25 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/5666/14
Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- Шляхтицького О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Южторггрупп Ко» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Южторггрупп Ко» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, в якому позивач просить визнати противоправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 30.07.2013 року № 0000272260 та № 0000282260.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки відповідача, які викладені в акті перевірки №605/22-60/35696627 від 22.07.2013 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Южторггрупп Ко» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, з валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року» не відповідають вимогам Податкового кодексу України, Конституції України, Цивільному кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні» від 25.02.2009 року №207, листу Міністерства доходів і зборів України від 19.09.2013 року №11569/6/99-99-22-01-03-15/1128 «Щодо питань застосування реєстраторів розрахункових операцій, перевезень вантажів автомобільним транспортом, права на податковий кредит» і таким чином є підставою для визнання судом недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 30.07.2013р. №0000272260 та № 0000282260.
Позивач вважає, що податковий орган без всебічного розгляду первинної бухгалтерської документації, яка була надана в ході проведеної перевірки, робить помилкові висновки щодо не підтвердження здійснення операцій по придбанню товару та формування податкових зобов'язань, не досліджуючи взаємовідносини позивача та контрагентів: ПП «Астерлінг», ТОВ «Пальмар», ПП «Валенсія 5», а лише посилаючись на акт ДПІ у Суворовському районі від 26.04.2011 року №13341/7/23-613 «Про неможливість проведення документальної перевірки суб'єкта господарювання ПП «Валенсія 5» щодо підтвердження господарських відносин контрагентами за період з 07.10.2009 року по 01.03.2011 року»; акт ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 26.03.2012 року №168/22-34/371372/20 «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Астерлінг» з питань правових відносин з ТОВ «Тала Груп» у період липень 2011 року, ТОВ «Делфуд Компанії» у період жовтень 2011 року».
Крім того, реальність здійснення господарських операцій з контрагентами підтверджується первинними документами, а саме: податковими накладними, виписками по рахункам та платіжними дорученнями, що в свою чергу відповідає приписам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Позивач також вказував, що він повністю дотримувався вимог законодавства стосовно документального підтвердження сум податкового кредиту з ПДВ встановлених приписами ст. 198 ПК України.
З урахуванням викладеного, позивач просив суд позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача надав до суду письмові заперечення, в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування заперечень та власної правової позиції представник відповідача зазначив, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області на виконання постанови старшого слідчого з ОВС СУ ДПС в Одеській області підполковника податкової міліції Пшоняк С.П. від 10.04.2013 року було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Южторггрупп Ко» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року. В ході проведення перевірки, серед інших матеріалів використовувались: акт ДПІ у Суворовському районі від 26.04.2011 року №13341/7/23-613 «Про неможливість проведення документальної перевірки суб'єкта господарювання ПП «Валенсія 5» щодо підтвердження господарських відносин контрагентами за період з 07.10.2009 року по 01.03.2011 року» у висновках якого зазначено, що враховуючи те, що згідно наданих ПП «Валенсія 5» до податкового органу не можливо встановити наявність умов для ведення господарської діяльності, наявність чи відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, підприємство не знаходиться за юридичною адресою відповідно до частини 1, 5 ст. 203, п.1,2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, усі операції купівлі-продажу за участю ПП «Валенсія 5» підпадають під ознаки нікчемності; та акт ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 26.03.2012 року №168/22-34/371372/20 «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Астерлінг» з питань правових відносин з ТОВ «Тала Груп» у період липень 2011 року, ТОВ «Делфуд Компанії» у період жовтень 2011 року», в якому, зокрема, зазначено, що наслідком діяльності в ланцюзі постачання товару ТОВ «Тала Груп» та ТОВ «Делфуд Компанії» - ПП «Астерлінг» є виключно чи переважно формування податкового кредиту для інших суб'єктів підприємницької діяльності. Зазначене підтверджує відсутність доказів фактичного отримання вказаних товарів та наявність видаткових накладних не є беззаперечним доказом того, що відбувся реальний продаж та передача товару від продавця покупцям. Даних про те, в якому місці відбувалась реалізація вказаних товарів та яким шляхом вони використовувались у власній господарській діяльності покупці, зазначені накладні не містять. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру у ТОВ «Тала Груп» та ТОВ «Делфуд Компані» створення правових наслідків. Тобто, така угода носить фіктивній характер.
Отже, відповідно до норм чинного законодавства ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області правомірно були винесені податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 30.07.2013 року № 0000272260 та № 0000282260, а доводи та вимоги позивача, які викладені у позовній заяві, є безпідставними та необґрунтованими.
