13 лютого 2015 р. Справа № 804/1796/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Ляшко О.Б.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області до Державного закладу "Дзержинська районна санітарно-епідеміологічна станція м. Кривого Рогу" про стягнення заборгованості, -
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області звернулось до суду з адміністративним позовом про стягнення з Державного закладу "Дзержинська районна санітарно-епідеміологічна станція м. Кривого Рогу" суму капіталізованих платежів в розмірі 75726,93 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що для покриття витрат Фонду для виплати потерпілим на виробництві, кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 765. Також зазначає, що відповідач відмовляється від визнання заявлених кредиторських вимог, у зв'язку з чим позивач змушений звернутись до суду.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, заявивши клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.
Відповідач у судове засідання не з'явився, заявивши клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив, що Державний заклад "Дзержинська районна санітарно-епідеміологічна станція м. Кривого Рогу" зареєстрований у Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області як платник обов'язкових страхових внесків.
До єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 08.10.2012 року внесено запис про початок процесу проведення державної реєстрації припинення Державного закладу "Дзержинська районна санітарно-епідеміологічна станція м. Кривого Рогу" за рішенням засновників юридичної особи шляхом її ліквідації. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог - 10.12.2012 року.
Позивач звертався до відповідача з заявою від 15.10.2012 року № 05/4163 про прийняття кредиторських вимог щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян. Загальна сума капіталізації 75726,93 грн. (потерпілі від нещасного випадку на ДЗ "Дзержинська районна санітарно-епідеміологічна станція м. Кривого Рогу" - ОСОБА_2 та ОСОБА_3). Однак відповідь від відповідача на вищезазначену заяву до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області не надходила.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 112 Цивільного кодексу України, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.
Частиною 2 статті 1205 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" фінансування Фонду здійснюється, зокрема за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Зазначеною нормою законодавець зобов'язує страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством), із застосуванням порядку, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України №765 від 6 травня 2000 року "Про порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю".
Пунктом 1 зазначеного порядку встановлено, що відповідно до цього Порядку здійснюється капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд). Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.
Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється зокрема за рахунок капіталізації платежів юридичних осіб, які є суб'єктами підприємницької діяльності.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Державний заклад "Дзержинська районна санітарно-епідеміологічна станція м. Кривого Рогу" за організаційно-правовою формою є державною організацією, за видом діяльності - діяльність у сфері охорони здоров'я людини.
З зазначеного вбачається, що Державний заклад "Дзержинська районна санітарно-епідеміологічна станція м. Кривого Рогу" є державною організацією, яка фінансується за рахунок Державного бюджету та віднесена до категорії неприбуткових організацій.
Водночас, чинним законодавством встановлено, що капіталізація платежів здійснюється з юридичних осіб, яка є суб'єктами підприємницької діяльності.
Отже, в даному випадку стягнення суми капіталізаційних платежів з відповідача, який є неприбутковою організацією видається неможливим.
Також, суд зазначає, що згідно п. 5-1 Порядку № 765 від 06 травня 2000 року у вимогах Фонду до боржника, щодо якого порушено справу про банкрутство, зазначається сума, визначена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації. Суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації підприємства-банкрута, перераховуються ліквідатором (арбітражним керуючим) робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому підприємство перебуває на обліку.
Отже, Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, передбачено стягнення коштів саме з підприємства банкрута та не передбачене право Фонду щодо стягнення таких виплат у судовому порядку з організацій, що ліквідуються не за процедурою банкрутства.
З матеріалів справи вбачається, що припинення відповідача відбувається шляхом його ліквідації, а не у зв'язку з його банкрутством, що зокрема підтверджує факт неможливості стягнення сум капіталізаціних платежів.
Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо стягнення суми капіталізованих платежів в розмірі 75726,93 грн. є такою, що не підлягає задоволенню.
Отже, у задоволенні адміністративного позовуВідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області до Державного закладу "Дзержинська районна санітарно-епідеміологічна станція м. Кривого Рогу" про стягнення заборгованості необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Узадоволенні адміністративного позову Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області до Державного закладу "Дзержинська районна санітарно-епідеміологічна станція м. Кривого Рогу" про стягнення заборгованості - відмовити.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.Б. Ляшко