04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"24" березня 2015 р. Справа№ 925/580/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Гаврилюка О.М.
Майданевича А.Г.
при секретарі судового засідання: Куценко К.Л.
за участю представників:
від позивача: Барська Т.М. - представник за дов. б/н від 05.02.2015;
від відповідача: Швець О.В. - представник за дов. № 15 від 25.02.2015;
від третьої особи: Ярмола А.Ю. - представник за дов. б/н від 26.05.2014;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Еліт Продукт"
на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.12.2014
у справі № 925/580/14 (суддя Анісімов І.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Еліт Продукт"
до Христинівської міської ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "РІТЕЙЛ ДЕВЕЛОПМЕНТС ГРУП"
про визнання права на отримання в користування земельної ділянки на умовах оренди.
У судовому засіданні 24.03.2015 оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Еліт Продукт" (далі - ТОВ "АПК "Еліт Продукт", позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Христинівської міської ради (далі - відповідач) про визнання права на отримання в користування земельної ділянки на умовах оренди.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що Христинівською міською радою були прийняті рішення від 06.12.2007 №19-2/41-V та №19-2/42-V, від 23.09.2010 №51-2/49-V та №51-2/50-V, згідно яких позивачем було розроблено проект землеустрою для передання земельної ділянки в користування і 11.07.2011 спірній земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 7124610100:01:001:0407. Також позивач посилається на обставини іншої справи № 925/41/14 Господарського суду Черкаської області, зокрема, на те, що ухвалюючи рішення в даній справі, суд встановив, що Христинівська міська рада Черкаської області та ТОВ "РІТЕЙЛ ДЕВЕЛОПМЕНТС ГРУП" належним чином не спростували доводи прокурора, у тому числі і його доводи про безпідставне збільшення відчуженої земельної ділянки по вулиці Щорса 41 в м. Христинівка.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 27.05.2014 було залучено до участі у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "РІТЕЙЛ ДЕВЕЛОПМЕНТС ГРУП" (далі - третя особа).
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 01.12.2014 у позові відмовлено повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення у даній справі та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального права, в неповному обсязі з'ясував обставини справи, зокрема, безпідставно зазначив про те, що відповідач не отримав право на оренду спірної земельної ділянки у встановленому законом порядку, а також дійшов помилкового висновку стосовно того, що розробка проекту відведення земельної ділянки не створює юридичного факту, який свідчить про набуття права на землю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 26.02.2015.
У судовому засіданні 26.02.2015 було оголошено перерву до 24.03.2015, а порядку ст. 77 ГПК України.
Представник позивача в судовому засіданні 24.03.2015 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, рішення місцевого господарського суду - скасувати. Зазначив, що на його думку, позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки з боку позивача були вчинені певні дії щодо розробки проекту відведення спірної земельної ділянки, дозвіл на які було надано безпосередньо рішенням відповідача. На запитання суду стосовно наявності доказів подання на затвердження до Христинівської міської ради проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також заяви про надання спірної земельної ділянки в оренду, зазначив, що заяви та документи такого характеру відповідачу не подавалися.
Представник відповідача у судовому засіданні 24.03.2015 заперечував проти доводів апеляційної скарги, зазначив, що вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначив, що проект відведення, на який посилається позивач, як на підставу позовних вимог, є незавершеним та не містить висновку державної експертизи, що, на думку відповідача, є окремою підставою для відмови в позові.
Представник третьої особи у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, зазначив, що вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначив, що доводи позивача про виникнення в нього права на оренду спірної земельної ділянки з моменту присвоєння їй кадастрового номеру, є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на приписах законодавства.
Дослідивши матеріали справи, докази по справі, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечень та доповнень до неї, оглянувши оригінали документів, пов'язаних з предметом спору, заслухавши пояснення представників учасників апеляційного провадження, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вірно з'ясовано судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 06.12.2007 Христинівською міською радою було прийнято рішення № 19-2/41-V (т. 1, а.с. 8), яким надано дозвіл ТОВ "АПК "Еліт Продукт" на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки по вул. Щорса, 41, пл. 0,08 га для організації споживчого ринку.
Також, 06.12.2007 Христинівською міською радою було прийнято рішення №19-2/42-V (т. 1, а.с. 9), яким надано дозвіл на розробку проекту відводу земельної ділянки по вул. Щорса, 41, пл. 0,08 га для організації споживчого ринку.
В свою чергу, 23.09.2010 Христинівською міською радою було прийнято рішення № 51-2/49-V (т. 1, а.с. 10), яким внесено зміни в рішення від 06.12.2007 №19-2/41-V, а саме збільшено площу земельної ділянки до 0,1437 га по вул. Щорса, 41 для організації споживчого ринку.
