17 березня 2015 р. Справа № 876/9443/14
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Гулида Р.М., Матковської З.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Миколаївцемремонт» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.09.2014 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївцемремонт" про стягнення заборгованості,-
У серпні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївцемремонт" в якому просив стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених на пільгових умовах за списком №1 у сумі 36438,47грн.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Проте, всупереч вимогам ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідач не в повному обсязі сплатив суму витрат на виплату та доставку пенсій, що призвело до виникнення боргу.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.09.2014 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївцемремонт на користь управління Пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області боргу у сумі 36438,47 грн.
Постанову суду першої інстанції оскаржило Товариство з додатковою відповідальністю «Миколаївцемремонт». Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що за відповідачем рахуються пенсіонери-пільговики, яким пенсія призначена і виплачується відповідно до пунктів «а», «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV передбачено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100 - відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Згідно пункту 6.4 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Судовою колегією встановлено та підтверджується матеріалами справи, що заборгованість відповідача перед УПФ України у Миколаївському районі Львівської області з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за червень 2014 року становить 36438,47грн., що підтверджується, зокрема, витягом з картки особового рахунку відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1.
Частиною 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах, що діяв до набрання чинності вказаним Законом, тобто порядок встановлений Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування». Фактичні витрати на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах відшкодовуються в повному обсязі.
Відповідно до п.п. 7 п. 5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/20, Пенсійний фонд України має право стягувати з платників страхових внесків їх несплачені суми.
Разом з тим, апеляційний суд наголошує, що у матеріалах справи відсутні докази погашення заборгованості перед УПФ України у Миколаївському районі Львівської області по відшкодуванню фактичних витрат з виплати та доставки пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 36438,47грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Миколаївцемремонт» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.09.2014 року у справі №813/5655/14 - без змін
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: Р. Гулид
З. Матковська