"02" березня 2015 р.справа № 2-а-1236/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області на постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2014 року у справі №2а-1236/11 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області про зобов'язання здійснити перерахунок розміру пенсії по інвалідності 2 групи, що виникла внаслідок ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області, в якому просив:
- визнати неправомірними дії відповідача, які пов'язані з нарахуванням та виплатою державної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 01.01.2005 у розмірах менших ніж установлено ст. 50, ч.4 ст. 54, ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1, як інваліду 2 групи, державної пенсії за віком з 01.01.2005, установив її у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком з 01.01.2005, з урахування вимог ч.4 ст. 54 та ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до збільшення розміру прожиткового мінімуму;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 як інваліду 2 групи, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, установив її в розмірі 75% пенсії за віком з 01.01.2005, виходячи із розмірів мінімальної пенсії за віком з 01.01.2005, з урахуванням вимог ст. 50, ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до збільшення розміру прожиткового мінімуму;
- зобов'язати відповідача виплатити ОСОБА_1 донараховані суми державної пенсії та додаткової пенсії за період з 01.01.2005 по 30.09.2010 з урахуванням виплачених сум державної пенсії та додаткової пенсії за період з 01.01.2005 по 30.09.2010, у рахуванням виплачених сум державної пенсії та додаткової пенсії.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.01.2011 року позов в частині позовних вимог за період з 01.01.2005 по 17.04.2010 залишено без розгляду.
Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано дії відповідача незаконними. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліду 2 групи в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 18.04.2010 по 22.07.2011 та виплатити заборгованість. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» за шкоду спричинену здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, з рахуванням ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 18.04.2010 по 22.07.2011 та виплатити заборгованість.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу (а.с.39), в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню частково.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач - ОСОБА_1 є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, інвалідом ІІ групи, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області та користується пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Спір між сторонами виник з приводу виплати позивачу державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах менших, ніж встановлено вказаним Законом.
Так, за вказаний позивачем період державна пенсія та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, нараховані та виплачуються позивачу в розмірах, визначених з урахуванням приписів Постанов Кабінету Міністрів України від 28.05.08 № 530, від 16.07.08 № 654.
Виходячи з фактичних обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність дій відповідача.
У визначений вище період розміри державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію, встановлені вказаним вище Законом в редакції, відновленій згідно Рішенню Конституційного Суду України № 10рп/2008 від 22.05.2008.
Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно зі статтею 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам ІІ групи у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, та щомісячна компенсація сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачуються повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу (ст.53 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Відповідно до частини 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
При цьому вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Тобто при розрахунку як державної пенсії та додаткової пенсій згідно вимог ст. 50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідні періоди, виходячи з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Отже суд першої інстанції, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними правовими актами, дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог, пред'явлених за період з 18.04.2010, коли дія Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не була обмежена, підлягала застосуванню.
Також суд першої інстанції правильно встановив, що Законом України від 14.06.2011 № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, згідно з яким установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Таким чином визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
На виконання вимог вказаного вище Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» № 745 від 06.07.2011, відповідно до п.1 якої установлено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, - тим, що належать до категорії 2, - 15 відсотків.
Означена постанова набрала чинності з моменту її офіційного опублікування 23.07.2011 (Урядовий кур'єр № 133) та діє до 01.01.2012.
Виходячи з наведених правових норм, є правильним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог за період з 18.04.2010 по 22.07.2011.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо здійснення позивачу відповідних виплат згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, колегія суддів вважає, що відповідач не виконав своїх обов'язків без поважних причини.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення, передбачені ст.202 КАС України підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2014 року у справі №2а-1236/11
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко