30 січня 2015 р. Справа № 804/398/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Ніколайчук С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Знам'янці та Знам'янському районі Кіровоградської області до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення заборгованості по неповернутим коштам пенсії у сумі 247,73грн., -
13.01.2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України в м. Знам'янці та Знам'янському районі Кіровоградської області з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», в якому просить суд: стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Знам'янці та Знам'янському районі Кіровоградської області заборгованість по неповернутим коштам пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за жовтень 2014 року у сумі 247,73грн. (двісті сорок сім грн. 73коп.).
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Знам'янці та Знам'янському районі Кіровоградської області перебував пенсіонер ОСОБА_1, якому виплачувалась пенсія по інвалідності через Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк». У зв'язку зі смертю пенсіонера - 17.09.2014 року, на вимогу територіального управління Пенсійного фонду України банком було повернуто грошові кошти перерахованої пенсії у загальній сумі 747,17грн., що склало різницю у 251,83грн. від зарахованих коштів у рахунок виплати пенсії за жовтень 2014 року ОСОБА_1 у розмірі - 999,00грн. Натомість відповідач повернув грошові кошти у розмірі - 04,10грн. Тому, вважає протиправною відмову банку від повернення різниці у розмірі - 247,73грн.
У судове засідання сторони не з'явились, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи. Від представника позивача та представника відповідача надійшли письмові заяви про розгляд справи без їх участі. Представник відповідача також надав суду свої письмові заперечення проти даного адміністративного позову, за якими зазначає, що ПАТ КБ «ПриватБанк» не є власником коштів, перерахованих управлінням Пенсійного фонду, а лише зараховує відповідні суми на особові карткові рахунки одержувачів і за невиконання цього обов'язку банк несе відповідальність за умовами укладених договорів та Порядку. Тому, відповідачем було повернуто управлінню Пенсійного фонду грошові кошти з рахунка клієнта - ОСОБА_1 лише у сумі - 747,17грн., у зв'язку із нарахуванням сум 10,00грн. та 247,27грн. за банківськими послугами на депозитний рахунок «Копілка» та на погашення кредиту. Та позовні вимоги управління є такими, що задоволенню не підлягають.
У відповідності до положень ч.4 ст.122 КАС України, суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Суд, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Знам'янці та Знам'янському районі Кіровоградської області перебував пенсіонер ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, якому виплачувалась пенсія по інвалідності.
Із метою отримання зарахованих грошових коштів та на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року № 1596 «Про заходи щодо виконання статті 3 Указу Президента України від 04.07.1998 року № 734» останнім із Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» було укладено договір №43 від 01.11.2011 року на зарахування і виплату пенсій та грошової допомоги, що фінансуються з Пенсійного фонду України, передбачені Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банківських установах, затвердженим вищезазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596.
Так, 07.10.2014 року територіальним управління Пенсійного фонду України було перераховано на рахунок установи банку пенсійні кошти для виплати пенсії ОСОБА_1 за жовтень 2014 року (за період з 01.10.2014 року по 31.10.2014 року) та зарахування суми на поточний рахунок одержувача у розмірі - 999,00грн.
Як зазначив позивач, 24.10.2014 року ним було отримано електронну пошту з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зі списками померлих громадян, які перебували на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Знам'янці та Знам'янському районі Кіровоградської області. Серед цих осіб перебував і пенсіонер - ОСОБА_1, який помер 17.09.2014 року, актовий запис №2479 від 19.09.2014 року. Копія вказаного листа Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 24.10.2014 року вх.№4803/02-12 міститься в матеріалах справи.
Згодом листом від 24.10.2014 року №5206/05-30 позивач звернувся до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» із проханням повернути кошти, перераховані на виплату пенсії на ім'я ОСОБА_1 за жовтень 2014 року у розмірі 999,00грн., у зв'язку зі смертю пенсіонера, дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2.
