Справа № 761/38153/14-ц
Провадження №2/761/2127/2015
іменем України
16 березня 2015 року м.Київ
Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Гриньковської Н.Ю.,
при секретарі Савенко О.І.
за участю відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги, -
У грудні 2014 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовною заявою, в якій поставлено питання про солідарне стягнення з відповідачів на його користь заборгованості за житлово - комунальні послуги 7757,59грн. та судового збору в сумі 243,60грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Статуту Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» створене з метою отримання прибутку від господарської діяльності, спрямованої на задоволення суспільних потреб, надання послуг населенню у сфері житлово-комунального господарства в якості виконання цих послуг. Основними напрямками діяльності позивача є: забезпечення послугами газопостачання, водопостачання (водовідведення) та централізованого опалення до споживачів по внутрішньо будинкових мережах на підставі договорів, укладених позивачем з виробниками послуг, а також на підставі договорів, укладених позивачем безпосередньо зі споживачами послуг; здійснення нарахувань та виготовлення рахунків на сплату житлово-комунальних послуг для споживачів (власників, наймачів) жилих та нежилих приміщень; забезпечення збору платежів від споживачів зазначених послуг на користь виробників послуг; здійснення комплексних заходів по підвищенню платіжної дисципліни населення.
Разом з тим, відповідачі несвоєчасно та не в повному обсязі сплачуть житлово-комунальні послуги, у зв'язку з чим, у період з 01.01.2007 по 01.07.2012, у них перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 7757,59 грн., з яких: 5333,09грн. - сума основного боргу; 1883,20грн - інфляційні втрати; 541,30грн. - 3% річних, яку позивач просить стягнути з відповідачів та понесені судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила з підстав, викладених у ньому, задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, сповіщена належним чином про місце, дату та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомляла.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позову заперечував, просив застосувати до позовних вимог строк позовної давності, встановлений ст.257 ЦК України, як підставу для відмови в позові. При цьому пояснив, що сума боргу, яку позивач просить стягнути з відповідачів, у період з 01.01.2007 по 01.07.2012, не відповідає дійсності, оскільки, відповідно до розрахунку заборгованості позивача, сума заборгованості накопичена за період з 01.01.2007 по 01.08.2010, після чого, відповідачі своєчасно та відповідно до нарахувань сплачували послуги. Отже, вказував, що позовна давність, сплинула 01.08.2013. Також, зазначав, що питання про стягнення з нього та ОСОБА_2 солідарно заборгованості за житлово-комунальні послуги у сумі основного боргу 5333,29грн. вже розглядалося та було вирішено Шевченківським районним судом м.Києва у 2012 році.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача ОСОБА_1, дослідивши наявні матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, власником особового рахунку квартирі АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 що підтверджується довідкою з місця проживання КП «Керуюча дирекція Шевченківського району «Золотоустівська» від 24.02.2014 (а.с.5). Крім того, у вказаній квартирі зареєстрована дружина ОСОБА_1- ОСОБА_2.
Судом встановлено, що позивач є виконавцем житлово-комунальних послуг для споживачів Шевченківського району, про що свідчать копія статуту Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району», копія договору на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі №05618/2-10 від 20.04.2005, копія договору доручення на надання послуг з облік, нарахування збору платежів власників, наймачів та орендарів №1 від 01.02.2012.
Так, у відповідності до умов п. 2 Договору доручення на надання послуг з обліку, нарахування, збору платежів власників, наймачів та орендарів №1, укладеного 01.02.2012 між Комунальним підприємством «Керуюча дирекція» Шевченківської районної у м. Києві ради та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради, за цим Договором Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради прийняло на себе зобов'язання вчинити за рахунок та на користь довірителя наступні юридичні дії: укладати з власниками та наймачами жилих приміщень договори на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; здійснювати облік, нарахування, збір платежів власників та наймачів жилих приміщень за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; проводити роз'яснювальну та претензійну роботу зі споживачами (власниками та наймачами жилих приміщень), спрямовану на зменшення заборгованості; здійснювати облік та збір, у тому числі в судовому порядку, заборгованості споживачів за послуги Довірителя; виконувати інші дії для забезпечення виконання умов Договору (а.с.33-35).
При цьому, згідно рішення Київської міської ради «Про питання діяльності комунальних підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва» від 22.09.2011 р. №24/6240 змінено найменування Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м.Києві ради на Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (а.с.36).
Відповідно до п.п. 2.2 Статуту позивача основними напрямками діяльності Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» є: забезпечення послугами газопостачання, водопостачання (водовідведення) та централізованого опалення до споживачів по внутрішньо будинкових мережах на підставі договорів, укладених позивачем з виробниками послуг, а також на підставі договорів, укладених позивачем безпосередньо зі споживачами послуг; здійснення нарахувань та виготовлення рахунків на сплату житлово-комунальних послуг для споживачів (власників, наймачів) жилих та нежилих приміщень; забезпечення збору платежів від споживачів зазначених послуг на користь виробників послуг; здійснення комплексних заходів по підвищенню платіжної дисципліни населення.
При цьому, положеннями ст.ст.151, 162 Житлового кодексу Української РСР встановлено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію. Оплата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Згідно п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. № 572, власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Також, у відповідності до положень п.5. ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
При цьому, як вбачається зі змісту позовної заяви позивач просить стягнути суму заборгованості відповідачів за житло-комунальні послуги, яка утворилась, у період з 01.01.2007 по 01.07.2012 у розмірі 7757,59грн, з яких: 5333,09грн. - сума основного боргу; 1883,20грн - інфляційні втрати; 541,30грн. - 3% річних, посилаючись на те, що ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва у справі №761/9620/14-ц (провадження №2-с/761/63/2014) від 20.06.2014, скасовано судовий наказ №761/27345/13-ц, яким було стягнуто заборгованість за житлово-комунальні послуги.
Разом з тим, визначена позивачем сума боргу за житлово-комунальні послуги за вищевказаний період у розмірі 5333,09грн. не підтверджується будь-якими доказами.
Щодо посилань відповідача про застосування положень ст.257 ЦК України до позовних вимог, то такі доводи судом не приймаються до уваги, оскільки, із розрахунку заборгованості позивача вбачається, що у період з 01.01.2007 по 01.07.2012, відповідачем, в рахунок погашення заборгованості, сплачувалися відповідні платежі, а тому суд дійшов висновку, що строк позовної давності був перерваний, оскільки борг визнавався. Отже, положення ст.257 ЦК України, в силу ч.1, 3 ст.264 ЦК України, у даному випадку не застосовуються.
Слід зазначити, що однією з засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з вимогами ст.ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу задоволення позову не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки не ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Враховуючи викладене, на підставі ст. 129 Конституції України, ст.ст. 151, 162 Житлового кодексу Української РСР, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 64, 76, 179, 208, 209, 212-215, 218, 294, 296 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги - відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасували, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя