03 березня 2015 рокусправа № 185/8248/14-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.
за участю представників:
позивача: - не з'явився
відповідача: - Чуб Д.Ю. (дов. від 08.01.2015)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області
на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2014 року
у справі № 185/8248/14-а
за позовом ОСОБА_3
до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області
про визнання неправомірними дій та зобов'язання призначення пенсії,-
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача про відмову в призначенні пенсії за вислугу років. Зобов'язати відповідача призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_3 пенсію за вислугу років згідно з п. «є» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 23 липня 2014 року.
Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.10.2014 позов задоволено. Визнано протиправним дії відповідача про відмову в призначенні ОСОБА_3 пенсії за вислугу років. Зобов'язано відповідача призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_3 пенсію за вислугу років згідно з п. «є» ст.. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» починаючи з 23 липня 2014 року.
Суд першої інстанції виходив з того, що подані позивачем органу Пенсійного фонду документи підтверджують присвоєння позивачу звання майстра спорту міжнародного класу, перебування позивача у складі збірної команди України, у складі резерву збірної команди України з важкої атлетики з 01.01.1995 по 31.12.2002. Щодо рішення суду в адміністративній справі між тими ж сторонами № 429/9600/12, на яке посилається відповідач. Суд зазначив, що предметом оскарження у вказаній справі була відмова в призначенні пільгової пенсії, а не пенсії за вислугу років. В даному адміністративному позові позивач оскаржує відмову в призначенні пенсії за вислугу років. Крім того, докази того, що позивач не набув права на пенсію за вислугу років згідно п. «є» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не спростовані відповідачем.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу (а.с.72), в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. Відповідач зазначає, що судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовані обставини у справі, не прийнято до уваги, що пенсійна справа позивача була приведена відповідачем у відповідність до рішення Вищого адміністративного суду України від 23.01.2014 у справі № К/800/13957/13 (№ 2а-429/175/12), виплата пенсії припинена. При цьому у справі № 2а-429/175/12 позивач просив призначити пенсію саме як спортсмен відповідно до п. «є» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». По суті поставленого позивачем питання відповідач зазначив, що відповідно до п.1 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років заслуженим майстрам спорту, майстрам спорту міжнародного класу - членам збірних команд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №583, та ст. 37 Закону України «Про фізичну культуру та спорт» членство в збірній команді України передбачає у спортсмена - члена збірної команди наявність трудового договору (контракту). В трудовій книжці позивача відсутні дані на підтвердження укладення договору(контракту).
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Позивач, представник позивача у судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання позивач повідомлений судом належним чином.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач з 01.01.1995 по 31.12.2002 був членом збірної команди України з важкої атлетики.
З 25.12.1991 позивачу присвоєно звання майстра спорту СРСР з важкої атлетики.
З 12.06.1996 позивачу присвоєно звання майстра спорту міжнародного класу з важкої атлетики.
Виходячи з вказаних обставин, а також враховуючи загальний трудовий стаж згідно трудової книжки більше 20 років, позивач 05.03.2012 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «є» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
До заяви позивачем додані копії наказів Міністерства України у справах молоді і спорту «Про склад збірних команд України з літніх видів спорту» за 1995 - 1996 роки, копії наказів Державного комітету України з фізичної культури і спорту «Про склад збірних команд України з літніх видів спорту» за 1997-1998 роки, копія наказу Державного комітету України з фізичної культури і спорту «Про склад збірних команд України з літніх олімпійських видів спорту» на 1999 рік, копія наказу Державного комітету України з фізичної культури і спорту «Про списки збірних команд України з літніх олімпійських видів спорту» на 2000 рік, копія наказу Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України «Про списки збірних команд України з літніх олімпійських видів спорту» на 2001 рік, копія наказу Державного комітету України з питань фізичної культури і спорту «Про списки збірних команд України з літніх олімпійських видів спорту» на 2002 рік, копія довідки Державної служби молоді та спорту України від 23.02.2012 про перебування позивача у період з 01.01.1995 по 31.12.2002 у складі резерву збірної команди України з важкої атлетики.