Також, 23.09.2010 Христинівською міською радою було прийнято рішення, яким внесено зміни в рішення від 06.12.2007 №19-2/42-V (т. 1, а.с. 11), а саме збільшено площу земельної ділянки, на яку розробляється проект відведення, до 0,1437 га по вул. Щорса, 41 для організації споживчого ринку.
Матеріалами справи підтверджується, що рішеннями Христинівської міської ради від 28.11.2011 №№ 12-2/15-VI, № 12-2/17-VI, № 12-2/14-VI, № 12-2/16-VI були відмінені вищезазначені рішення відповідача.
Разом з цим, постановами Христинівського районного суду Черкаської області по справам № 706/56/14-а, № 706/55/14-а було визнано незаконними та скасовані рішення міської ради від 28.11.2011 №№ 12-2/15-VI, № 12-2/17-VI, № 12-2/14-VI, № 12-2/16-VI.
Так, судом першої інстанції правомірно встановлено, що в жодному з вищезазначених рішень відповідача не було зазначено про те, що проект землеустрою розробляється для передання земельної ділянки позивачу на умовах оренди.
Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що 08.07.2010 ТОВ "АПК "Еліт Продукт" було укладено з ПП "Земле проект-Плюс" договір №185 від 08.07.2010 про проведення кадастрової зйомки земельної ділянки площею 0,1389 га в м. Христинівка, вул. Щорса 41.
Крім того, 08.07.2010 ТОВ "АПК "Еліт Продукт" було укладено договір №465 із ПП "Земекспертцентр" про виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1389 га в м. Христинівка, вул. Щорса 41.
Разом з цим, як було вищезазначено, відповідні зміни в частині збільшення площі земельної ділянки, на яку розробляється проект відведення для організації споживчого ринку по вул. Щорса 41 до 0,1437 га, були прийняті Христинівською міською радою лише 23.09.2010 за №51-2/49-V.
В цій частині суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що Христинівською міською радою не проводилися земельні торги щодо передання у користування земельної ділянки площею 0,1437 га по вул. Щорса 41, а ТОВ "АПК "Еліт Продукт" не отримувало за конкурсом права на оренду земельної ділянки площею 0,1437 га по вул. Щорса 41. Разом з цим, зазначена процедура є необхідною, в розумінні зазначених нижче приписів законодавства.
Так, за змістом статті 16 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних прпвовдносин) сторони укладають договір оренди землі лише у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду.
В редакції станом на 27.04.2007, яка була чинна на час прийняття рішень, Земельний кодекс України передбачав, що земельні ділянки юридичним особам можуть передаватися на праві постійного користування та на правах оренди.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції від 27.04.2007) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Приписи частин 9, 10 ст. 118 Земельного кодексу України передбачають, що проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічними органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.
Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.
Згідно з ч. 4, 5, 6 ст. 123 Земельного кодексу України до клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу, документи. що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування. Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.
Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної. Міської ради, які розглядають його у місячний строк і в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом приймають рішення про надання земельної ділянки.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації забороняється.
Згідно п. 3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 26.05.2004 № 677 (далі - Порядок № 677), проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі рішення сільської, селищної, міської ради, районної, Київської або Севастопольської міської держадміністрації до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.
Відповідно до пунктів 9, 10, 11 Порядку № 677 проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури, та охорони культурної спадщини. У разі відведення земельної ділянки для розробки корисних копалин або забудови територій на площах їх залягання проект погоджується також з органом державного геологічного контролю та органом державного гірничного нагляду.
Погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає державній експертизі, яка проводиться органом земельних ресурсів відповідно до законодавства. Після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, затверджується ними або в установленому порядку подається до інших органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що позивач не довів наявності в нього беззаперечного права на отримання в оренду спірної земельної ділянки.
Суд апеляційної інстанції погоджується з наведеними висновками місцевого господарського суду, враховуючи наступне.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" № 509-VІ (509-17) від 16.09.2008 р. (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2367-VI (2367-17) від 29.06.2010) пункт 1 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено, зокрема, абзацом третім та встановлено, що у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів)" (абзац 3 підпункту 17 пункту 2 розділу I цього Закону).
Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" № 509 (509-17) від 16.09.2008 р. набирає чинності з дня його опублікування (пункт 1 «Прикінцевих положень») (крім випадків, встановлених вказаним пунктом), тобто з 14.10.2008 р. («Голос України», 2008, 10, 14.10.2008 р. № 195).
