Запорізької області
24.06.09 Справа № 09-07/304-18/107/09
Суддя Носівець В.В.
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Віннер” (69083, м. Запоріжжя, вул.Жасмінна, 5)
до товариства з обмеженою відповідальністю “Корал, ГМБХ” (юридична адреса: 69037, м.Запоріжжя, пр. Маяковського, 12/4; фактична адреса: 69106, м. Запоріжжя, вул. Фінальна, 1-Б)
про стягнення боргу та штрафних санкцій
Суддя Носівець В.В.
Представники сторін:
від позивача: Гранкін А.В. довіреність б/н від 30.03.2009 р. (паспорт серія СА 345705 від 05.02.1997 р.);
від відповідача: не прибув
18.02.2009 року були заявлені позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Корал, ГМБХ” (далі -ТОВ “Корал, ГМБХ”) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Віннер” (далі -ТОВ “Віннер”) 8960 грн. основного боргу, 85 грн. 26 коп. втрат від інфляції, 42 грн. 36 коп. трьох процентів річних, 169 грн. 47 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, на підставі заявки-договору № 127-0 від 02.12.2008 року, рахунку-фактури № 452 від 05.12.2008 року, акту виконаних робіт по рахунку № 452 від 05.12.2008 року, товарно-транспортної накладної № 273 від 03.12.2008 року, заявкою-договором № 126-0 від 28.11.2008 року, рахунку-фактури № 449 від 04.12.2008 року, акту виконаних робіт по рахунку № 449 від 04.12.2008 року, товарно-транспортної накладної № 267 від 01.12.2008 року, заявки-договору № 124-0 від 27.11.2008 року, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000013 від 01.12.2008 року, рахунку-фактури № 445 від 01.12.2008 року, товарно-транспортної накладної № 265 від 28.11.2008 року, ст.ст. 54-58 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України).
Ухвалою суду № 09-07/304 від 23.02.2009 року на підставі п.п.1,3,5 ст.63 ГПК України позовну заяву позивача і додані до неї документи повернуто товариству з обмеженою відповідальністю “Віннер”.
У зв'язку з тим, що постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 02.04.2009 року задоволено апеляційну скаргу позивача та скасовано ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.02.2009 року у справі № 09-07/304, а матеріали справи направлено на розгляд до господарського суду Запорізької області. На підставі розпорядження виконуючого обов'язки голови господарського суду Запорізької області від 24.04.2009 р. № 287, справа № 09-07/304 передана на розгляд судді Носівець В.В.
Ухвалою суду від 28.04.2009 р. справа № 09-07/304 прийнята до свого провадження суддею Носівець В.В. з привласненням їй номеру - № 09-07/304-18/107/09.
Справа призначена до судового розгляду на 28.05.2009 р.
Ухвалою від 28.05.2009 р. розгляд справи було відкладено на 24.06.2009 р.
В судовому засіданні 24.06.2009 року позивач надав суду клопотання про розгляд позовних вимог з врахуванням їх зменшення на процент користування чужими грошовими коштами (по суті клопотання про зменшення позовних вимог).
Вказане клопотання позивача відповідає приписам ст. 22 ГПК України, не суперечить чинному законодавству України, приймається судом до розгляду та задовольняється.
Відповідач заявлені позовні вимоги не оспорив і не спростував, відзиву на позов суду не надав. В судові засідання 28.05.2009 р. та 24.06.2009 р. представник відповідача за викликом не з'явився, про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином.
Згідно із п. 3.6 роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
В судовому засіданні 24.06.2009 р. розгляд справи був закінчений і, за згодою представника позивача, оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами та без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд -
Відповідачем за допомогою факсимільного зв'язку були спрямовані позивачеві заявка-договір № 124-0 від 27.11.2008 року на суму 4800 грн., заявка-договір № 126-0 від 28.11.2008 року на суму 9280 грн., заявка-договір № 127-0 від 02.12.2008 року на суму 4900 грн. Факс-копії зазначених заявок-договорів були отримані позивачем, підписані уповноваженою особою ТОВ “Віннер” та скріплені печаткою товариства, в подальшому спрямовані за допомогою факсимільного зв'язку ТОВ “Корал, ГМБХ”.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 205 ЦК України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв'язку.
