12 березня 2015 р. справа № 336/9631/14-а
Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Добродняк І.Ю. перевіривши відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційної скарги Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради на постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 грудня 2014 року у справі №336/9631/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради
про визнання неправомірними дій та перерахунок розміру щорічної разової допомоги на оздоровлення за 2014 рік,-
Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 грудня 2014 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу.
Статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено порядок і строки апеляційного оскарження.
Відповідно до ч.2 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 грудня 2014 прийнята за результатами розгляду у скороченому провадженні.
Відповідно до ч.8 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Відповідач з апеляційною скаргою, згідно ксерокопії конверту, звернувся 26.02.2015(а.с.37).
В матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем копії постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 грудня 2014 року у справі №336/9631/14-а, що в даному випадку є перешкодою для суду апеляційної інстанції для встановлення дати отримання оскаржуваного рішення, що в свою чергу унеможливлює встановлення факту подання відповідачем апеляційної скарги в межах строку, встановленого ч.2 ст. 186 КАС України.
Крім того, відповідно до ч.6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідачем до апеляційної скарги не додано доказів на підтвердження сплати судового збору, в той же час відповідач в апеляційній скарзі порушує питання стосовно звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Питання звільнення від сплати судового збору врегульовані ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Таким чином, суд під час вирішення питання стосовно звільнення від сплати судового збору повинен виходити з майнового стану особи.
Відповідач в якості доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору надав копію паспорту бюджетної програми на 2014 рік, проте суд апеляційної інстанції не приймає даний документ як доказ, оскільки він визначає майновий стан відповідача саме на 2014 рік, тоді як, відповідач звертається до суду апеляційної інстанції 26.02.2015 року.
Приймаючи до уваги той факт, що відповідачем доказів на підтвердження скрутного майнового стану станом на час звернення з апеляційною скаргою не надано, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Згідно ч.4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
На підставі викладеного, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без руху та надати особі, яка звернулась з апеляційною скаргою, строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 108, 186, 189 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради на постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 грудня 2014 року у справі №336/9631/14-а залишити без руху.
Надати тридцятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду:
- доказів на підтвердження отримання постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 грудня 2014 року у справі №336/9631/14-а, або підстави для поновлення строку звернення до суду апеляційної інстанції з зазначенням поважності причин пропуску строку;
- доказів на підтвердження скрутного майнового стану на час звернення з апеляційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 КАС України.
Суддя: І. Ю. Добродняк