Рішенням комісії управління щодо розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства позивачу відмовлено в призначенні пенсій, про що позивача повідомлено листом від 28.08.2012 №7723/05-08. Відмова мотивована тим, що займані позивачем посади за період з 1995-2002 роки у складі резерву збірної команди України та у складі кандидатів збірної команди України з важкої атлетики не підтверджують членство позивача у збірній команді України.
Така відмова оскаржена позивачем до суду.
Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07.12.2012 у справі №2а-429/275/12, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області призначити, нарахувати та виплати ОСОБА_3 пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. «є» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01.03.2012.
На виконання означених судових рішень відповідач призначив ОСОБА_3 пенсію за вислугу років відповідно до п. «є» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01.03.2012.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 23.01.2014 у справі №К/800/13957/13 за результатами розгляду касаційної скарги управління Пенсійного фонду в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07.12.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 скасовано, ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
Вищий адміністративний суд України у даній справі встановив, що відмова управління Пенсійного фонду в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області в призначенні ОСОБА_3 пенсії за вислугу років є обґрунтованою та правомірною, відповідно до поданих позивачем управлінню Пенсійного фонду документів відсутні підстави для призначення, нарахування та виплати пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту «є» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Після отримання вказаної постанови Вищого адміністративного суду України від 23.01.2014 пенсійна справа позивача приведена у відповідність до цього судового рішення, виплата пенсії припинена.
23.07.2014 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «є» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до якої додав листи Федерації важкої атлетики України від 10.07.2014 №82 та Міністерства молоді та спорту України від 10.07.2014 №4682/52.
Листом від 06.08.2014 №8806/05/18 Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області повідомило ОСОБА_3 про відмову у призначенні йому пенсії за вислугу років відповідно до п. «є» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з тих підстав, що вказані листи не визначають право позивача на призначення пенсії відповідно до п. «є» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що лист Міністерства Молоді та спорту України від 10.07.2014 №4682/52 та Федерації важкої атлетики України від 10.07.2014 №82 підтверджують наявність у позивача підстав для призначення пенсії за вислугу років.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статтею 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Відповідно до ст.52 цього Закону право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, спортсмени відповідно до пункту "є" статті 55.
За правилами пункту "є" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають спортсмени - заслужені майстри спорту, майстри спорту міжнародного класу - члени збірних команд при загальному стажі роботи не менше двадцяти років - у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Пунктом 1 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років заслуженим майстрам спорту, майстрам спорту міжнародного класу - членам збірних команд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 583 від 12.10.1992, передбачено, що пенсії за вислугу років призначаються спортсменам, які мають особливі заслуги перед фізкультурним рухом, - заслуженим майстрам спорту, майстрам спорту міжнародного класу при стажі роботи не менше двадцяти років і перебуванні в складі збірних команд України не менше шести років незалежно від віку.
Призначення і виплата зазначених пенсій здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням статей 7, 21, 51, 52 і 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
До стажу роботи зараховується перебування вказаних осіб у складі збірних команд України, а також інші види діяльності, передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Стаж, який дає право на пенсію за вислугу років, обчислюється на підставі трудової книжки та інших документів, що підтверджують перебування в складі збірних команд України, а також у разі наявності звання заслуженого майстра спорту або майстра спорту міжнародного класу.
Відповідно до п. 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, до заяви про призначення пенсії за вислугу років, крім документів, передбачених пунктами "а"-"г", "д" пункту 7 цього Порядку, надаються також документи, що підтверджують виконання роботи, яка дає право на призначення такого виду пенсії.
Подані позивачем органу Пенсійного фонду і наявні в матеріалах його пенсійної справи документи підтверджують, що з 12 червня 1996 року позивачу присвоєно звання майстра спорту міжнародного класу, в період з 01.01.1995 по 31.12.2002 позивач перебував у складі резерву збірної команди України з важкої атлетики.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про фізичну культуру та спорт» резервний спорт - це напрям спорту, який забезпечує у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту, здійснення відбору обдарованих дітей та молоді для занять певним видом спорту, створення умов для максимального розвитку їхніх індивідуальних здібностей з метою досягнення високих спортивних результатів, забезпечення умов для переходу до спорту вищих досягнень та поповнення основного складу національних збірних команд.