За таких обставин представник відповідача просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погодившись з таким рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Южторггрупп Ко» звернулось до суду з апеляційною скаргою на зазначену постанову. Апелянт просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Южторггрупп Ко» витрати зі сплати судового збору в сумі 2436 грн.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, про те про розгляд справи були належним чином повідомлені.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі направлень від 27.06.2013 року №001856/1769, від 27.06.2013 року №001545/1770, від 05.07.2013 року №000601/20, виданих ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС працівниками податкового органу згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 пп.78.1.11 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, на виконання постанови старшого слідчого з ОВС СУ ДПС в Одеській області підполковником податкової міліції Пшоняк С.П. від 10.04.2013 року проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Южторггрупп Ко» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, з валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року відповідно до затвердженого плану перевірки. Перевірку було проведено з відома (у присутності) директора TOB «Южторггрупп Ко» Гринчука Миколая Миколайовича.
За результатами перевірки було складено акт №605/22-60/35696627 від 22.07.2013 року, яким встановлено порушення:
- пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР у редакції Закону України від 22.05.1997 року №283/97-ВР, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.10 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ від 02.12.2010 року, в результаті чого занижено значення податку на прибуток на загальну суму 511 745,00 грн.;
- п.198.6 ст.198 ПКУ від 02.12.2010 року, в результаті чого занижено значення податку на додану вартість, що підлягають сплаті до бюджету на загальну суму 425 288,00 грн.
На підставі цього, податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 30.07.2013 року: № 0000272260, яким нараховану суму податкового грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток вартість за основним платежем - 492 255 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 45 460,00 грн. та № 0000282260, яким нараховану суму податкового грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем - 390 060 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 76 541 грн.
Позивачем подано скаргу до Головного управління Міндоходів в Одеській області. За результатами розгляду скарги прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги від 27.08.2013 року, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 30.07.2013 року №0000272260, а скаргу директора ТОВ «Южторггрупп Ко» без задоволення та частково скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.07.2013 року №0000282260 в частині визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 7 828 грн. та застосованих штрафних фінансових санкцій в розмірі 1 957 грн., в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 30.09.2013 року залишено без розгляду скаргу ТОВ «Южторггрупп Ко» на податкові повідомлення-рішення від 30.07.2013 року №0000272260 та №0000282260.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
ТОВ «Южторггрупп Ко» зареєстроване 26.01.2008 р. виконавчим комітетом Одеської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію № 15561020000030795 та згідно довідки про включення до ЄДРПОУ здійснює таки види діяльності за КВЕД: діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (46.17); діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (46.19); оптова торгівля фармацевтичного товарами (46.46); неспеціалізована оптова торгівля (46.90); інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (47.19).
ТОВ «Южторггрупп Ко» придбавало товар у ПП «Астерлінт» (договор купівлі-продажу № 04/29-6 від 29.04.2011 р.), ТОВ «Пальмар» (договор купівлі-продажу № 09/01-4 від 01.09.2010 р.), ПП «Валенсія 5» (договір купівлі-продажу без номеру від 04.01.2010 р.) протягом 2010-2011 року.
На підтвердження реальності здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентами представником позивача надано: податкові накладні, виписки по рахункам та платіжні доручення, які наявні в матеріалах справи.
Відповідно до акту перевірки правочини, укладені ТОВ «Южторггрупп Ко» по придбанню товару у ПП «Астерлінт», ТОВ «Пальмар», ПП «Валенсія 5» є нікчемними в силу припису закону, оскільки такі правочини не створюють інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, що свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, в т.ч. щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів.
Крім того, в акті перевірки податковий орган посилається на акт ДПІ у Суворовському районі від 26.04.2011 року №13341/7/23-613 «Про неможливість проведення документальної перевірки суб'єкта господарювання ПП «Валенсія 5» щодо підтвердження господарських відносин контрагентами за період з 07.10.2009 року по 01.03.2011 року» у висновках якого зазначено, що враховуючи те, що згідно наданих ПП «Валенсія 5» до податкового органу не можливо встановити наявність умов для ведення господарської діяльності, наявність чи відсутність основних фондів, технічного персоналу,виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, підприємство не знаходиться за юридичною адресою відповідно до частини 1, 5 ст. 203, п.1,2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, усі операції купівлі-продажу за участю ПП «Валенсія 5» підпадають під ознаки нікчемності; та на акт ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 26.03.2012 року №168/22-34/371372/20 «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Астерлінг» з питань правових відносин з ТОВ «Тала Груп» у період липень 2011 року, ТОВ «Делфуд Компанії» у період жовтень 2011 року» в якому, зокрема, зазначено, що наслідком діяльності в ланцюзі постачання товару ТОВ «Тала Груп» та ТОВ «Делфуд Компанії» - ПП «Астерлінг» є виключно чи переважно формування податкового кредиту для інших суб'єктів підприємницької діяльності.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказані обставини підтверджують відсутність доказів фактичного отримання товарів, а наявність видаткових накладних не є беззаперечним доказом того, що відбувся реальний продаж та передача товару від продавця покупцям.
