03 березня 2015 рокусправа № 14/266/08-АП-27/20/10-АП
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.
за участю представників:
позивача - Макаренков О. Л. (дов. від 31.12.2014 р.)
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Вільнянський маслозавод»
на постанову господарського суду Запорізької області від 24 лютого 2010 року
у справі № 14/266/08-АП-27/20/10-АП
за позовом відкритого акціонерного товариства «Вільнянський маслозавод»
до Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізької області
про скасування рішення №63 від 16.04.2008 р.,-
Відкрите акціонерне товариство «Вільнянський маслозавод» звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням доповнень до позовної заяви (а.с. 116 т.1), просило скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області від 16.04.2008 № 63 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін до відкритого акціонерного товариства «Вільнянський маслозавод».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що встановлене відповідачем перевіркою необґрунтоване отримання позивачем виручки в розмірі 97405,40 грн. не підтверджено документально та здійснено без посилань на чинне законодавство. Позивач зазначає, що відповідачем обраховано собівартість продукції та визначено нормативне визначення оптової ціни продукції без посилань на методичні рекомендації з ціноутворення та правила формування цін, що закріплені на законодавчому рівні. До того ж, в п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.07 №1222 «Про затвердження порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари» зазначено, що декларуванню підлягають зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, зазначені у п. 1 цього Порядку, у разі, коли такі ціни збільшуються протягом місяця на 1 відсоток, але позивач жодного разу не підвищив свої ціни на один відсоток. Позивач також вказує на порушення відповідачем порядку проведення перевірки в частині своєчасного повідомлення та складання відповідних документів, складених за результатами проведеної перевірки (припису, розпорядження тощо). До того ж, санкція статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» не поширюється на нього, зважаючи на отримання виручки без залучення бюджетних коштів чи коштів державних підприємств, установ, організацій.
Постановою господарського суду Запорізької області від 24.02.2010 у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Постанова мотивована правомірністю та обґрунтованістю винесеного відповідачем рішення та наявністю порушень вимог законодавства в діях позивача.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу (т.5 а. с.30), в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, просить скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга фактично мотивована доводами, викладеними в позовній заяві.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі. На вимогу апеляційного суду позивачем подано контр розрахунок обрахованої відповідачем сум порушення і штрафу.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, Державною інспекцією з контролю за цінами в Запорізькій області проведено перевірку ВАТ «Вільнянський маслозавод» з питань формування та застосування оптово-відпускних цін на продукцію, що вироблялась позивачем за період з березня 2007 року по березень 2008 року, за результатами якої складено акт перевірки № 180 від 31.03.2008.
В акті зафіксовано, що при перевірці дотримання вимог розпорядження голови облдержадміністрації №381 від 09.11.2007 «Про декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари» встановлено, що позивачем підвищено оптово-відпускні ціни з грудня 2007 року по березень 2008 року на молочну продукцію, а саме: молоко, сир, масло вершкове без обов'язкового декларування їх зміни в облдержадміністрації.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 16.04.2008 №63, згідно якому визначено суму необґрунтовано отриманої виручки внаслідок застосування позивачем оптово-відпускних цін на молочну продукцію у період з лютого 2008 року по березень 2008 року в розмірі 97405,40 грн. Вирішено вилучити в доход державного бюджету суму в розмірі 292216,20 грн., з якої 97405,40 грн. - сума необґрунтовано одержаної виручки, 194810,80 грн. - сума штрафних санкцій.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції про правомірність оскаржуваного позивачем рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
Відповідно доч.1 ст.13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» №507-ХІІ від 03.12.1990 контроль за дотриманням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено урядом України.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1819 від 13 грудня 2000 року, Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки.
Відповідно до ст. 13 Закону №507-ХІІ та п. 3 Положення №1819 основним завданням Державної інспекції з контролю за цінами є організація та здійснення контрольно-наглядових функцій з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів, у зв'язку з чим, інспекція має право проводити на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності перевірки бухгалтерських документів, книг, звітів, калькуляцій та інших документів, пов'язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін і тарифів.
Статтями 6-8 Закону №507-ХІІ передбачено, що в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.
Державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.
Згідно зі статтею 4 Закону №507-ХІІ Кабінет Міністрів України визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).
Відповідно до положень п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України №1548 від 25.12.1996 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів) обласні державні адміністрації встановлюють оптово-відпускні ціни на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, яйця шляхом декларування їх зміни.
Розпорядженням Запорізької обласної державної адміністрації №381 від 09.11.2007 запроваджено проведення декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, визначені п.1 Порядку, для суб'єктів господарювання у випадках, визначених пунктом 2.
Порядок декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1222 від 17.10.2007, визначає механізм декларування зміни оптово-відпускних цін, зокрема, на молоко, сир, сметану, масло вершкове.
Згідно п. 2 Порядку №1222 декларуванню підлягають зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, у разі, коли такі ціни збільшуються протягом місяця на 1 відсоток. В той же час, вказана норма не передбачає відповідальність суб'єкта господарювання за не виконання чи неналежне виконання такого декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари.
Відповідальність за порушення державної дисципліни цін встановлено статтею 14 Закону №507-ХІІ, відповідно до якої вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в дохід відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства
Порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами визначений Інструкцією, яка затверджена спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України і Міністерства фінансів України від 3 грудня 2001 року №298/519.
Пунктом 3 Інструкції №298 встановлено, що Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством.
Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами. В актах перевірок, зокрема: зазначаються нормативні акти, які порушено суб'єктами господарювання, з конкретним обґрунтуванням порушення; детально відображається механізм скоєння порушення; визначається сума необґрунтовано одержаної виручки, з доданням розрахунків, на яких ґрунтується обчислення зазначеної суми, з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з якими вони здійснюються. Копії документів первинного бухгалтерського обліку, які можуть додаватись до акта, завіряються підписом посадової особи суб'єкта господарювання та його печаткою.
Акти перевірок підписуються посадовими особами органів державного контролю за цінами, що здійснюють перевірки, і керівниками, головними (старшими) бухгалтерами суб'єктів господарювання, що перевіряються. У разі незгоди з фактами, викладеними в акті, керівник, головний (старший) бухгалтер підписують акт і можуть зробити запис про свої заперечення, одночасно додати письмові пояснення і мотивувальні документи. Один примірник акта передається керівникові перевіреного суб'єкта.
У разі відмови посадових осіб суб'єктів господарювання, що перевіряються, підписати акт посадові особи органів державного контролю за цінами роблять про це відмітку в акті перевірки.
Таким чином, для застосування відповідальності контролюючий орган повинен довести не просто факт відсутності декларування зміни ціни молока та молочних виробів, але й факт збільшення оптово-відпускної ціни протягом місяця на 1 відсоток та факт реалізації продукції позивача за збільшеними оптово-відпускними цінами.
Дані про завищення позивачем оптово-відпускних цін на молоко та молочні вироби відповідач навів у додатку №1 до Акту перевірки - «Зведення про суму додаткової виручки, одержаної внаслідок застосування не задекларованих цін Позивачем».
В той же час, вказані зведення не можуть вважатись доказом отримання позивачем виручки, яка одержана внаслідок застосування незадекларованих цін, з огляду на наступне.
З акту перевірки вбачається, сторонами не заперечується, що позивач є виробником сирів твердих, масла вершкового, продуктів сирних плавлених.
Порядком №1222 передбачено декларування суб'єктами господарювання змін оптово-відпускних цін на борошно пшеничне вищого, першого та другого ґатунку, борошно житнє, яловичину, свинину, м'ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир кисломолочний, сметану, масло вершкове, яйця.
Тобто продукція - сири тверді та продукти сирні плавлені не віднесено до категорії продуктів, що підлягають декларуванню. Проте, при проведенні перевірки позивача відповідачем до розрахунку вартості окрім молока та масла вершкового були включені сири тверді та плавлені, що не відповідає нормам вищевказаного Порядку.
До того ж, висновки акту зроблені лише на підставі документів на відпуск продукції власного виробництва позивача (накладних), оскільки при проведенні перевірки посадовою особою відповідача не було досліджено інших документів, пов'язаних з формуванням, встановленням та застосуванням цін, а також у акті не має жодного посилання на документи, які підтверджують саме отримання необґрунтованої виручки позивачем.
Крім того, колегія суддів вказує, що накладні не є належним документом, який засвідчує оптову ціну виробника товару, оскільки вони не є первинними документами для проведення господарських операцій з відпуску товару, отже не можуть бути підставою для висновку про завищення граничного рівня торгівельної надбавки при формуванні цін та для обчислення необґрунтовано отриманої виручки.
Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).
Колегія суддів, вважає, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень в даному випадку не доведено необґрунтоване отримання виручки позивачем в розмірі 97405,40 грн.
Висновки акту перевірки № 180 від 31.03.2008 є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського обліку, внаслідок чого безпідставним є і вилучення у позивача суми 292216,20 грн. згідно рішення Інспекції від 16.04.2008 № 63.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга позивача - задоволенню, оскільки доводи апеляційної скарги спростовують досліджені у справі докази, а отже є підставою для скасування постанови суду.
Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.ст.202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Вільнянський маслозавод» задовольнити.
Постанову господарського суду Запорізької області від 24.02.10 у справі № 14/266/08-АП-27/20/10-АП скасувати, прийняти нову постанову.
Позов задовольнити.
Скасувати рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №63 від 16.04.2008, винесене Державною інспекцією з контролю за цінами в Запорізької області.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко