17 березня 2015 р. Справа № 876/11902/14
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Гулида Р.М., Матковської З.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 15.12.2014 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смєола-Україна» про визнання протиправним та скасування рішення,-
У грудні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смєола-Україна» про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про зміну місцезнаходження товариства.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15.12.2014 року у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смєола-Україна» про визнання протиправним та скасування рішення про зміну місцезнаходження товариства - відмовлено.
Ухвалу суду першої інстанції оскаржило Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з помилковим застосуванням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову, якою справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження у адміністративній справі, суд першої інстанції виходив виключно з того, що жодним нормативно-правовим актом, в тому числі Податковим кодексом України, не передбачено право органу доходів і зборів звертатися до адміністративного суду з позовом про скасування рішення юридичної особи про зміну власного місцезнаходження.
Така позиція суду першої інстанції на думку апеляційного суду є вірною, покликаючись на наступне.
Згідно ч.4 ст. 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян, про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян, про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України, про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо), в інших випадках, встановлених законом.
Для органів доходів і зборів такі випадки передбачені статтею 20 Податкового кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про господарській товариства», установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.
Статтею 7 цього ж Закону визначено, що зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства. Товариство зобов'язане протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про внесення змін до установчих документів повідомити орган, що провів реєстрацію, для внесення необхідних змін до державного реєстру.
Таким чином, вирішення питання про зміну місцезнаходження юридичної особи відноситься до компетенції вищого органу управління господарського товариства, яким у даному випадку є загальні збори засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Смєола-Україна».
Аналіз наведеного дає змогу зрозуміти, що Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області не наділена повноваженнями на звернення до суду з позовною вимогою про скасування рішення господарського товариства про зміну свого місцезнаходження.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 15.12.2014 року у справі №803/2569/14 - без змін.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: Р. Гулид
З. Матковська