Як свідчать матеріали справи та надані суду документи, між сторонами було укладено в простій письмовій формі три договори перевезення, тобто склалися господарські відносини, що породили взаємні права та обов'язки.
Згідно із ч.ч.1-3 ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Виконання позивачем своїх обов'язків за вказаними договорами підтверджується товарно-транспортною накладною № 265 від 28.11.2008 року та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 4560 грн., товарно-транспортною накладною № 267 від 01.12.2008 року та актом виконаних робіт від 04.12.2008 року на суму 9280 грн., товарно-транспортною накладною № 273 від 03.12.2008 року та актом виконаних робіт від 05.12.2008 року на суму 4900 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно із ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін), виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Господарським судом встановлено, що позивач у зв'язку із несплатою відповідачем в повному обсязі вартості, отриманих від ТОВ “Віннер” послуг з перевезення, направив на адресу відповідача претензію № 1/08 (вих. № 1026 від 12.12.2008 року) на суму 16060 грн. Вказана претензія була отримана відповідачем 15.12.2008 року, враховуючи положення ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, відповідач повинен був оплатити позивачеві надані послуги до 22.12.2008 року включно.
Із акту звірки взаємних розрахунків від 20.01.2009 року, який підписаний сторонами та скріплений їх печатками, вбачається часткова сплата відповідачем, наданих позивачем послуг з перевезення, на суму 12000 грн.
Оцінивши надані документальні докази, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідач свій обов'язок за зобов'язаннями з оплати отриманих послуг з перевезення виконав частково, внаслідок чого у нього станом на 24.06.2009 року утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 8960 грн.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 8960 грн. основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 85 грн.26 коп. -втрат від інфляції за грудень 2008 року та 42 грн. 36 коп. - 3% річних за період часу з 12.12.2008 року по 12.02.2009 р.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.
При застосуванні індексу інфляції слід враховувати, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, згідно листа Верховного Суду України від 03.04.1997 року № 62-97Р. У зв'язку із тим, що позивачем для стягнення втрат від інфляції заявлений грудень місяць 2008 року, а прострочення виконання зобов'язання відбувалося лише з 23.12.2008 року, вимоги позивача в частині стягнення втрат від інфляції не підлягають задоволенню.
Розглянувши розрахунок 3% річних на суму 42 грн. 36 коп., складений позивачем, суд дійшов висновку, що він є невірним, оскільки періодом для стягнення слід вважати 23.12.2008 року-12.02.2009 року. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 3 % річних підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 38 грн. 27 коп.
За таких обставин позов слід задовольнити частково.
Судові витрати покладаються на сторони, пропорційно задоволеним позовним вимогам, відповідно до статті 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Корал, ГМБХ” (юридична адреса: 69037, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 12/4; фактична адреса: 69106, м.Запоріжжя, вул. Фінальна, 1-Б; р/р № 26008010000891 в АКБ “Індустріалбанк” в м.Запоріжжі, МФО 313849, код ЄДРПОУ 35365973) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Віннер” (69083, м. Запоріжжя, вул. Жасмінна, 5, п/р № 26002976712063 в філії ЗАТ “Перший Український Міжнародний Банк” в м. Запоріжжі, МФО 313623, код ЄДРПОУ 24511745) 8960 (вісім тисяч дев'ятсот шістдесят) грн. основного боргу; 38 (тридцять вісім) грн. 27 коп. 3% річних; 100 (сто) грн. 99 коп. державного мита та 116 (сто шістнадцять) грн. 84 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
3. В іншій частині позову -відмовити.
Суддя В.В. Носівець
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 02.07.2009 р.