Водночас, статтею 37 цього Закону визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері фізичної культури та спорту, з урахуванням пропозицій національних спортивних федерацій та фізкультурно-спортивних товариств комплектує на конкурсній основі з числа найбільш підготовлених спортсменів дитячо-юнацького, резервного спорту та спорту вищих досягнень, а також фахівців сфери фізичної культури і спорту, зокрема тренерів, національні збірні команди з визнаних в Україні олімпійських та неолімпійських видів спорту для підготовки їх до участі в міжнародних спортивних змаганнях.
Склад національних збірних команд щорічно затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері фізичної культури та спорту, та включає основний склад та склади спортсменів різних вікових груп з урахуванням вимог міжнародних спортивних федерацій.
До основного складу національних збірних команд включаються спортсмени, які мають найвищі спортивні результати на всеукраїнських та міжнародних змаганнях.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері фізичної культури та спорту, на конкурсній основі формує штатну команду національних збірних команд України з олімпійських та неолімпійських видів спорту, що включає спортсменів та фахівців сфери фізичної культури і спорту, зокрема тренерів, а з видів спорту інвалідів - Український центр з фізичної культури і спорту інвалідів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері фізичної культури та спорту, укладає трудовий договір (контракт) із спортсменами та фахівцями штатної команди національних збірних команд України з олімпійських та неолімпійських видів спорту, а з видів спорту інвалідів - Український центр з фізичної культури і спорту інвалідів.
Спортсмени - члени штатної команди національних збірних команд України беруть участь у міжнародних змаганнях або інших спортивних змаганнях, не включених до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері фізичної культури та спорту, відповідно до умов трудового договору (контракту).
Отже, перебування в складі збірної команди України передбачає наявність у спортсмена - члена збірної команди трудового договору.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує трудовий стаж, є трудова книжка.
Як вбачається з матеріалів справи, встановлено Вищим адміністративним судом України в постанові №К/800/13957/13 від 23.01.2014, в трудовій книжці позивача відсутні дані щодо укладення відповідного трудового договору та відсутній відповідний запис в трудовій книжці.
Подані позивачем Пенсійному фонду разом із заявою від 05.03.2012 документи, зокрема, списки складу збірної команди України з важкої атлетики за 1995-2002 роки та довідка Державної служби молоді та спорту від 23.02.2012 № 1/1234 свідчать, що позивач перебував у складі збірної команди України, але не членом збірної команди.
Виходячи з вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність відмови відповідача в призначенні позивачу пенсії за вислугу, про що позивача повідомлено листом від 28.08.2012 №7723/05-08.
Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особа або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ч.2 ст.255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
З огляду на викладене, є встановленим та таким, що не потребує доказування, факт, що подані позивачем разом із заявою від 05.03.2012 документи не підтверджують виконання роботи, яка дає право позивачу на призначення пенсії за вислугу років на підставі п."є" ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637) за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення,характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).
Відповідно до п.20 вказаного Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Позивач, звертаючись до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області 23.07.2014 з заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «є» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» додатково до матеріалів, що знаходяться в його пенсійній справі. подав Пенсійному органу лист Федерації важкої атлетики України від 10.07.2014 №82 (а.с.55) та лист Міністерства молоді та спорту України від 10.07.2014 №4682/52 (а.с.56).
Проте, виходячи із змісту вказаних листів, вбачається що ці документи також не підтверджують факту укладення відповідного трудового договору позивачем як спортсменом - членом збірної команди України, що є обов'язковою умовою для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «є» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Інші належні документи, які б підтверджували статус позивача - члена штатної команди національної збірної команди, позивачем не надано, в матеріалах справи не міститься.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області відмовляючи ОСОБА_3 у призначені пенсії за вислугу років відповідно до п. «є» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» діяло у відповідності до норм чинного законодавства.
Суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми права, що регулюють спірні правовідносини, що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно до ст.202 КАС України є підставою для скасування с постанови суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області задовольнити.
Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2014 року у справі №185/8248/14-а - скасувати, прийняти нову постанову.
У позові відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко