номер провадження справи 24/191/14
26.02.2015 Справа № 908/5695/14
за позовом: товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізька пивна компанія" (вул. Героїв Сталінграду/вул. Грязнова, 40/7, прим. 37, м. Запоріжжя, 69002)
до відповідача: фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 70435)
про стягнення 24 478, 85 грн.
суддя Азізбекян Т.А.
Представники:
від позивача: Вишнепольська О.І., довіреність від 02.01.2015р.
від відповідача: не прибув
11.12.2014р. до господарського суду Запорізької області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізька пивна компанія" з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення з відповідача 24 478,85 грн. вартості неповернутого майна за договором суборенди майна від 31.05.2012р. № 18935 З-02228.
Ухвалою від 11.12.2014р. судом порушено провадження у справі № 908/5695/14, присвоєно провадженню номер 24/191/14, справу призначено до розгляду на 02.02.2015р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.
Ухвалою від 02.02.2015р. строк вирішення спору продовжений, розгляд справи відкладений на 26.02.2015р.
Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
У засіданні суду 26.02.2015р. оголошено вступна та резолютивна частини рішення.
Позивач підтримав вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та зазначив, що 31.05.2012 р. між сторонами, за погодженням з власником майна, що орендується - ПАТ «Оболонь» було укладено договір суборенди майна № 18935 3-02228, на підставі якого позивач передав відповідачу у строкове платне користування торгово-рекламне обладнання, яке було встановлене за адресою: АДРЕСА_2. Внаслідок порушень відповідачем умов договору суборенди, договір між позивачем і відповідачем був розірваний, про що відповідачу 20.08.2014р. було надіслано повідомлення. За договором суборенди відповідачем не повернуто майно на загальну суму 20 399,04 грн. без ПДВ. З врахуванням ПДВ вартість майна складає 24 478,85 грн. У зв'язку з чим, позивач просить суд, на підставі ст. ст. 526, 611, 615 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, позов задовольнити.
Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судове засідання жодного разу не з'явився. Судом були вжиті всі заходи повідомлення відповідача про призначення судового засідання.
Неявка представника відповідача не перешкоджала вирішенню спору. Справа розглянута в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
31.05.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізька пивна компанія" (Орендар) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Суборендар) було укладено договір суборенди майна № 18935 З-02228, на виконання умов якого Орендар передає Суборендарю у строкове платне користування (оперативну оренду), а Суборендар приймає торгово-рекламне обладнання (надалі - майно) та зобов'язується сплачувати Орендарю орендну плату.
Згідно п. 1.2. договору, перелік, модель, заводський номер (за наявності), рік виробництва майна, місцезнаходження, вартість та кількість майна зазначено у таблиці. За необхідності, перелік, модель, заводський номер (за наявності), рік виробництва майна, місцезнаходження, вартість та кількість майна можуть зазначатися в специфікації, що оформлюється сторонами та погоджується власником у вигляді додатку до даного Договору і є його невід'ємною частиною.
Майно встановлене за адресою: АДРЕСА_2
Відповідно до п. 1.4 Договору, майн надається Суборендарю у користування з метою популяризації, демонстрації, зберігання та реалізації продукції, що виробляються Власником та корпоративними підприємствами власника. Під корпоративними підприємствами Власника слід вважати: ДП ПАТ "Оболонь" "пивоварня Зіберта", ДП ПАТ "Оболонь" "Красилівське", ПАТ "Охтирський пивоварний завод", ПрАТ "Бершадський пивокомбінат" та ПАТ "Севастопольський завод напоїв". Суборендар не має право використовувати майно для інших цілей.
31.05.2012р. обумовлене в специфікації майно передано відповідачу, що підтверджується копією акта приймання - передачі майна в суборенду, підписаного обома сторонами.
Пунктом 2.1 Договору визначено, що стан майна на момент передання в суборенду: в діючому стані, технічно справне, комплектне, відповідає технічним нормам та придатне для використання у відповідності до мети суборенди, визначеної в п. 1.4 Договору.