Крім того, даних про те, в якому місці відбувалась реалізація товарів та яким чином вони використовувались у власній господарській діяльності покупцем, вказані накладні не містять, що, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру у ТОВ «Тала Груп» та ТОВ «Делфуд Компані» створення правових наслідків.
Судом встановлено, що перевірка проводилась на підставі постанови Державної податкової служби в Одеській області ДПС України про призначення позапланової документальної перевірки від 10.04.2013 року №2815/9/09-0009, в якій, зокрема, зазначено, що старший слідчий з ОВС СУ ДПС в Одеській області підполковник податкової міліції Пшоняк С.Л., розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32013170000000208 від 04.03.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, встановив: досудовим розслідуванням встановлено, що згідно повідомлення ПУАТ «Фідобанк» 19.09.2008 року між громадянином ОСОБА_5 та банком був укладений кредитний договір № М 026/47-08, відповідно до якого ОСОБА_5 було надано кредит в розмірі 925 000 доларів США під 15% річних на споживчі потреби. З листопада 2008 року позичальник перестав виконувати умови кредитного договору, а борг перед банком станом на сьогоднішній день склав 1 083 630,77 доларів США та 1 541 438,72 грн. (пеня). Окрім того, за даними банку, ОСОБА_5 отримані кошти витратив на відкриття ряду підприємств, які займаються сумнівною фінансово-господарською діяльністю і входять в єдину схему ухиленню від сплати податків, а саме: ТОВ «Майа», КС «Рента», ГО «Д.Проджект», МПП «Сан Маріно», ТОВ «Укрест», ТОВ «Торгснаб - Од», ТОВ «Облснабпром - Од», ТОВ «Южторггруп Ко». Так, ОСОБА_5, займаючи посаду директора та головного бухгалтера Філії ТОВ «Укрест» та ТОВ «Торгснаб - Од» протягом 2010-2012 р. умисно ухилився від сплати податків в результаті здійснення фінансово-господарської діяльності з суб'єктами господарювання з ознаками фіктивності. Попередня правова класифікація кримінального правопорушення: ч. 1 ст.212 КК України.
При дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 року по справі № 2а-9864/11/2670 (K/9991/50772/12).
У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України №1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.
Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції платника податків, витрати, повинні бути пов'язані з господарською діяльністю платника податків і документально підтверджені.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозоли адміністрації на їх проведення.
Статтею 9 Закону № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.
Крім того, згідно ст.4 Закону № 996-ХІV одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік є принцип превалювання сутності над формою, а саме: операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Таким чином, первинні документи, які складені суб'єктами господарської діяльності на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, та такі що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах господарського та податкового обліку.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактично здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх оформлених реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Дослідивши додані позивачем до матеріалів справи первинні документи колегією суддів не встановлено документів, які б вказували, зокрема, на факт передачі товарів від однієї сторони договору до іншої, у зв'язку з відсутністю (не наданням до перевірки) актів приймання-передачі товарів, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування (відповідні товарно-транспортні накладні або маршрутні листи, також, ні до перевірки, ні суду не надані), зберігання товарів.
Надані суду первинні документи не дають можливості встановити зв'язок отриманих послуг з господарською діяльністю підприємства.
Наявність договорів купівлі-продажу між ТОВ «Южторггруп Ко» та ПП «Астерлінт», ТОВ «Пальмар», ПП «Валенсія 5» не свідчить про отримання позивачем товарів від зазначених контрагентів внаслідок виконання укладених договорів.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
В свою чергу судом дослідженні первинні документи у спірних правовідносинах, і наведений вище їх аналіз не дає можливості встановити реальність вчинення господарських операцій, які були відображені позивачем у податковому обліку.
Колегія суддів вважає, що відповідачем було доведено законність його дій з приводу прийняття за наслідками перевірки оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що досліджені судом докази не підтверджують фактичного руху товарів в межах господарської діяльності між ТОВ «Южторггруп Ко» та ПП «Астерлінт», ТОВ «Пальмар», ПП «Валенсія 5».
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов.
Апелянт свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Южторггрупп Ко» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.
Головуючий: О.В. Джабурія
Суддя: А.В. Крусян
Суддя: О.І. Шляхтицький