18 березня 2015 року Справа № 876/40/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Дяковича В.П., Яворського І.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Галицького районного суду м. Львова від 05 грудня 2013 року у справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій,
30 вересня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому у перерахунку пенсії з 01 квітня 2013 року та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУПФУ у Львівській області) провести перерахунок і виплату його пенсії з урахуванням щомісячної додаткової винагороди у розмірі 20 % грошового забезпечення з 01 квітня 2013 року та 40 % з 01 вересня 2013 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 зі змінами згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 року № 161, а також наказу Міністра оборони України від 15.11.2010 року № 595 зі змінами та доповненнями.
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 05 грудня 2013 року у справі № 461/11703/13-а у задоволенні вказаного позову було відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове про задоволення його позовних вимог. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що суд прийшов до помилкового висновку про те, що характер та умови преміювання відповідно до наказів Міністра оборони України носять тимчасовий характер та не є додатковим новим видом грошового забезпечення, а тому не дають підстав для перерахунку пенсії. Вважає, що судом першої інстанції проігноровано судову практику суду вищої інстанції щодо подібної категорії справ.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що характер та умови преміювання відповідно до наказів Міністра оборони України носять тимчасовий характер та не є новим додатковим видом грошового забезпечення, а тому не дають підстав для перерахунку пенсії відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Такі висновки суду першої інстанції, на переконання апеляційного суду, відповідають вимогам матеріального права та дійсним обставинам справи.
Як безспірно встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_1 є пенсіонером Збройних Сил України та отримує пенсію на підставі Закону № 2262.
У серпні 2013 року позивач звернувся до ГУПФУ у Львівській області з заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 квітня 2013 року з урахуванням нового щомісячного додаткового виду грошового забезпечення - щомісячної додаткової грошової винагороди за відповідною посадою військовослужбовців на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 року № 161.
Листом від 04 вересня 2013 року № 952/П-20 ГУПФУ у Львівській області відмовило позивачу у задоволенні його заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за вказаним Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсії і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 установлено з 1 жовтня 2010 року військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби та льотного складу внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення. Граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 року № 161 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», якою установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади у військових частинах, підрозділах, закладах, установах та організаціях Збройних Сил (за переліком згідно з додатком), посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та Державної прикордонної служби у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Зазначеною постановою встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 01 квітня 2013 року у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 01 вересня 2013 року у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 01 січня 2014 року у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 року у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 року у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
При цьому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» встановлено, що граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються в даному випадку Міністерством оборони за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
На виконання зазначеної постанови Міністерством оборони України був виданий наказ від 15.11.2010 року № 595 «Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди».
Пунктом 2 Інструкції встановлено розмір винагороди військовослужбовцям, а пунктом 5 Інструкції визначено, що винагорода виплачується на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації), а командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).
Підставою для видання наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) про виплату винагороди військовослужбовцям, які проходять військову службу на посадах льотного складу в установах, військових навчальних закладах (навчальних центрах, на курсах), на підприємствах і в організаціях, а також у штабах і управліннях з'єднань і вище, є витяги з журналів хронометражу польотів або копії польотних листів про здійснення польотів за планами бойової (навчально-льотної) підготовки, а також витяги з льотної книжки військовослужбовця.
Ураховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена наказом № 595 від 15.11.2010 року, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин (здійснення польотів у конкретному місці), її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, а тому вона не може бути підставою для перерахунку пенсії військовослужбовцям.
Внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 року № 161 стосуються лише розміру відсотків місячного грошового забезпечення, тоді як порядок виплати військовослужбовцям щомісячної додаткової грошової винагороди залишився незмінним.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постановах від 15.10.2013 року у справі № 21-368а13 та від 15.07.2014 року у справі № 21-234а14, яка в силу приписів ч. 1 ст. 244-2 КАС України зобов'язує суди привести свою судову практику у відповідність з рішеннями Верховного Суду України.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для висновку про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання його до проведення перерахунку пенсії позивача.
Таким чином, апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Галицького районного суду м. Львова від 05 грудня 2013 року у справі № 461/11703/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді В.П.Дякович
І.О.Яворський