Згідно з п. 2.2 Договору, факт передачі майна в суборенду підтверджується актом прийому-передачі, який підписується повноважними представниками сторін, погоджується уповноваженою особою Власника та скріплюється печатками сторін та Власника.
За визначенням п. 2.3. Договору, майно повинно бути повернуто Суборендарем та прийняте Орендарем/Власником протягом 10 робочих днів з дати закінчення дії Договору (в тому числі дострокового). Суборендар несе ризик випадкової загибелі, пошкодження або втрати майна до моменту його фактичного повернення Орендарю або Власнику.
Пунктом 2.7. зазначеного Договору передбачено право Орендаря та Власника майна здійснювати необмежений контроль за використанням Суборендарем майна шляхом направлення відповідних запитів з вимогою про надання інформації і документів, а також безпосередньої перевірки порядку експлуатації останнім майна і проведення інвентаризації.
Згідно з пунктами 5.1.1, 5.1.12, 5.1.18 Договору відповідач зобов'язався:
- з моменту прийняття майна в суборенду і до моменту повернення Майна із суборенди, здійснювати в своїх торгових точках продаж, підтримувати наявність та асортимент продукції, що виробляється/реалізується Власником та корпоративними підприємствами Власника, згідно укладеного між Орендарем та Суборендарем договору купівлі-продажу (договору поставки) продукції виробництва Власника та із врахуванням обумовлених між сторонами умов та обсягів;
- самостійно і за свій рахунок забезпечити належне збереження Майна;
- не змінювати місцезнаходження Майна, яке вказано в п. 1.2 даного Договору (або в Специфікації) без письмового погодження такого переміщення з Орендарем та Власником.
Відповідно до пункту 6.2. Договору, у випадку втрати (повного знищення) Суборендарем майна (окрім випадків, що мають підтвердження актами відповідних органів і які виникли внаслідок дії обставин непереборної сили) або неповернення майна у відповідності з пунктом 2.3. даного Договору, Суборендар зобов'язаний відшкодувати Орендарю вартість майна, вказану в п. 1.2. Договору із врахуванням ПДВ, якщо інша сума не буде додатково узгоджена між сторонами та Власником.
Пунктом 7.5. Договору передбачено, що Орендар або Власник мають право достроково розірвати цей договір шляхом письмового повідомлення Суборендаря за 10 календарних днів до дати розірвання, в разі, якщо
- Суборендар використовує майно в порушення умов договору та/або цільового призначення майна (п. 7.5.1 Договору);
- Суборендар без дозволу Орендаря та Власника передав майно, його частину, в користування (подальшу оренду) третій особі (п. 7.5.2 Договору);
- Суборендар своєю недбалою поведінкою або бездіяльністю створює загрозу пошкодження, втрати або знищення майна (7.5.3 Договору).
За визначенням пунктів 7.1 та 7.2 Договору, даний договір вважається укладеним і набирає чинності з ати підписання сторонами, погодження Власником. Даний договір укладається терміном на 1 (один) календарний рік, якщо інше не випливатиме з тексту цього договору або чинного законодавства України.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.08.2014 р. представником позивача та представником ПАТ «Оболонь» проведено перевірку предмету суборенди за адресою: АДРЕСА_2, в ході якої були виявлені суттєві порушення умов договору (відсутність виборки продукції «Оболонь», відсутність орендованого майна), про що був складений відповідний акт.
У зв'язку з виявленими порушеннями позивачем було направлено на адресу відповідача повідомлення за вих. № 272 від 18.08.2014р. про розірвання договору суборенди майна № 18935 З-02228 від 31.05.2012р. 10.06.2013 р., починаючи з одинадцятого дня з моменту отримання даного повідомлення. Відповідача зобов'язано повернути позивачу орендоване ним майно протягом 10 днів з моменту розірвання договору та попереджено про відшкодування вартості майна з урахуванням ПДВ, в разі його неповернення.
Як вказує позивач, до теперішнього часу майно відповідачем не повернуто, його вартість не відшкодовано.
Позовні вимоги про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 24 478,85 грн. вартості неповернутого майна є предметом судового розгляду у даній справі.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини... Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.
