18 березня 2015 рокусправа № 808/3253/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іванова С.М.
суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені,-
Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулось з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (далі- ВАТ «Запоріжжяобленерго» або відповідач), в якому просило стягнути з відповідача суми адміністративно - господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2013 році в розмірі 97371 грн. 58 коп.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач відноситься до суб'єктів господарювання, яким, відповідно до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", встановлюється норматив робочих місць по працевлаштуванню інвалідів.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації,
у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого Законом, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунку кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Згідно із Звітом відповідача про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2013 рік за формою № 10-ПІ, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 5780 осіб. З них, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 229. Кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на підприємстві відповідача на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" відповідачем зазначено 231 особу.
Згідно з підпунктом 3.1 пункту 3 "Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 № 42, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 за № 117/13384 (далі - "Інструкція щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів"), середньооблікова кількість працівників відображається відповідно до підпункту 3.2 пункту 3 "Інструкції зі статистики кількості працівників", затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за № 1442/11722 (далі - "Інструкція зі статистики кількості працівників").
Відповідно до підпункту 3.2.5 пункту 3 "Інструкції зі статистики кількості працівників" середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, …12. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Таким чином, середньооблікова кількість штатних працівників ВАТ "Запоріжжяобленерго" за 2013 рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, складає 229 осіб.
Згідно з підпунктом 3.3 пункту 3 "Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених роботодавцем, відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, установленого статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для відповідача складає 231 особу.
Таким чином, ВАТ "Запоріжжяобленерго" у 2013 році не виконано норматив, передбачений статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", у кількості 2 осіб інвалідів.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, у відповідності з частиною третьою статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною четвертою статті 20 Закону України "Про зайнятість населення" підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.
Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 грудня 2005 року №420 за погодженням з Держкомстатом.
Відповідно до пункту 2 "Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування", затвердженого 31.01.2007 Постановою Кабінету Міністрів України №70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - роботодавці подають інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
За приписами статті 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний. Рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Відповідно до наведених вище норм Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" обов'язок по працевлаштуванню інвалідів покладається як на роботодавців так і на державну службу зайнятості.
Як зазначено в абзаці 4 пункту 2 статті 19 Закону України "Про зайнятість населення", державна служба зайнятості має право направляти для працевлаштування на підприємства, в установи і організації всіх форм власності при наявності там вільних робочих місць (вакантних посад) громадян, які звертаються до служби зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної підготовки, а інвалідів, крім того, - відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у них кваліфікації і знань та з урахуванням їх побажань.
Відповідачем було надано: перелік інвалідів прийнятих та працівників, що отримали інвалідність по ВАТ "Запоріжжяобленерго" у 2013 році; список працівників, яким відповідно до законодавства встановлена інвалідність, які працювали у ВАТ "Запоріжжяобленерго" у 2013 році; звіти про наявність вакансій (Форма №3-ПН) станом на 04.01.2013, 04.02.2013, 11.03.2013, 01.04.2013, 13.05.2013, 11.06.2013, 09.07.2013; звітність про інформацію про попит на робочу силу (вакансії) (Форма № 3-ПН) разом з характеристиками вакансій та вимогами до претендентів станом від 19.08.2013, 30.09.2013, 17.10.2013, 11.11.2013, 11.12.2013.
У вказаних звітах відповідачем, кожного місяця 2013 року, заявлено про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів.
Також, відповідачем надані газети "Січ" за 03.01.2013, 07.02.2013, 07.03.2013, 04.04.2013, 08.05.2013, 06.06.2013, 04.07.2013, 01.08.2013, 05.09.2013, 10.10.2013, 07.11.2012, 05.12.2013, в яких опубліковані об'яви про запрошення на роботу інвалідів до ВАТ "Запоріжжяобленерго".
Як вбачається з матеріалів справи, робочі місця для працевлаштування інвалідів відповідачем у 2013 році були створені.
