18 березня 2015 року Справа № 876/1332/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Свалявського районного суду Закарпатської області від 13 січня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Свалявського районного управління юстиції,-
У жовтні 2014 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до Відділу державної виконавчої служби Свалявського районного управління юстиції (далі - відповідач) про визнання неправомірними діяння заступника начальника ДВС Свалявського РУЮ Янович Світлани Панасівни щодо не проведення перевірки виконання позивачем рішення суду та накладення штрафу; скасувати постанову про накладення штрафу.
Постановою Свалявського районного суду Закарпатської області від 13 січня 2015 року в задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник позивача подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин справи, просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі у зв'язку з поширенням на дані правовідносини юрисдикції цивільного судочинства.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд допустив помилку у визначенні підвідомчості справи. Крім того, незрозумілим є висновок суду про відмову в задоволенні позову, оскільки матеріалами справи підтверджується неправомірність дій державного виконавця.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Стаття 83 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (далі - Закон № 606) контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Начальником відділу ДВС Свалявського районного управління юстиції 17.11.2014 року було винесено постанову № 37, якою скасована постанова державного виконавця про накладення штрафу ВП № 44643440 від 11.09.2014 року та визнано дії заступника начальника ДВС Свалявського РУЮ Янович Світлани Панасівни неправомірними, вчиненими з порушенням статті 75 Закону № 606 (а.с. 43-44).
Таким чином, з прийняттям постанови № 37 від 17.11.2014 року право позивача захищене і відповідно відсутній предмет позову.
Щодо заперечень позивача про непідсудність даного спору адміністративному суду, колегія зазначає наступне. Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» (зі змінами і доповненнями) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. Також до юрисдикції адміністративних судів належать справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні (ч.4 п.6). Такої ж позиції дотримується і Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові від 07.02.2014 року № 6 « Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах».
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 195,197,198,200,205,207,254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Свалявського районного суду Закарпатської області від 13 січня 2015 року у справі № 306/2809/14-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий А.Р.Курилець
Судді М.П.Кушнерик
О.І.Мікула