23.03.2015 року Справа № 904/10009/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Подобєд І.М. (доповідач),
суддів: Іванов О.Г., Дмитренко Г.К.
секретар судового засідання Малик С.О.
представники сторін:
від позивача: Шахов О.В., довіреність б/н від 23.03.15, представник
від відповідача: не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2015р. у справі №904/10009/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електал", м.Дніпропетровськ
до Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м.Дніпропетровськ
про стягнення 31377,18 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2015р. у справі №904/10009/14 (суддя - Соловйова А.Є.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електал" 31377,18 грн. заборгованості та 1827,00 грн. судового збору.
Вмотивовуючи рішення, місцевий господарський суд послався на те, що відповідачем не виконані зобов'язання з оплати вартості отриманого товару, факт наявності заборгованості підтверджується матеріалами справи. Судове рішення обґрунтовано приписами статей 525, 526, 610, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України тощо. Заяву відповідача про розстрочку виконання судового рішення суд залишив без задоволення з підстав не надання доказів, які б підтверджували винятковість випадку, з яким процесуальний закон пов'язує можливість надання такої розстрочки.
Відповідач - ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", не погодившись з означеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю. Скаржник вважає, що судом неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм процесуального права. Посилається на те, що під час розгляду справи звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду строком на три місяці. Дана заява була обґрунтована тяжким матеріальним становищем відповідача, на підтвердження чого було надано баланс підприємства та звіт про фінансові результати станом на 30.09.2014р. Відповідач зазначає, що підприємство є збитковим, сума його дебіторської заборгованості в декілька разів перевищує суму кредиторської заборгованості. Вважає, що стягнення суми заборгованості в повному обсязі, так само як і звернення стягнення на майно відповідача, призведе до зупинення діяльності підприємства, але суд не врахував фінансовий стан відповідача на момент прийняття рішення та неспроможність його виконання, що, на думку скаржника, й свідчить про неповне з'ясування судом всіх обставин справи та порушення норм процесуального права.
Позивач - ТОВ "Електал" проти апеляційної скарги відповідача заперечує та зазначає, що апеляційна скарга не містить посилання на норми чинного законодавства та на умови спірного договору, згідно яких можливо переглянути рішення суду першої інстанції. Вважає, що обставини, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, не стосуються укладеного між сторонами договору поставки. Позивач зазначає, що не стягує з відповідача штрафні санкції, а лише просить стягнути суму боргу в розмірі вартості поставленого товару за цінами 2013-2014 років.
В судовому засіданні 23.03.2015р. представник позивача підтримав свої позовні вимоги та заперечення на апеляційну скаргу відповідача.
Представник відповідача у судове засідання 23.03.2015р. не з'явився.
19.03.2015р. Дніпропетровським апеляційним господарським судом було отримано клопотання ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", підписане начальником юридичного відділу Голіковою Н.О., в якому відповідач у зв'язку з участю представника цього підприємства в іншому судовому засіданні в Арбітражному суді Бєлгородської області просив відкласти слухання даної справи на інший день.
Дослідивши додані до клопотання докази, а саме копію ухвали Арбітражного суду Бєлгородської області від 12.01.2015р. у справі №А08-11164/2014 та копію довіреності №24-5-01 від 26.12.2014р., виданої головою правління ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" Горнштейн В.І. на представництво інтересів цього товариства начальнику юридичного відділу Голікової Н.О., колегія суддів вважає їх такими, що підтверджують факт проведення іншим судом 23.03.2015р. розгляду справи за участю відповідача, однак не містять доказів про відсутність у відповідача можливості забезпечити під час розгляду даної справи свого повноважного представника, оскільки не надано доказів про відрядження для участі у іншій справі Голікової Н.О. та не надано доказів відсутності у штаті підприємства інших працівників, які мають право представляти інтереси відповідача в судах.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Враховуючи, що відповідач не скористався наданими йому правами брати участь в судових засіданнях та на засадах змагальності доводити суду обґрунтованість своїх вимог та заперечень, а, відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія відмовила у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, як необґрунтованого належними доказами, та визнала можливим розглянути скаргу по суті в цьому судовому засіданні за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами, в порядку ст.ст. 75, 99 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який приймав участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено із матеріалів справи, між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Електал" (Постачальник) та відповідачем - Публічним акціонерним товариством "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (Покупець) укладено договір поставки №511131068 від 01.08.2013р. (надалі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити продукцію матеріально-технічного призначення (товар), найменування, асортимент, номенклатура, сортамент, кількість, ціна, умови і термін постачання якого вказані в Специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до цього договору, що є його невід'ємною часткою.
В пункті 4.1. договору сторони погодили, що розрахунки за цим договором проводяться Покупцем шляхом перерахування грошових коштів у розмірі вартості партії товару на рахунок Постачальника в порядку і терміни, вказані в Специфікаціях до договору.
Як вірно встановив місцевий господарський суд і це підтверджено наявними в матеріалах справи видатковими накладними №Бух-7 606 від 23.09.2013р., №Бух-9 766 від 26.11.2013р., довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей №3398 від 19.09.2013р., №4267 від 26.11.2013р. (а.с.23-26) та не заперечується відповідачем, на виконання умов договору позивач 23.09.2013р. та 26.11.2013р. поставив відповідачу товар на загальну суму 22703,55 грн.
Крім того, 26.12.2013р. та 21.01.2014р. позивач здійснив поставку відповідачу товару загальною вартістю 8673,63 грн., що підтверджується видатковими накладними №Бух-10 752 від 26.12.2013р., №Бух-11 140 від 21.01.2014р., №Бух-11 141 від 21.01.2014р., №Бух-11 142 від 21.01.2014р. та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей №4588 від 23.12.2013р., №105 від 20.01.2014р. (а.с.27-32).
Таким чином, загальна вартість поставленого позивачем відповідачу на умовах вказаного договору товару становить 31377,18 грн.
Правовідносини, що склалися між сторонами, є правовідносинами поставки, які регулюються нормами законодавства про поставку.
Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Виходячи із вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушення зобов'язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З урахуванням встановлених обставин, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом вірно встановлено, що відповідачем допущено порушення своїх зобов'язань за договором поставки щодо строків здійснення оплати поставленого товару, тому позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 31377,18 грн. - є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відносно доводів апеляційної скарги відповідача про наявність обставин, які свідчать про необхідність задоволення його клопотання про розстрочку виконання рішення суду на три місяці, то колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з такого.
Як встановлює п.6 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Відповідно до п.7.1.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012, розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
В обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення суду, відповідач посилається на нестабільну та складну політичну ситуацію в країні, через що підприємство відповідача знаходиться у вкрай скрутному становищі, оскільки 60% ринку збуту продукції підприємства відбувалося на території Російської Федерації. За підсумками 2 та 3 кварталу 2014 року підприємство відповідача є збитковим. Так, згідно балансу підприємства, станом на 30.09.2014 року, сума дебіторської заборгованості у багато разів перевищує суму кредиторської заборгованості та складає 3243715 тис. грн. Відповідач зазначив також, що своєчасно виконання рішення вкрай ускладнене та є неможливим в зв'язку з відсутністю обігових коштів.
Відповідно до приписів ст. ст. 45, 47, 43 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються судом за результатами обговорення усіх обставин справи та за умови здійснення за своїм внутрішнім переконанням оцінки доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується із тим, що місцевий господарський суд вірно встановив, що відповідачем не надано доказів в підтвердження обставин, які підтверджували б винятковість випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов'язує можливість надання розстрочки виконання рішення суду, оскільки відповідачем не надано насамперед доказів відсутності обігових коштів у тому обсязі, який становить предмет спору у даній справі.
Щодо документів фінансової звітності, на які відповідач посилається в обґрунтування поданої ним заяви про розстрочку виконання судового рішення, то вони будучи доказами, що загалом підтверджують результати господарської діяльності підприємства за певний період часу, є недостатніми доказами для підтвердження факту неможливості виконати рішення суду у даній конкретній справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні повно встановлені фактичні обставини справи, яким надана вірна оцінка, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального законодавства, і підстав для скасування або зміни цього рішення, передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, немає.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2015р. у справі №904/10009/14 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Повний текст постанови складено - 27.03.2015р.
Головуючий суддя І.М. Подобєд
Суддя О.Г. Іванов
Суддя Г.К. Дмитренко