"16" березня 2015 р. Справа № 908/4459/14
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І., суддя Плужник О.В.
при секретарі Крупа О.О.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився.
відповідача - не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 1080 З/3) на рішення господарського суду Запорізької області від 04.12.14 р. у справі № 908/4459/14
за позовом Виконавчий комітет Бердянської міської ради, м. Бердянськ
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про зобов'язання укласти договір
Виконавчий комітет Бердянської міської ради звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою, в якій просив зобов'язати відповідача - ФОП ОСОБА_1, АДРЕСА_1 укласти договір про пайову участь замовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Бердянська у відповідній редакції, викладеній у позовній заяві.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.12.2014 р. у справі № 908/4459/14 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення мотивоване тим, що позивач не довів суду підстав для зобов'язання відповідача укласти договір про пайову участь замовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Бердянська у відповідній редакції, та ін.
Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 04.12.2014 р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, з мотивів та підстав, зазначених в апеляційній скарзі, посилаючись, зокрема на вимогу спеціальної норми, та ін.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, з мотивів викладених у відзиві та ін.
Позивач та відповідач у призначене судове засідання не з'явилися.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила наступне:
Як свідчать матеріали справи, відповідно до декларації про початок виконання будівельних робіт, а саме реконструкції вбудованих приміщень в житловому будинку під магазин за адресою: АДРЕСА_2 Фізична особа підприємець ОСОБА_1 є замовником (а. с. 8 зі зворотної сторони -9).
Відповідно до ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовник об'єкта будівництва зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (окрім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті) та укласти договір про пайову участь з органом місцевого самоврядування до прийняття об'єкта містобудування в експлуатацію.
Частиною 1 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.
На виконання зазначених вимог рішенням Бердянської міської ради від 31.01.2013 р. № 58, затверджено Порядок залучення замовників, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Бердянськ (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 1.3 цього Порядку передбачено, що замовник який має намір щодо забудови земельної ділянки у м. Бердянськ, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Бердянськ, крім випадків передбачених даним порядком.
Відповідно до п. 3.1. порядку, пайова участь у розвитку інфраструктури міста здійснюється на підставі договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Бердянська (далі - договір про пайову участь), який укладається між виконавчим комітетом Бердянської міської ради та замовником.
Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Бердянськ укладається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації уповноваженим органом звернення замовника про його укладення але до прийняття об'єкту до експлуатації (п. 3.2. порядку).
Договір про пайову участь від імені виконавчого комітету Бердянської міської ради підписує міський голова або його заступник з питань діяльності виконавчих органів ради (п. 3.2. порядку).
21.08.2014 р. виконавчий комітет Бердянської міської ради звернувся до відповідача з повідомленням № 1833/04-Р-1161, в якому просив відповідача розглянути питання щодо необхідності укладання договору про пайову участь у створенні і розвитку інфраструктури м. Бердянськ, також направлений проект договору № 38 від 23.07.2014 р. "Про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Бердянська" (а. с.11-13).
08.09.2014 р. позивач отримав лист, в якому Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 повідомила, що не має наміру забудови земельних ділянок, а нею здійснюється реконструкція квартири під магазин.
Зазначені обставини стали підставою для подання звернення позивача із зазначеною позовною заявою до суду.
З матеріалів справи вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що позивач не довів суду підстав для зобов'язання відповідача укласти договір про пайову участь замовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Бердянська у відповідній редакції, та ін.
Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.
Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як свідчать матеріали справи, відповідно до декларації про початок виконання будівельних робіт від 12.06.2014 р. Фізична особа підприємець ОСОБА_1 є замовником реконструкції вбудованих приміщень в житловому будинку під магазин.
Статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що замовник об'єкта будівництва зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (окрім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті) та укласти договір про пайову участь з органом місцевого самоврядування до прийняття об'єкта містобудування в експлуатацію.
При цьому, ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює обов'язок взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту виключно замовника, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті.
Як зазначено вище, відповідачем повідомлено позивача про те, що ФОП ОСОБА_1 на має наміру забудови земельних ділянок, а здійснюється реконструкція квартири, про що свідчить лист б/н від 08.09.2014 року (а. с.14).
А отже, посилання позивача на приписи ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та ст. 27 Закону України "Про планування і забудову територій", та зобов'язання відповідача про укладення договору "Про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Бердянська" на відповідних умовах, в даному випадку є невірним та помилковим, оскільки відповідач не має наміру забудови, та як зазначено земельна ділянка вже забудована житловим будинком, у якому знаходиться квартира, що підлягає реконструкції під магазин.
Згідно зі ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", яка передбачає порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.
Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.
У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.
Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками.
У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь.
Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Проте, рішенням тридцять третьої сесії VI скликання Бердянської міської ради Запорізької області № 38 від 31.01.2013 р. затверджено порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Бердянськ, який регулює організаційні та економічні відносини, пов'язані з залученням, розрахунком розміру, використанням коштів пайової участі замовників будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Бердянськ та укладання договорів про сплату пайових коштів. Відповідно до вказаного рішення, замовником є фізична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву про надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки. Об'єкти будівництва - будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
Пунктом 3.5 зазначеного рішення, передбачено, що для укладання договору замовник подає відповідні документи (для фізичних осіб та юридичних осіб-підприємців), в т.ч. засвідчену в установленому порядку копію документа про право власності (користування) земельною ділянкою.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону N 3038-VI замовником будівництва є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Як зазначено вище, листом від 18.06.2014 р. ФОП ОСОБА_1 звернулася до Бердянської міської ради до якого додано декларацію про початок будівельних робіт з реконструкції вбудованих приміщень, квартири в житловому будинку під магазин по вул. Свободи 73/8 у м. Бердянську (а. с. 8).
Таким чином, вищезазначені норми, щодо забудови земельної ділянки, тобто будівництва нового об'єкта не стосуються відповідача, який в даному випадку не здійснює зазначене будівництво.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками господарського суду про відмову у задоволенні позову.
На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Запорізької області від 04.12.14 р. у справі № 908/4459/14 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та чинного законодавства.
Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 ГПК України, судова колегія -
Рішення господарського суду Запорізької області від 04.12.14 р. у справі № 908/4459/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписано 23.03.2015 р.
Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.
Суддя Пушай В.І.
Суддя Плужник О.В.