04.08.09
Справа №АС4/20-09.
Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Лугової Н.П., суддів Миропольського С.О., Зражевського Ю.О., розглянувши матеріали справи, -
За позовом Дочірнього підприємства «Завод обважнених та ведучих труб» АТ «Сумське машинобудівне науково - виробниче об»єднання ім. М.В.Фрунзе», м.Суми
До відповідачів: 1) Державної податкової інспекції в м.Суми
2) Головного управління Державного казначейства України в Сумській області
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укргазпостач», м.Полтава
про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення та стягнення 147 924 грн. 55 коп.
Представники:
від позивача: Терещенко В.В.
від відповідачів: 1) Зікратий А.В.
2) не з»явився
від третьої особи не з»явилася
У судовому засіданні, що відбулося 16.02.2009р. на підставі ст. 150 КАС України було оголошено перерву до 16.03.2009р., 16.03.2009р. розгляд справи було відкладено до 09.04.2009р., 09.04.2009р. розгляд справи було відкладено до 20.05.2009р., 20.05.2009р. розгляд справи було відкладено до 23.06.2009р., 23.06.2009р. розгляд справи було відкладено до 10.07.2009р., згідно ухвали суду від 09.07.2009р. в зв»язку з відпусткою судді Лугової Н.П. справу було передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Малафеєва І.В., судді Зражевський Ю.О., Миропольський С.О., 10.07.2009р. розгляд справи було відкладено до 04.08.2009р., згідно ухвали суду від 04.08.2009р. для подальшого колегіального розгляду справи замість судді Малафеєвої І.В. було залучено до складу суду в якості головуючого судді суддю Лугову Н.П.
Суть спору: позивач просить визнати нечинним податкове повідомлення - рішення ДПІ в м.Суми № 0000552306/0/97352 від 23.12.2008р. про зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 147 924,55 грн.
Також, позивач просить стягнути з Державного бюджету України на його суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в розмірі 147 924,55 грн.
Перший відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позову та просить суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що факт порушення контрагентами - постачальниками продавця своїх податкових зобов»язань позбавляє позивача права заявляти вимоги про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету.
Також, як зазначає у відзиві на позовну заяву перший відповідач, позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до адміністративного суду з даним позовом в частині бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2007 року.
Другий відповідач та третя особа в судове засідання не з»явилися, повноважних представників в судове засідання не направили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 128 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та першого відповідача, дослідивши надані ними докази по справі, суд встановив:
15.12.2008р. ДПІ в м.Суми було проведено невиїзну документальну перевірку Дочірнього підприємства «Завод обважнених та ведучих труб» АТ «Сумське машинобудівне науково - виробниче об»єднання ім. М.В.Фрунзе» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в установі банку за березень 2007р., квітень 2008р.
За результатами перевірки було складено акт перевірки за № 10188/23-6/30991664 від 15.12.2008р.
Як вбачається з вищевказаного акту, в ході перевірки ДПІ в м.Суми було виявлено порушення позивачем п.п. 7.4.5 п.7.4, 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р., а саме, завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 147 924,55 грн., в т.ч. за березень 2007р. - 13 730,00 грн. та за квітень 2008 р. - 134 194,00 грн.
На підставі вищевказаного акту перевірки, ДПІ в м.Суми було прийнято податкове повідомлення - рішення від № 0000552306/0/97352 від 23.12.2008р. про зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 147 924,55 грн.
Згідно матеріалів справи, на підставі п.1 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. зі змінами та доповненнями, ДПІ в м.Суми була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку згідно отриманих інформацій відносно постачальників підприємства від інших ДПІ за березень 2007р., квітень 2008р.
Зокрема, як свідчать матеріали справи, при проведенні позапланової виїзної документальної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2007р. (акт про результати перевірки № 3981/23-6/30991664/58 від 16.06.2007р.) та позапланової виїзної документальної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2008р. (акт про результати перевірки № 6396/23-6/30991664 від 26.07.2008р.) з метою підтвердження сум податкового кредиту заявлених ДП «Завод ОБ та ВТ» ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе» сумам податкового зобов»язання продавця та встановлення надмірної сплати податку до Державного бюджету по господарським операціям за лютий 2007р. та квітень 2008р. ДПІ в м.Суми було направлено запити для проведення зустрічних перевірок постачальників товару по ланцюгу продажу до виробника
В 1 ланцюгу постачання встановлено взаємовідносини позивача з підприємством ТОВ «Компанія Укгазпостач», м. Полтава.
Згідно інформації наданої ДПІ у м.Полтава № 7205/7/23-243/75 від 01.07.2008р., провести зустрічну перевірку ТОВ «Компанії Укгазпостач», м.Полтава є неможливим, оскільки зазначене підприємство не знаходиться за юридичною адресою, в зв»язку з чим було направлено запит до ГВ УПМ ДПІ у м.Полтава про розшук даного підприємства.
Відповідач вважає, що податкові накладні за № 100 від 28.02.2007р. на суму ПДВ 13 730,55 грн. та № 212 від 30.04.2008р. на суму 134 194,00 грн. отримані від ТОВ «Компанія Укргазпостач» не можуть бути підтверджені в складі податкового кредиту ДП Завод ОБ та ВТ ВАТ СМНВО ім.Фрунзе за березень 2007р. та квітень 2008р.
Слід зазначити, що відповідно до ухвали суду від 16.02.2009р. ТОВ «Компанію Укгазпостач», м.Полтава було залучено в якості третьої особи. Представник зазначеного товариства в судовому засіданні 09.04.2009р. пояснив, що підприємство є працюючим, про що свідчать також податкові звітності та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб.
Відповідач, посилаючись на встановлені ним при перевірці обставини та на норми Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змінами та доповненнями) (далі Закон № 168), зокрема, на п. 1.8. ст. 1; п. 7.7.1 ст. 7; п. 7.7. ст. 7 Закону № 168 вважає, що по господарським операціям позивача зі своїми контрагентами не відбулося надмірної сплати ПДВ, тому позивач не мав права заявляти спірну суму 147 924,55 грн. до бюджетного відшкодування.
Але, суд вважає висновки ДПІ в м.Суми щодо неправомірності заявлення позивачем суд ПДВ до відшкодування за результатами перевірки від 15.12.2008 року помилковими, а прийняте повідомлення-рішення незаконним з огляду на слідуюче.
Відповідно до п.1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу” № 509-ХП від 04.12.1990 р. (із змінами та доповненнями), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків і зборів (обов”язкових платежів), незалежно від способу їх подачі).
Проведення перевірок з податку на додану вартість регламентовано Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р., зокрема п.п.7.7.5 п.7.5 ст. 7 Закону встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних.
За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Відповідно до п.п. 7.7.7 Закону України «Про податок на додану вартість» за наслідками здійснених перевірок у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування податковий орган надсилає платнику повідомлення в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.
Підпунктом 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181, визначене поняття камеральної перевірки, згідно з яким, камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.
У вищевказаному акті перевірки зазначено, що перевірка проведена на підставі отриманої інформації від ДПІ в м.Полтава відносно постачальника підприємства ТОВ «Компанія «Украгазпостач».
Але, відповідно до Закону № 2181, камеральна перевірка проводиться на підставі даних, які зазначені у податкових деклараціях. При цьому забороняються будь-які інші види перевірок (у тому числі зустрічних).
Таким чином, враховуючи вищезазначене та керуючись положеннями ст.19 Конституції України, згідно з якими органи державної влади, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, проведення ДПІ в м.Суми 15.12.2008р. документальної невиїзної перевірки ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» Відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково- виробниче об»єднання ім. М.В.Фрунзе» є незаконним, оскільки суперечить чинному законодавству.
Слід зазначити, що за наслідками позапланових виїзних документальних перевірок позивача, що були проведені ДПІ в м.Суми та за результатами яких було складено акти: від 16.06.2007р. № 3981/23-6/30991664/58 та від 28.07.2008р. № 6396/23-6/30991664 відповідачем не було встановлено будь-яких порушень позивачем, що могли б бути підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування чи позбавлення позивача права на таке бюджетне відшкодування.
Відповідно до п.1.8 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв»язку з надмірною сплатою податку у випадках визначених Законом.
Відповідно до п.п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону 168, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв”язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).
Підпунктом 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону 168 передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій, або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Таким чином, відповідно до первинних документів за березень 2007р., квітень 2008р. позивач отримав право на податковий кредит, в тому числі і по оспорюваній сумі 147 924,55 грн.
Слід зазначити, що Закон не ставить право позивача на податковий кредит, так само як і право на бюджетне відшкодування у залежність від факту сплати податку на додану вартість постачальником товару до бюджетів.
Відповідно до п.п. 7.7.4 п.7.7 ст. 7 Закону 168 платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої суми бюджетного відшкодування, яке відображається у податковій декларації.
Відповідно до п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону 168 встановлено, що джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.
Також для відшкодування ПДВ з бюджету законодавство не передбачає умов надходження суми податку до бюджету, та не ставить в будь-яку залежність від сплати податку усіма або окремим контрагентом платника податку.
Перший відповідач - ДПІ в м.Суми просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету України сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2007р. в розмірі 13 730,55 грн., оскільки позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду передбачений ст.99 КАС України.
В обґрунтування вимог викладених у клопотанні перший відповідач посилається на те, що строк стягнення належної до відшкодування суми податку на додану вартість по податковим деклараціям за березень 2007 р. закінчився.
Частиною 1 ст.17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб»єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0000552306/0/97352 про зменшення позивачеві суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 147 924,55 грн. було прийнято ДПІ в м.Суми 23.12.2008р.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України, звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
До суду з позовом про оскарження рішення відповідача позивач звернувся 26.12.2009р., тобто в межах строку встановленого ч.2 ст.99 КАС України.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення ДПІ в м.Суми № 0000552306/0/97352 від 23.12.2008р. про зменшення позивачеві суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 147 924,55 грн. та стягнення з державного бюджету України на свою користь суму бюджетного відшкодування в розмірі суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в розмірі 147 924,55 грн. є правомірними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 482 грн. 64 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 99, 162, 163 КАС України, cуд -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати нечинним податкове повідомлення - рішення ДПІ в м.Суми № 0000552306/0/97352 від 23.12.2008р. про зменшення Дочірньому підприємству «Завод обважнених та ведучих труб» АТ «Сумське машинобудівне науково - виробниче об»єднання ім. М.В.Фрунзе» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 147 924,55 грн.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Завод обважнених та ведучих труб» АТ «Сумське машинобудівне науково - виробниче об»єднання ім. М.В.Фрунзе» (40020, м.Суми, вул. Комарова, 2, 30991664) 147 924,55 грн. суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Завод обважнених та ведучих труб» АТ «Сумське машинобудівне науково - виробниче об»єднання ім. М.В.Фрунзе» (40020, м.Суми, вул. Комарова, 2, 30991664) 1 482 грн. 64 коп. судових витрат.
5. Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили.
6. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
7. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 дні після подання заяви про апеляційне оскарження.
8. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ Н.П. ЛУГОВА
СУДДЯ Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ
СУДДЯ С.О. МИРОПОЛЬСЬКИЙ
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Повний текст постанови підписано 07.08.2009р.