За твердженнями відповідача згідно виписки по карті клієнта - ОСОБА_1 станом на день повідомлення про його смерть, на рахунку перебували кошти в сумі - 747,17грн., у зв'язку із тим, що грошові кошти у розмірі - 257,27грн. у день зарахування пенсійної виплати у розмірі 999,00грн. були автоматично переведені на депозитний рахунок «Копілка» (10,00грн.) та списані на погашення простроченої заборгованості по кредиту за платіжною кредитною карткою «Універсальна» 55 днів пільгового періоду» (247,27грн.). При цьому, внесення ОСОБА_1 щомісячних платежів за наданим кредитом відбувалось шляхом списання за його розпорядженням необхідної суми коштів з його поточного рахунку. Тому, 27.10.2014 року банком було проведено повернення грошових коштів у сумі 747,17грн., що склало різницю у 251,83грн. від перерахованих позивачем у рахунок виплати пенсії за жовтень 2014 року ОСОБА_1
06.11.2014 року позивачем був направлений повторний лист за №5408/05-30 до банку із повторною вимогою повернути кошти за жовтень 2014 року у повному обсязі, у зв'язку зі смертю ОСОБА_1
У відповідь 10.11.2014 року банком було проведено повернення грошових коштів у сумі - 04,10грн. У зв'язку із чим залишок неповернутих банком грошових коштів становить - 247,73грн.
Тобто, суд приходить до висновку, що проведені 07.10.2014 року банком операції щодо автоматичного переведення суми пенсії у розмірі 10,00грн. на депозитний рахунок «Копілка» та списання 247,27грн. на погашення простроченої заборгованості по кредиту, були проведені відповідачем до того моменту, як позивач 24.10.2014 року електронним листом повідомив відповідача про смерть пенсіонера та на момент надіслання позивачем заяви про повернення цих сум грошових коштів, останні на поточному рахунку пенсіонера були вже відсутні.
Відповідно до п. 4 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів і одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженого Постановою КМУ №1596 від 30.08.1999, установи уповноважених банків здійснюють відкриття поточних рахунків, проводять операції із зарахування сум пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки відповідно до цього Порядку, угод, укладених ними з управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, управліннями праці та соціального захисту населення райдержадміністрацій, виконкомів міських, районних у місті рад (далі - органи праці та соціального захисту населення) або центрами з нарахування і виплати пенсій та допомоги - у регіонах, де функціонують такі центри.
Відповідно до п.13 Порядку, в разі надходження до уповноваженого банку відомостей про смерть одержувача пенсії та грошової допомоги уповноважений банк зобов'язаний припинити зарахування коштів на поточний рахунок з місяця, наступного за місяцем смерті одержувача, і зробити відповідну помітку у примірнику списку на зарахування пенсій та допомоги, що підлягає поверненню органу Пенсійного фонду або органу праці та соціального захисту населення. Суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок разом з нарахованими на них відсотками починаючи з місяця, наступного операційного за місяцем смерті пенсіонера, підлягають поверненню уповноваженим банком відповідно органам Пенсійного фонду та органам праці та соціального захисту населення не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача.
Пунктом 4 статті 8 договору №43 від 01.11.2011 року, укладеного між позивачем та відповідачем, передбачено, що суми пенсій, зараховані на поточний рахунок одержувача, разом з нарахованими на них відсотками, починаючи з місяця, наступного за місяцем його смерті, установи банку повертають відповідно органам Фонду, за їх письмовим розпорядженням, не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача за умови наявності цих сум на поточному рахунку пенсіонера.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що ПАТ КБ «ПриватБанк» не є власником коштів, перерахованих Фондом. Банк зобов'язаний зарахувати відповідні суми на особові карткові рахунки одержувачів і за невиконання цього обов'язку Банк несе відповідальність, передбачену статтею 6 договору. Саме одержувачі є власниками коштів, перерахованих Фондом, і Банк не має права ними розпоряджатись без згоди і розпоряджень власників. Відсутність грошових коштів на поточному рахунку померлого пенсіонера позбавляє Банк можливості повернути ці кошти Фонду.
Тому, і позовна вимога територіального управління Пенсійного фонду України щодо стягнення з банку заборгованості є безпідставною та такою, що задоволенню не підлягає.
Згідно ч.1, ч.2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, позивач не обґрунтував належним чином заявлені позовні вимоги, та його доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи. Таким чином, у задоволенні даного адміністративного позову необхідно відмовити повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в м. Знам'янці та Знам'янському районі Кіровоградської області до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення заборгованості по неповернутим коштам пенсії у сумі 247,73грн. - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук