18 березня 2015 року Справа № 876/298/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі Волинської області на постанову Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 09 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі Волинської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,-
У листопаді 2014 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі Волинської області (далі - відповідач) в якому просив визнати протиправними дій та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії з дня призначення в розмірі 80% заробітної плати з врахуванням усіх видів оплати праці, на які були нараховані та сплачені страхові внески (єдиний внесок), включаючи суми матеріальних допомог, індексації заробітної плати та інших фактично отриманих сум, як складових заробітної плати, з яких проводиться нарахування (чергові перерахунки) пенсії згідно до норм чинного законодавства.
Постановою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 09 грудня 2014 року позов було задоволено частково. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі Волинської області провести перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії з 26.05.2014 року з розрахунку 80% від суми заробітної плати з врахуванням усіх видів оплати праці, на які були нараховані та сплачені страхові внески (єдиний внесок), включаючи суми матеріальних допомог, індексації заробітної плати, надбавки за роботу з таємними документами, надбавки за особливі умови служби в митних органах, премій та інших фактично отриманих сум як складових заробітної плати з яких проводиться нарахування (чергові перерахунки) пенсії згідно до норм чинного законодавства.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та невстановлення всіх обставин справи, просить оскаржувану постанову скасувати і прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що для призначення пенсії позивачу враховано всі складові заробітної плати передбачені законодавством. Оскільки матеріальна допомога та індексація заробітної плати не відноситься до інших надбавок, тому зараховувати їх в суму заробітної плати для обчислення пенсії у відповідності до Закону України «Про державну службу» немає підстав.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивач при призначенні йому пенсії до його заробітку для обчислення пенсії мав право на включення сум матеріальної допомоги, оскільки таке право передбачено чинним законодавством. Зазначені висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними.
Проте, постановляючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції допустився процесуального порушення, не застосувавши до позовних вимог наслідків пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом.
В судовому засіданні встановлено, що позивачу призначено пенсію, відповідно до Закону України "Про державну службу" з 03.09.2012 року. Позивач звертався до відповідача про перерахунок пенсії та зарахуванні сум виплаченої матеріальної допомоги, однак в цьому листом відповідача від 04.11.2014 року № 252/В-02 їй було відмовлено (а.с. 17).
Згідно довідок від 27.09.2011 року № 4/45-1008 та від 21.10.2014 року № 5/44-1010 про складові заробітної плати для призначення пенсії позивачу виплачувались надбавки, премії, матеріальні допомоги, доплати та проводилась індексація. На всі виплати, включені в довідки нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с. 14-15).
За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі - Закон № 108/95) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону № 3723 передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових потреби входили до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що за змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України 20 лютого 2012 року у справі № 21-430а11, 14.05.2013 року у справі № 21-125а13, 28.05.2013 року у справі №21-97а13, в яких визначено, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно визнав неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі Волинської області стосовно не включення ОСОБА_1 до складових заробітної плати для призначення (перерахунку) пенсії всіх видів оплати праці, на які були нараховані та сплачені страхові внески.
Щодо строку з якого слід зобов'язати, відповідача здійснювати перерахунок позивачу пенсії державного службовця, колегія суддів вважає, що слід зазначити наступне.
Згідно із ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 КАС України - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи те, що порушення прав позивачки носить триваючий характер, і про порушення такого позивач повинен був дізнатися в момент призначення пенсії, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково, зобов'язавши відповідача зробити перерахунок призначеної пенсії з врахуванням сум виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань в межах загального шестимісячного строку звернення до суду та виплатити недоплачену пенсію, в решті позов щодо даних вимог слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 160,195,197,198,202,205,207,254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі Волинської області задовольнити частково.
Постанову Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 09 грудня 2014 року у справі № 154/3420/14-а скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі Волинської області здійснити перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 26.05.2014 року в розмірі 80% заробітної плати з врахуванням усіх видів оплати праці, на які були нараховані та сплачені страхові внески (єдиний внесок), включаючи суми матеріальних допомог, індексації заробітної плати та інших фактично отриманих сум, як складових заробітної плати, з яких проводиться нарахування (чергові перерахунки) пенсії згідно до норм чинного законодавства.
Позовні вимоги в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі Волинської області виплачувати пенсію ОСОБА_1 з врахуванням усіх видів оплати праці, на які були нараховані та сплачені страхові внески (єдиний внесок), включаючи суми матеріальних допомог, індексації заробітної плати та інших фактично отриманих сум, як складових заробітної плати, з яких проводиться нарахування (чергові перерахунки) пенсії згідно до норм чинного законодавства за період з дня призначення по 25.05.2014 року залишити без розгляду у зв'язку із пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий А.Р.Курилець
Судді М.П.Кушнерик
О.І.Мікула