Пунктом 1 статті 193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічна норма міститься в ст. 526 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Обставини справи свідчать, що на виконання укладеного між сторонами Договору позивачем передано, а відповідачем прийнято торгово рекламне обладнання (майно) згідно наведеному у акті прийому-передачі переліку (акт прийому-передачі майна в суборенду від 31.05.2012р. Згідно з вказаним актом прийому-передачі при передачі майна зауваження до якості, цілісності та комплектності отриманого майна відсутні.
За умовами Договору відповідач зобов'язався, зокрема, з моменту прийняття майна в суборенду і до моменту повернення Майна із суборенди здійснювати в своїх торгових точках продаж, підтримувати наявність та асортимент продукції, що виробляється /реалізується Власником та корпоративними підприємствами Власника; самостійно і за свій рахунок забезпечити належне збереження Майна, а також не змінювати місцезнаходження майна без письмового погодження такого переміщення (5.1.1, 5.1.12, 5.1.18 Договору).
Згідно з наданою до матеріалів справи копією акта контрольної перевірки від 12.08.2014р., складеного за результатами проведеної повноважними представниками позивача та ПАТ "Оболонь" перевірки, в ході перевірки предмету суборенди за адресою: АДРЕСА_2, було виявлено відсутність виборки продукції "Оболонь" та його корпоративних підприємств, а також відсутність за вказаною адресою переданого в суборенду майна, перелік якого та інвентарні номери наведено в акті перевірки.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Статтею 615 цього Кодексу також передбачено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Пунктом 7.5 Договору сторонами узгоджено, що у разі порушення умов цього Договору позивач має право розірвати даний договір в односторонньому порядку, попередивши про це відповідача за 10 календарних днів.
Судом встановлено, що позивач, скориставшись наданим йому умовами договору правом, направив на адресу відповідача повідомлення за вих. № 272 про розірвання договору суборенди майна № 18935 З-02228 від 31.05.2012р. В повідомленні вказано, що договір вважається розірваним починаючи з одинадцятого дня з моменту отримання даного повідомлення, також відповідача зобов'язано повернути орендоване майно протягом 10 днів з моменту розірвання договору та попереджено про відшкодування вартості мана з урахуванням ПДВ, в разі його неповернення.
Відповідно до приписів ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Також, п. 2.3. Договору передбачено, що майно повинно бути повернуто протягом 10 робочих днів з дати закінчення дії Договору, в тому числі дострокового.
Згідно з приписами п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому, пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Матеріали справи свідчать, що відповідач свої зобов'язання щодо повернення орендованого майна у визначений договором та вказаний у направленому на його адресу повідомлені строк, всупереч умов Договору суборенди та вимог закону, не виконав.
Відповідно до пункту 6.2. Договору у випадку втрати (повного знищення) Суборендарем майна (окрім випадків, що мають підтвердження актами відповідних органів і які виникли внаслідок дії обставин непереборної сили) або неповернення майна у відповідності з пунктом 2.3. даного Договору, Суборендар зобов'язаний відшкодувати Орендарю вартість майна, вказану в п. 1.2. Договору із врахуванням ПДВ, якщо інша сума не буде додатково узгоджена між сторонами та Власником.
Таким чином, умовами укладеного між сторонами Договору передбачено відшкодування вартості неповернутого майна у разі його неповернення, з урахуванням ПДВ. Згідно наданого позивачем розрахунку вартість неповернутого майна складає 24 478,85 грн., з ПДВ.
Жодних доказів сплати суми відшкодування відповідачем суду не надано.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.
Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 33 ГПК України, не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобов'язань за договором щодо повернення прийнятого в оренду майна або відшкодування його вартості.
Отже, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовні вимоги про стягнення з відповідача 24 478,85 грн. вартості неповернутого майна обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправомірних дій.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 70435, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька пивна компанія" (69002, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду/вул. Грязнова, буд.40/7 прим. 37, код ЄДРПОУ 37407653, р/р 26008045758001 в АТ "АБ ТАСкомбанк" м. Київ, МФО 339500) - 24 478 (двадцять чотири тисячі чотириста сімдесят вісім) грн. 85 коп. та суму 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.А. Азізбекян
Повне рішення складено 17.03.2015р.