25 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 485/2305/14-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Квєтка І.А.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області на постанову Снігурівського районного суду Миколаївської області від 22 грудня 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення, -
У листопаді 2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №17/17 від 22 жовтня 2014 року, згідно якого приведено у відповідність пенсійну справу ОСОБА_1 без застосування періодів роботи в подвійному розмірі в Снігурівській виправній колонії № 5. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 2007 року позивач отримував пенсію з врахуванням того, що дана установа являлася протитуберкульозним закладом, однак з 01 листопада 2014 року відповідачем його пенсійну справу було приведено у відповідність за відсутності документального підтвердження статусу установи, як інфекційного закладу охорони здоров»я Державної кримінально-виконавчої служби України.
Постановою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 22 грудня 2014 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції, відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, клопотань від усіх осіб які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не надходило, колегія суддів відповідно до ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи у письмовому провадженні.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в період з 12.10.1976 по 01.12.2006 року працював в установі ІН-316/5, що в подальшому була переіменована в Снігурівську виправну колонію №5 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Миколаївській області.
Позивач з 02.12.2006 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Снігурівському районі, як отримувач пенсії по інвалідності.
При визначенні загального страхового стажу, позивачеві враховано в подвійному розмірі стаж роботи в Снігурівській виправній колонії №5 за період з 27 червня 1983 року по 31 грудня 2003 року на підставі довідки установи про її перепрофілювання в установу по лікуванню засуджених хворих на туберкульоз, виданої з посиланням на наказ Міністерства внутрішніх справ УРСР від 27 червня 1983 року №119.
22 жовтня 2014 року рішенням управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області №17/17 з 01 листопада 2014 року приведено у відповідність пенсійну справу ОСОБА_1 без застосування періодів роботи в подвійному розмірі в Снігурівській виправній колонії №5. (а.с. 6-7).
Як вбачається з оспорюваного рішення підставою для неврахування відповідачем стажу роботи позивача у подвійному розмірі стало те, що наданими документами не підтверджено, що ОСОБА_1 до 01.01.2004 року працював в інфекційному закладі охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України (туберкульозній лікарні чи міжобласній туберкульозній лікарні).
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем - суб'єктом владних повноважень не доведено в судовому засіданні, що припинення за рішенням від 22 жовтня 2014 року №17/17 з 1 листопада 2014 року виплати ОСОБА_1, пенсії без зарахування у подвійному розмірі періодів його роботи у Снігурівській виправній колонії №5 здійснено не в межах та у спосіб визначений законами України, а тому позовні вимоги позивача у частині визнання протиправним вказаного рішення та його скасування є законними і обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Статтею 1 Закону України «Про протидію захворюванню на туберкульоз» передбачено, що туберкульоз - соціально небезпечна інфекційна хвороба, що викликається мікобактеріями туберкульозу; протитуберкульозні заклади - лікувально-профілактичні заклади охорони здоров'я (протитуберкульозні диспансери, лікарні, санаторно-курортні, інші заклади) чи їх структурні підрозділи, в яких надається медична допомога хворим на туберкульоз.
Частиною 1 ст. 23 Закону України «Про протидію захворюванню на туберкульоз» передбачено, що працівники протитуберкульозних закладів, зазначені у частині першій статті 22 цього Закону, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах у порядку, встановленому пенсійним законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про протидію захворюванню на туберкульоз» працівникам протитуберкульозних закладів, які надають медичну допомогу хворим на туберкульоз, працюють із живими збудниками туберкульозу чи матеріалами, що їх містять, здійснюють догляд за хворими на туберкульоз та/або прибирання приміщень, у яких перебувають такі хворі, встановлюються підвищені посадові оклади у зв'язку із шкідливими і важкими умовами праці, надбавка за вислугу років та інші надбавки і доплати. Перелік робіт, професій і посад, зайняття яких дає право на підвищені посадові оклади, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
Умови та розміри оплати праці працівників протитуберкульозних закладів визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу колишнього МВС УРСР від 27.06.1983 року №0119 виправно-трудова колонія (№5), тодішній індекс установа ІН 316/5 УВС Миколаївського облвиконкому з 01 липня 1983 року була перепрофільована в установу виконання покарань, для утримання засуджених чоловіків, хворих закритими формами туберкульозу легень з лімітом наповнення - 600 чоловік, у тому числі стаціонару на 100 ліжок, з направленням хворих засуджених на лікування в ВТК №5 зі слідчих ізоляторів і виправно-трудових колоній у відповідності з вимогами наказу МВС УРСР №0230-1980 року та за нарядами медичного управління МВС УРСР. Цим Наказом начальника УВС Миколаївського облвиконкому зобов'язано до виконання комплексу протиепідемічних і санітарно-гігієнічних вимог, направлених на попередження поширення тубінфекції; начальника Медичного управління МВС УРСР прийняття всіх необхідних мір по забезпеченню медичного обслуговування спецконтингенту згідно чинних наказів та інструкцій МВС СРСР, Мінздраву СРСР, МВС УРСР та Мінздраву УРСР.
В Наказі МВС України від 11.10.1994 року №556, затверджено Перелік спеціалізованих установ та міжобласних лікарень УВП, до яких направляються засуджені, хворі на туберкульоз (додаток №2 до наказу) за № п.п.1 зазначено, що установа ІН 316/5 УМВС України в Миколаївській області визначена як спеціалізована установа, в яку направляються на лікування чоловіки, хворі на активну форму туберкульозу, які підлягають триманню на загальному та посиленому режиму ув'язнення та неповнолітні чоловічої статті, хворі на активну форму туберкульозу (а.с.11).
Те ж саме визначення установи було зазначено й у наступному переліку, затвердженому наказом МВС України №836 від 03.12.1996 року (а.с.12).
Як вбачається з листа №5/5-5490 від 02.12.2014 року Снігурівської виправної колонії №5, згідно наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань №165 від 29.11.1999 року «Про введення в дію нових найменувань органів та установ кримінально-виконавчої системи України» установа ІН-316/5 перейменована в Снігурівську виправну колонію управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Миколаївській області (№5) (а.с. 41).
Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 02 квітня 2009 року за №59 Снігурівську виправну колонію №5 УДДУ у Миколаївській області перейменовано у спеціалізовану туберкульозну лікарню середнього рівня безпеки, а згідно наказу Державної пенітенціарної служби України №427 від 18.06.2012 року вона була перейменована в Снігурівську виправну колонію управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області (№5) й станом на 01 грудня 2014 року, значиться як спеціалізована туберкульозна лікарня , середнього рівня безпеки (для тримання чоловіків, засуджених до позбавлення волі на певний строк, які хворі на туберкульоз).
За повідомленням Управління державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області з 01 червня 1983 року та по теперішній час в Снігурівській виправній колонії №5 (далі - установа) утримуються та лікуються засуджені чоловіки, хворі на туберкульоз, у тому числі й на активну форму туберкульозу, тобто фактично установа виконує функції закладу охорони здоров'я, призначеного для надання спеціалізованої (вторинної) медичної допомоги засудженим, хворим на туберкульоз, а тому відноситься до інфекційних лікувальних закладів.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що, відмовляючи у зарахуванні стажу роботи у вказаному закладі у подвійному розмірі відповідач порушив пенсійні права ОСОБА_1
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є доведеними, бгрунтованими у зв'язку з чим такими, що підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Снігурівського районного суду Миколаївської області ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області - залишити без задоволення.
Постанову Снігурівського районного суду Миколаївської області від 22 грудня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: Л.Є. Зуєва
Суддя: А.Г. Федусик