-1, а саме: пшениці, кукурудзи та соняшника.

Проте, заставна вартість пшениці, кукурудзи та соняшника складає 8127111,00 грн. та 15 423 488,89 грн. Таким чином на даний час невідомо місцезнаходження або взагалі наявність заставного майна Відповідача-1 більш ніж на 23 550 599,00 грн.

За адресою місце зберігання: Полтавська обл., Миргородський р-н, с. Остапівка, вул. Шевченка, буд. 43, зерносховище (критий тік), державним виконавцем виявлено декілька одиниць заставного майна, проте не виявлено заставного рухомого майна (пшениці), про що свідчать акти опису та арешту.

Таким чином, відсутність у Відповідача-1 частини заставного рухомого майна, додатково підтверджує правомірність передачі на відповідальне зберігання всього заставного майна від Відповідача-1 до Позивача.

Пунктом 7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат.

Оцінюючи додані до позову документи, що дають підстави для достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити виконання рішення господарського суду у випадку задоволення позову, беручи до уваги наявність інших кредиторів у Відповідачів, господарський суд згідно ст. 66 ГПК України за заявою Позивача правомірно вжив заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Відповідачів-2,3,4 в межах заявленої до стягнення суми.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд Дніпропетровської області правильно здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, оскільки доводи Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" були обґрунтованими та на момент винесення ухвали свідчили про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Відповідачів-2,3,4, що знаходились на їх рахунках.

Скаржником апеляційної скарги не доведено, що господарський суд при винесенні оскаржуваної ухвали порушив вимоги частини 4 статті 152 ГПК України.

З урахуванням викладеного, оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою. Порушень процесуального права при винесенні ухвали, які б могли бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, судовою колегією не встановлено, а тому апеляційні скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2015 року у справі № 904/10253/14 задоволенню не підлягають, а оскаржувана ухвала господарського суду підлягає залишенню без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 22, 60, 99, 101, 103-106 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Батьківщина" Полтавська область, Миргородський район, с. Попівка - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Приватного багатопрофільного підприємства "Фенікс-Плюс" м. Полтава - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2015 року у справі № 904/10253/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 27.03.2015 року.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя І.М. Подобєд

Суддя М.О. Дармін

Попередній документ
43304169
Наступний документ
43304174
Інформація про рішення:
№ рішення: 43304172
№ справи: 904/10253/14
Дата рішення: 23.03.2015
Дата публікації: 02.04.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Категорія справи: