18 березня 2015 року Справа № 876/4199/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Дяковича В.П., Яворського І.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року у справі за його позовом до Івано-Франківської обласної державної адміністрації про скасування розпорядження ,
У січні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому після уточнення своїз вимог просив визнати незаконними і скасувати скасувати пункти 1 та 2 розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації (далі - ОДА) від № 730 від 29.10.2013 року.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року у справі № 809/249/14 у задоволенні позову було відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати вказану постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовільнити. У обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що оспорювань розпорядження ОДА прийнято не в межах повноважень відповідача, є необґрунтованим, упередженим та таким, що прийняте без врахування всіх обставин.
При ухваленні судового рішення не було враховано того, що виходячи із норм ст. 19 Конституції України, постанови Кабінету Міністрів України № 1922 від 28.12.2000 року «Про затвердження Положення про проведення атестації державних службовців», ст. 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Указу Президента України «Про заходи щодо забезпечення здійснення місцевими державними адміністраціями виконавчої влади на відповідній території» ОДА не має право ініціювати його звільнення.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що 29.10.2013 року за результатами розгляду питання про роботу управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Івано-Франківській області щодо розвитку рибного господарства та забезпечення населення живою рибою в період проведення ярмаркових заходів ОДА прийнято розпорядження №730.
Згідно з п. 1 вказаного розпорядження роботу управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в області визнано незадовільною. Пунктом 2 вирішено звернутись до Державного агентства рибного господарства з пропозицією про звільнення начальника управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в області ОСОБА_1 із займаної посади.
У відповідності до статей 13, 16 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до відання місцевих державних адміністрацій належать вирішення питань, зокрема, використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля, а також здійснення на відповідних територіях державного контролю за використанням та охороною земель, лісів, надр, води, атмосферного повітря рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів.
Згідно із ст. 31 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» голова місцевої державної адміністрації має право порушувати перед міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади вмотивовані питання про відповідність займаній посаді керівників їх територіальних органів.
Відтак, приймаючи оспорювань розпорядження, голова ОДА за наявності обговореного та розглянутого питання про роботу управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Івано-Франківській області щодо розвитку рибного господарства та забезпечення населення живою рибою в період проведення ярмаркових заходів мав право звернутись із пропозицією щодо звільнення начальника управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в області ОСОБА_1 із займаної посади.
При цьому, обґрунтованість такої пропозиції та встановлення підстав для звільнення із займаної посади здійснюється виключно центральним органом за результатами розгляду такої пропозиції.
З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржуване розпорядження прийняте у межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України та приходить до висновку, що оскаржуване розпорядження є правомірними та законними.
Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, апеляційний суд виходить із таких міркувань.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Положеннями п. 6 ч. 1 ст. 3 КАС України встановлено, що адміністративним позовом є звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.
Приписами п.8 ч. 1 ст. 3 КАС України встановлено, що позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Як безспірно встановлено судом першої інстанції, 29.10.2013 року ОДА було прийнято розпорядження №730, у п. 1 якого роботу управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Івано-Франківській області визнано незадовільною, а п. 2 вирішено звернутись до Державного агентства рибного господарства з пропозицією про звільнення начальника управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в області ОСОБА_1 із займаної посади.
На переконання позивача ОСОБА_1, вказані пункти розпорядження ОДА № 730 порушують його права, а відтак підлягають визнанню незаконними і скасуванню.
При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що у п. 1 розпорядження ОДА № 730 від 29.10.2013 року дано оцінку роботі управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Івано-Франківській області, а даний адміністративний позов подано ОСОБА_1, як фізичною особою, чиї права чи охоронювані законом інтереси ним жодним чином не зачіпаються.
Щодо п. 2 розпорядження ОДА № 730 від 29.10.2013 року, то воно носить рекомендаційний характер, стосується Державного агентства рибного господарства, жодних прав позивача ОСОБА_1 не ущемлює та нових обов'язків не покладає, а отже відповідні його позовні вимоги задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене у апеляційного суду відсутні правові підстави для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нового судового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року у справі № 809/249/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді В.П.Дякович
І.О.Яворський