ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
18.03.2015Справа №910/2213/15-г
За позовомТовариства з обмеженою відповідальності "Юрія-Фарм"
до Акціонерного товариства "Samarqand Dori-Darmon"
простягнення 299 225,91 дол. США
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники:
від позивача Прокопець О.Г. - представник
від відповідача Пирогов О.В. - представник
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юрія-Фарм" звернулось з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з Акціонерного товариства "Samarqand Dori-Darmon" заборгованості у розмірі 299225,91 дол. США.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за контрактом № 44-13/У від 16.09.2013 щодо здійснення повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару.
Відповідач у письмових поясненнях, поданих в судовому засіданні 18.03.2015, визнав існування заборгованості перед позивачем у розмірі 299225,91 дол. США.
В судовому засіданні 18.03.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
16.09.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юрія-Фарм" (продавець, позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Samarqand Dori-Darmon" (покупець, відповідач) підписано контракт № 44-13/У (далі - Контракт).
Відповідно до п. 1.1 вказаного Контракту продавець продає, а покупець купує на умовах, викладених в даному Контракті, фармацевтичну продукцію (далі - товар), асортимент, кількість і ціна якої визначається специфікаціями (додатками до Контракту), які є невід'ємною частиною даного Контракту.
03.11.2014 сторонами підписано додаткову угоду № 2 до Контракту, якою сторони, у зв'язку з реорганізацією і зміною організаційно-правової форми Відкритого акціонерного товариства "Samarqand Dori-Darmon", погодили змінити найменування покупця і вантажоотримувача товару на Акціонерне товариство "Samarqand Dori-Darmon".
Згідно з п. 12.6 Контракту в редакції Додаткової угоди № 5 від 31.12.2014 даний Контракт діє до 31.12.2015.
На виконання умов Контракту позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 299225,91 дол. США, що підтверджується наявними в матеріалах справи вантажно-митними деклараціями ЕК10АА № 100260001/2014/544278, ЕК10АА №100260001/2014/544279 від 11.11.2014, специфікаціями № 4 та № 5 від 03.11.2014, інвойсами № 42710 і № 42674 від 03.11.2014.
Відповідно до ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, у випадку, коли якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.
Пунктом 11.1 Контракту сторонами погоджено, що спори та розбіжності по даному Контракту або у зв'язку з ним підлягають передачі для розгляду і прийняття остаточного рішення до Господарського суду міста Києва (Україна) у відповідності з угодою про порядок вирішення спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності від 20.03.1992, ратифікованого Україною 19.12.1992.
Згідно з п. 11.2 Контракту сторони згодні з тим, що в процесі розгляду та вирішення спорів між ними правом, що регулює даний контракт, є матеріальне і процесуальне право України.
Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, а укладений між ними правочин за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.
До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 Господарського кодексу України.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупцю для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з його особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У статті 692 Цивільного кодексу України зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з п. 4.3 Контракту оплата по даному Контракту здійснюється не пізніше 75 календарних днів з дня митного оформлення товару в країні продавця.
Як вбачається з вантажно-митних декларацій ЕК10АА № 100260001/2014/544278, ЕК10АА №100260001/2014/544279 та дорожніх відомостей митне оформлення товару в країні продавця (Україні) відбулось 11.11.2014.
Таким чином, оплата за поставлений відповідачу товар повинна бути здійснена не пізніше 26.01.2015 (оскільки 25.01.2015 - неділя, вихідний день).
Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Контрактом виконав належним чином, а саме поставив відповідачу товар на загальну суму 299225,91 дол США, що підтверджується матеріалами справи.
Проте, в порушення умов Контракту, відповідач зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару не виконав у повному, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 299225,91 дол США, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав, суму боргу визнав у повному обсязі.
Відповідно до ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Визнання позову відповідачем - це безумовне погодження задовольнити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за отриманий товар у розмірі 299225,91 дол США є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Samarqand Dori-Darmon" (Республіка Узбекистан, 703901, м. Самарканд, Кимёгарлар кургони, вул. Ертешар, 1, ІПН 200610747, код юридичної особи 02018636) на користь Товариства з обмеженою відповідальності "Юрія-Фарм" (03680, м. Київ, вул. Миколи Амосова, 10, ідентифікаційний код 30109129) заборгованість у розмірі 299225 (двісті дев'яносто дев'ять тисяч двісті двадцять п'ять) дол. США 91 центів та судовий збір у розмірі 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 24.03.2015
Суддя Ю.М. Смирнова