З матеріалів справи встановлено, що трьом інвалідам, які виявили бажання працювати на підприємстві відповідача протягом 2013 року, у працевлаштуванні було відмовлено, а саме:
- ОСОБА_1, відповідно до направлення центру зайнятості була направлена для працевлаштування на посаду сторожа. ВАТ "Запоріжжяобленерго" було відмовлено у працевлаштуванні вказаної особи виходячи з наступного:
Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серія 10 АББ № 490142, виданій ОСОБА_1, причиною інвалідності вказаної особи є ураження "опорно-двигательного апарата", в зв'язку з чим, вказаній особі заборонено займатись тяжкою фізичною працею, в той час як відповідно до характеристики робочого місця, яка надана відповідачем та міститься в матеріалах справи, в умовах праці зазначено - довготривала ходьба.
Враховуючи вищевикладені обставини, а також медичний висновок ВАТ "Запоріжжяобленерго" було відмовлено в укладенні трудового договору з ОСОБА_1;
- ОСОБА_2, відповідно до направлення центру зайнятості була направлена для працевлаштування на посаду обліковця. ВАТ "Запоріжжяобленерго" було відмовлено у працевлаштуванні вказаної особи виходячи з наступного:
Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серія 10 АББ № 483896, виданій ОСОБА_2, причиною інвалідності вказаної особи є загальне захворювання, в зв'язку з чим, вказаній особі передбачений легкий труд без шкідливих умов та факторів праці, переохолодження, нічних змін, без підіймання тяжких речей, з неповним робочим днем.
Відповідно до характеристики робочого місця, яка надана відповідачем та міститься в матеріалах справи, в умовах праці зазначено - перевірка одержаних первинних документів за формою та змістом, систематизація одержаних первинних документів, здійснення реєстрації документів, які надходять до підрозділу. Комплектація в хронологічному порядку документів після їх оброблення, передача на зберігання, систематизацію та зберігання справ в структурному підрозділі, робота на ПК.
ОСОБА_2 зазначила, що бухгалтерського обліку вона не знає, з первинними документами не працювала, а також про те, що не вміє працювати на ПК.
Враховуючи вищевикладені обставини, ВАТ "Запоріжжяобленерго" було відмовлено в укладенні трудового договору з ОСОБА_2
Крім того, слід зазначити, що вищевказана вакансія була фактично заповнена іншим інвалідом - працівником, якому була встановлена інвалідність - ОСОБА_3, згідно довідки МСЕК № 504428, серія 10 ААБ.;
- ОСОБА_4 відповідно до направлення центру зайнятості був направлений для працевлаштування на посаду контролеру енергозбуту. ВАТ "Запоріжжяобленерго" було відмовлено у працевлаштуванні вказаної особи виходячи з наступного:
Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серія 10 АББ причиною інвалідності вказаної особи є загальне захворювання, в зв'язку з чим, вказаній особі заборонена робота з небезпечними умовами праці, а також встановлена необхідність проходження спостереження у невролога.
Відповідно до робочої інструкції контролера енергозбуту, негативними факторами, пов'язаними з виконанням посадових обов'язків, які можуть призвести до погіршення стану здоров'я є: складні розрахунки боржників за спожиту електроенергію та спілкування з ними з цього приводу, коли споживачі намагаються завдати шкоди контролеру (нанесення ударів різними предметами, цькування собаками, погроза застосування зброї тощо), робота в діючих електроустановках - фіксування показників приладів обліку, значне фізичне навантаження, пов'язане з необхідністю проходити пішки значні відстані, для контролю обсягів споживання електроенергії населенням, тощо.
Враховуючи вищевикладені обставини, ВАТ "Запоріжжяобленерго" було відмовлено в укладенні трудового договору з ОСОБА_4
З урахуванням зазначеного, відповідачем доведено вжиття заходів щодо працевлаштування інвалідів у 2013 році.
Отже, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що ВАТ "Запоріжжяобленерго" виконало всі можливі, залежні від нього заходи щодо працевлаштування інвалідів у 2013 році.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко
Суддя: А.В. Шлай