03 березня 2015 р. Справа № 876/5597/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Гулида Р. М., Костіва М. В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року по справі № 807/2850/13-а за позовом Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
15 серпня 2015 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, яким просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 83215,43 грн.
Позов мотивує тим, що у відповідача виникла самостійно не сплачена заборгованість по податковому повідомленню-рішенню №0002581742 від 3 жовтня 2011 року.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року позов задоволено повністю. Постановлено стягнути з відповідача податковий борг в розмірі 83215,43 грн.
З таким рішенням суду не погодився відповідач. Подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні подання відмовити.
В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду.
Сторони чи їх представники в судове засідання не з'явилися, тому суд, з огляду на вимоги статті 197 КАС України вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.
Згідно з матеріалами справи з 31 серпня 2011 року до 8 вересня 2011 року Державною податковою інспекцією у місті Ужгороді Закарпатської області проведено позапланову документальну перевірку фінансово - господарської діяльності з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування, сплати до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 за період з 28 листопада 1996 року до 31 липня 2011 року.
На підставі виявлених порушень позивачем складено акт від 20 вересня 2011 року №2151/17319//251800378.
Судом встановлено, що на підставі проведеної перевірки та складеного акту позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" за № 0002581742 від 3 жовтня 2011 року.
Вищевказане податкове повідомлення-рішення оскаржено відповідачем в судовому порядку.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2011 року адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 3 жовтня 2011 року задоволено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року задоволено апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді, а вищевказану постанову скасовано.
Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення котів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України до обов'язків платника податку належить сплата податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з статтею 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення котів платника податків, який має податковий борг.
Відповідно до підпункту 102.4 пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України податковий борг, що виник у зв'язку із відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податного боргу.
Відповідно до статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Щодо твердження апелянта про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом, то таке не ґрунтується на нормах закону. Такий строк складає не 90 днів, як зазначає апелянт, а 1095 днів, відповідно до положень ПК України.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року по справі № 807/2850/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий Кузьмич С. М.
Судді Гулид Р. М.
Костів М. В.