24 березня 2015 року м. Черкаси справа № 823/525/15
09 годин 10 хвилина
Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Роя О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу справи №823/525/15
за позовом Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області (надалі - Звенигородська ОДПІ) [представник позивача - не з'явився]
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1.) [відповідач - не з'явився]
про стягнення податкового боргу, прийняв постанову.
Звенигородська ОДПІ, звернувшись до суду з адміністративним позовом, просить стягнути з ФОП ОСОБА_1 податковий борг з орендної плати за землю у сумі 6188 грн. 79 коп.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачем зазначено, що відповідач зареєстрований як фізична особи-підприємець та перебуває на обліку в органах доходів і зборів як платник податків (зборів) до бюджету. Всупереч вимог податкового законодавства відповідач не виконує податкові зобов'язання, тому обліковано податковий борг з плати за землю у сумі 6188 грн. 79 коп.
Позивач у судове засідання свого представника не направив, у прохальній частині позовної заяви просив суд здійснити розгляд справи без участі його представника (а.с.3).
Відповідач заперечень проти позову не надав, у судове засідання не прибув, свого представника не направив, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином (а.с.30-31). Згідно із ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов належить задовольнити з огляду на таке.
ОСОБА_1 зареєстровано як фізичну особу-підприємця 27.01.2004 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) (а.с.4). Відповідача узято на облік у Звенигородській ОДПІ як платника податків з 05.02.2004 за №209/10 (а.с.5).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України 02.12.2010 №2755-VI (надалі за текстом - Кодекс №2755).
Відповідно до ст.6 Кодексу №2755 податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Згідно із ст.15 Кодексу №2755 платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
За ст.14 Кодексу №2755 земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Відповідно до ст.269 Кодексу №2755 платниками податку за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі. Згідно ст.270 Кодексу №2755 об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), що перебувають у власності.
Відповідно до п.«в» ст.91 Земельного кодексу України власники земельних ділянок зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок. Статтею 285 Кодексу №2755 встановлено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців). Згідно із п.286.2 ст.286 Кодексу №2755 платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Відповідно до п.287.3 ст.287 Кодексу №2755 податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Статтею 288 Кодексу №2755 визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Судом встановлено, що 05.03.2014 відповідачем подано податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік згідно якої самостійно визначено податкове зобов'язання у сумі 11654 грн. 44 коп. із щомісячним платежем з січня до листопада 2014 року у сумі 971 грн. 20 коп., а за грудень 2014 року - у сумі 971 грн. 24 коп. (а.с.14-15).
20.02.2014 відповідачем подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік згідно якої самостійно визначено податкове зобов'язання у сумі 8226 грн. 66 коп. із щомісячним платежем з січня до листопада 2014 року у сумі 685 грн. 56 коп., а за грудень 2014 року - у сумі 685 грн. 50 коп. (а.с.16-18).
Відповідно до п.129.1 ст.129 Кодексу № 2755 пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
У зв'язку із несвоєчасною сплатою узгоджених сум грошових зобов'язань відповідачу було нараховано пеню у сумі 173 грн. 52 коп. У зв'язку із невиконанням податкових зобов'язань за відповідачем обліковано борг за березень - грудень 2014 року із сплати орендної плати за землю у сумі 6188 грн. 79 коп., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків (а.с.8).
Згідно пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 Кодексу № 2755 податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу як суми узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу №2755). Відповідно до пп.14.1.152 п. 14.1 ст. 14 Кодексу № 2755 погашення податкового боргу - це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
Враховуючи, що відповідач (у визначені терміни) самостійно не сплатив суму узгодженого податкового зобов'язання, позивачем було направлено податкову вимогу форми «Ф» від 27.08.2014 №133-19 у сумі 2756 грн. 05 коп. (а.с.19).
Згідно п.59.5 ст.59 Кодексу № 2755 у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Відповідно до п.87.11 ст.87 Кодексу №2755 орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що у позивача є законні підстави для стягнення з відповідача податкового боргу у сумі 6188 грн. 79 коп. та знаходить позов таким, що належить задовольнити.
Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем - суб'єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 11, 86, 94, 159, 160, 162, 167 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути кошти фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у дохід бюджету через Звенигородську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Черкаській області (20200, Черкаська область, м. Звенигородка, вул. Енгельса, 142, ідентифікаційний код 38265581) у рахунок погашення податкового боргу у сумі 6188 (шість тисяч сто вісімдесят вісім) грн. 79 коп.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 27 березня 2015 року.
Суддя Л.В.Трофімова