24 березня 2015 р. Справа № 11816/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Гінди О.М., Старунського Д.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 28.08.2013 року за заявою ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова про стягнення та перерахунок соціальних виплат,-
ОСОБА_1 07.08.2013 року звернувся до суду із заявою, у якій просить змінити спосіб виконання рішення та стягнути з управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова на його користь вже перераховану йому кошти, з урахуванням вже виплачених сум в розмірі 33426,00 грн.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 28.08.2013 року, заяву ОСОБА_1 задоволено та вирішено стягнути з управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова користь ОСОБА_1 нарахованої та невиплаченої державної та додаткової пенсії.
У зв'язку з відсутністю клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.
Задовольняючи заяву суд дійшов до висновку про наявність передбачених ст. 263 КАС України підстав для зміни способу і порядку виконання постанови від 22.04.2011 року та про можливість зміни способу і порядку виконання судового рішення шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права.
Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що постановою Сихівського районного суду м. Львова від 22.04.2011 року, яка була залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2011 року, по справі 2а-712/11 зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії починаючи з 06.10.2010 року з урахуванням проведених виплат, згідно копії розпорядження управління Пенсійного фонду в Галицькому районі м. Львова невиплаченою залишається заборгованість в сумі 33426,00 грн.
Згідно ч.1. ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
Крім того, ч. 1 ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин. Таким чином, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.
З матеріалів справи вбачається, що виконання постанови суду першої інстанції неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України. Отже, встановлені судом обставини не дають підстав для висновку про неможливість виконання судового рішення, що відповідно до статті 263 КАС було б підставою для зміни способу і порядку його виконання, адже виплата нарахованих сум соціальної допомоги буде здійснена управлінням Пенсійного фонду України м. Львова після надходження відповідних сум із державного бюджету.
Також колегія суддів наголошує, що «захист порушеного права у судовому рішенні» і «спосіб виконання судового рішення» не є тотожними поняттями (процесуальними інститутами).
Отже, суд першої інстанції для відновлення права ОСОБА_1 на щомісячну соціальну допомогу, передбачену Законом України «Про соціальний захист дітей війни», прийняв постанову про зобов'язання органу управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова нарахувати та виплатити соціальну допомогу в установленому законом розмірі, що відповідало заявленим у позові вимогам. Розрахунок суми належної ОСОБА_1 соціальної допомоги за спірний період судами не здійснювався, тому, змінивши спосіб виконання такої постанови із зобов'язання виплатити зазначену допомогу на стягнення конкретної суми цієї допомоги, суд змінив постанову по суті, вийшовши при цьому за межі позовних вимог та вирішивши питання, що не були предметом дослідження судами всіх інстанцій при розгляді справи.
При цьому у адміністративному судочинстві повноваження щодо зміни постанови суду в частині задоволення позовних вимог мають тільки адміністративні суди апеляційної та касаційної інстанцій.
Відтак колегія суддів дійшла висновку, що зміна на підставі статті 263 КАС способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 162 КАС при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права. Отже, зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов'язання органу Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова здійснити виплату із зобов'язання на стягнення такої виплати є незаконною.
Така правова позиція за аналогічною справою викладена в постанові Верховного Суду України від 11.11.2014 року у справі № 21-394а13. А відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Враховуючи вищевикладене апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова слід задовольнити, а ухвалу скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 202, 205, 206, 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова - задовольнити.
Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 28.08.2013 року у справі №464/7561/13а - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.В. Ніколін
Судді О.М. Гінда
Д.М. Старунський