Крім того, абзацем 3 пункту 1 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, передбачено, що у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів), при цьому, зазначено, зокрема, що абзац 3 пункту 1 розділу Х діє до 15 жовтня 2010 року згідно із Законом України від 16.09.2008 р. № 509- VI, враховуючи зміни, внесені Законом України від 29.06.2010 р. № 2367- VI.
Враховуючи вищевикладені обставини та приписи законодавства в їх сукупності, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що вимога позивача щодо отримання земельної ділянки в оренду на підставі законодавства, яке діяло до 01.01.2008, є безпідставною.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, позивач також наполягав на тому, що внесення у 2010 році Христинівською міською радою змін до рішення № 19-2/41-V від 06.12.2007 та до рішення №19-2/42-V безпосередньо свідчать про наміри відповідача передати спірну земельну ділянку позивачу на умовах оренди.
Стосовно правомірних очікувань позивача на отримання спірної земельної ділянки, суд апеляційної інстанції відзначає наступне.
Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до пункту 34 статті 26, пункту 2 статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
Отже, обґрунтованими є твердження відповідача та третьої особи про те, що саме наявність рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки в оренду чинним земельним законодавством визначається в якості обов'язкової передумови подальшого укладення договору оренди земельної ділянки.
Разом з цим, з матеріалів справи не вбачається, прийняття міською радою рішення про надання спірної земельної ділянки позивачу на умовах оренди. Крім того, позивачем не заперечується, що він не звертався до Христинівської міської ради із заявою затвердити проект землеустрою та передання земельної ділянки у користування на умовах оренди. При цьому, колегія суддів приймає, як обґрунтовані, доводи відповідача про те, що проект відведення земельної ділянки, на якій посилається позивач, є незавершеним та не містить висновку державної експертизи (що безпосередньо передбачено приписами законодавства в цій частині).
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що права позивача не були порушені, в розумінні ст. 1 ГПК України, оскільки саме позивач не дотримався встановленої законодавством процедури отримання земельної ділянки в орендне користування.
Відповідно до пунктів 2.1.-2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 ЗК України). За відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності. Проект відведення земельної ділянки не визначений законом як підстава набуття права на земельну ділянку і не є правовстановлюючим документом, спрямованим на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків сторін, а є лише невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки (частина четверта статті 15 Закону України "Про оренду землі").
Таким чином, зважаючи на те, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки, зобов'язання цього органу укласти з позивачем договір оренди за відсутності відповідного рішення є порушенням передбаченого Конституцією України виключного права місцевої ради на здійснення права власності від імені Українського народу та управління землями, яке підлягає захисту (аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 17.06.2013 по справі № 5006/39/61пн/2012).
Отже, сподівання позивача на отримання вищезазначеної земельної ділянки в оренду не набули ознак правомірності, а відтак до спірних правовідносин не має застосовуватися положення Протоколу 1 до Європейської конвенції з прав людини в частині захисту права юридичної особи мирно володіти майном.
Суд апеляційної інстанції також зазначає про необґрунтованість та безпідставність посилань позивача на обставини, які були встановлені під час розгляду справи № 925/41/14 Господарського суду Черкаської області, зокрема, в частині того, що позивач звільнений від обов'язку доказувати обставини, на які він посилається, оскільки правомірність отримання права на оренду спірної земельної ділянки по вул. Щорса 41 була встановлена під час вирішення вказаного спору.
Так, суд першої інстанції правомірно зазначив про те, що під час розгляду справи № 925/41/14 Господарський суд Черкаської області не досліджував та не встановлював правомірність отримання ТОВ "АПК "Еліт Продукт" права на оренду земельної ділянки, оскільки ці обставини не були предметом судового розгляду. Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами третьої особи про те, що позивач не звільнений від обов'язку доказувати обставини, на які він посилається в межах даної справи в порядку ст. 35 ГПК України. При цьому, визнання недійсними рішень Христинівської міської ради про надання третій особі дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, затвердження проекту землеустрою, дозволу на викуп земельної ділянки, продаж земельної ділянки, тощо по вул. Щорса 39, жодним чином не звільняє позивача від обов'язку отримання права на оренду спірної земельної ділянки по вул. Щорса 41 відповідною площею у встановленому законом порядку.
Стаття 32 ГПК України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких, господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.
В статті 33 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про те, що позивачем не було доведено наявність тих обставин, на підставі яких він просить позов задовольнити.
Інші доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних доказів на підтвердження власних доводів, які могли би бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 33, 34, 36, 43 ГПК України.
Керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Еліт Продукт" на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.12.2014 у справі № 925/580/14 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 01.12.2014 у справі № 925/580/14 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 925/580/14 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Повний текст складено 26.03.2015 року.
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді О.М. Гаврилюк
А.Г. Майданевич