Справа № 761/24381/13-ц
Провадження №2/761/65/2015
іменем України
(заочне)
05 березня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Фролової І.В.,
при секретарі - Калугіній М. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк", третя особа - Акціонерне товариство "Дельта Банк" про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок по кредитному договору, -
В вересні 2013 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаним позовом, у якому зобов'язати відповідача провести перерахунок залишку заборгованості по погашенню кредиту за Кредитним договором № 2614/0708/71-011 від 02 липня 2008 року та встановити залишок заборгованості по погашенню кредиту за Кредитним договором № 2614/0708/71-011 від 02 липня 2008 року станом на 25 липня 2013 року у розмірі 70 737,97 грн.
Пізніше позовні вимоги позивачем неодноразово уточнювались в частині розміру залишку заборгованості по Кредитному договору № 2614/0708/71-011 від 02 липня 2008 року, а саме в останній редакції уточненої позовної заяви просив встановити залишок заборгованості по погашенню кредиту за Кредитним договором № 2614/0708/71-011 від 02 липня 2008 року станом на 04 березня 2015 року у розмірі 15 880,71 доларів США.
Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що 02 липня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Сведбанк», яке виступало правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк», укладено Кредитний договір № 2614/0708/71-011 на суму 74 000 доларів США на строк з 02 липня 2008 року по 01 липня 2038 року. 02 липня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Сведбанк», яке виступало правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк», укладено Іпотечний договір та Договір поруки № 2614/0708/71-011-Р-1. 17 липня 2009 року між тими ж сторонами укладено Договір про внесення змін та доповнень № 1 до Кредитного договору 2614/0708/71-011 від 02 липня 2008 року, на момент укладення якого розмір строкової заборгованості за кредитом складав 71 527 доларів США. 01 вересня 2010 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Сведбанк», яке виступало правонаступником ВАТ «Сведбанк», укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору 2614/0708/71-011 від 02 липня 2008 року, якою викладено п. 1.3 Кредитного договору у новій редакції. Позивач стверджує, що до 2012 року повертав отриманий кредит з процентами за користування кредитними коштами ПАТ «Сведбанк». Повідомленням про відступлення від 05 червня 2012 року ПАТ «Сведбанк» повідомив ОСОБА_1 про відступлення права вимоги за кредитним договором, договором іпотеки, договором поруки ПАТ «Сведбанк» на користь ПАТ «Дельта Банк». 18 червня 2012 року позивача було повідомлено про відступлення прав вимоги за кредитним договором, договором іпотеки, договором поруки ПАТ «Дельта Банк» на користь ПАТ «Альфа-Банк». Вказаними повідомленнями не змінювались суми, що підлягають сплаті, строки їх сплати чи обсяг прав та обов'язків за укладеними договорами. Маючи реквізити нового правонаступника позивач повертав отриманий кредит з процентами за користування кредитними коштами ПАТ «Альфа-Банк». Станом на день подачі позову до суду, тобто 20 вересня 2013 року, загалом позивач повернув відповідачеві грошові кошти у розмірі 46 702,29 доларів США, проте, як вбачається із розрахунку заборгованості за кредитом станом на 25 липня 2013 року сума для погашення кредиту становить 70 737,97 доларів США. Після подачі позову до суду позивач продовжував погашати кредитну заборгованість, а тому станом на 05 березня 2015 року позивач повернув відповідачеві грошові кошти у розмірі 58 119,29 доларів США.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та позов просив задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Суд, керуючись вимогами ст. ст. 169, 224 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів, ухваливши заочне рішення, отримавши на це згоду позивача.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 02 липня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Сведбанк», яке виступало правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк», укладено Кредитний договір № 2614/0708/71-011 на суму 74 000 доларів США на строк з 02 липня 2008 року по 01 липня 2038 року.
Даний кредит є споживчим кредитом на придбання нерухомості із сплатою Банку процентів за користування кредитом у розмірі 11,9 % річних за весь строк фактичного користування кредитом (п.п. 1.3, 1.4 Договору).
02 липня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Сведбанк», яке виступало правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк» укладено Іпотечний договір, згідно якого на забезпечення виконання Кредитного договору № 2614/0708/71-011 від 02 липня 2008 року ОСОБА_1 передає в іпотеку ВАТ «Сведбанк» майно, а саме однокімнатну квартиру, що знаходить за адресою: АДРЕСА_1 (п. 2 Договору).
Крім того, між тими ж сторонами 02 липня 2008 року укладено Договір поруки № 2614/0708/71-011-Р-2, за яким поручитель зобов'язався перед Банком відповідати за виконання зобов'язань щодо повернення коштів, наданих Банком Позичальнику у вигляді кредиту згідно з кредитним договором № 2614/0708/71-011 від 02 липня 2008 року у сумі 74 000 доларів США, строком до 01 липня 2038 року, з процентною ставкою 11,9 % річних за їх використання.
17 липня 2009 року між тими ж сторонами укладено Договір про внесення змін та доповнень № 1 до Кредитного договору 2614/0708/71-011 від 02 липня 2008 року, на момент укладення якого розмір строкової заборгованості за кредитом складає 71 527 доларів США (п. 1 Договору).
01 вересня 2010 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Сведбанк», яке виступало правонаступником ВАТ «Сведбанк», укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору 2614/0708/71-011 від 02 липня 2008 року, згідно якої п. 1.3 Кредитного договору 2614/0708/71-011 викладено в наступній редакції: «З дати підписання цієї Додаткової угоди до договору Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі 11,9 % річних. Сторони за взаємною згодою, досягнутою при укладанні цього Договору, встановили, що розмір визначеної у цьому пункті процентної ставки може змінюватись без укладання додаткового правочину до цього Договору, у випадку і у порядку, встановленому п. 6.1, п. 8.4 цього Договору».
05 червня 2012 року повідомленням про відступлення ПАТ «Сведбанк» повідомив ОСОБА_1 про відступлення права вимоги за кредитним договором 2614/0708/71-011 від 02 липня 2008 року, договором іпотеки від 02 липня 2008 року та договором поруки № 2614/0708/71-011-Р-2 від 02 липня 2008 року ПАТ «Сведбанк» на користь ПАТ «Дельта Банк».
Згідно повідомлення, відступлення не призведе до будь-яких змін обсягу прав та обов'язків за Кредитними документами, зокрема, суми, що підлягають сплаті, та строки їх сплати залишаються такими ж.
18 червня 2012 року позивача було повідомлено про відступлення прав вимоги за кредитним договором 2614/0708/71-011 від 02 липня 2008 року, договором іпотеки від 02 липня 2008 року та договором поруки № 2614/0708/71-011-Р-2 від 02 липня 2008 ПАТ «Дельта Банк» на користь ПАТ «Альфа-Банк». Вказаними повідомленнями не змінювались суми, що підлягають сплаті, строки їх сплати чи обсяг прав та обов'язків за укладеними договорами. Разом з тим, повідомлялись реквізити для погашення кредитної заборгованості.
За ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено законом чи договором.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту, що передбачено ч. 1 ст. 527 ЦК України.
За таких обставин, позивач здійснював погашення кредиту щомісячно до ПАТ «Сведбанк», а після отримання повідомлень про відступлення права вимоги - на реквізити ПАТ «Альфа-Банк», що підтверджується відповідними квитанціями.
Проте, як вбачається із розрахунку заборгованості за кредитом станом на 25 липня 2013 року сума для погашення кредиту становить 70 737,97 доларів США.
Згідно відповідних квитанцій, позивачем станом на 05 березня 2015 року за Кредитним договором № 2614/0708/71-011 від 02 липня 2008 року повернуто кредитних коштів на загальну суму 58 119,29 доларів США.
Таким чином, 74 000 - 58 119,29 = 15 880,71 доларів США, що є залишком заборгованості по погашенню кредиту за вказаним договором станом на 05 березня 2015 року.
Банк, стверджуючи, що позивач має погасити заборгованість у розмірі 70 737,97 доларів США, фактично збільшив обсяг зобов'язань позивача за договором, що є порушенням ст.ст. 514, 524, 1054 ЦК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ч. 2 ст. 16 ЦК України, проте, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Враховуючи, що банк своїми діями порушує умови укладеного між сторонами Кредитного договору та права позивача, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а відтак позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 169, 208, 209, 212, 213, 215, 224 -228 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк", третя особа - Акціонерне товариство "Дельта Банк" про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок по кредитному договору - задовольнити.
Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" провести перерахунок залишку заборгованості по погашенню кредиту за Кредитним договором № 2614/0708/71-011 від 02 липня 2008 року.
Встановити залишок заборгованості по погашенню кредиту за Кредитним договором № 2614/0708/71-011 від 02 липня 2008 року станом на 04 березня 2015 року у розмірі 15 880,71 доларів США.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: