17 березня 2015 р. Справа № 876/11061/14
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Гулида Р.М., Матковської З.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 07.11.2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі про скасування розпорядження про перерахунок пенсії,-
У серпні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до управління пенсійного фонду в України в Тячівському районі про скасування розпорядження №144667 від 24.06.2014 року.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що жовтні 1998 року він досяг пенсійного віку, а тому звернувся до управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі з заявою про призначення йому пенсії по досягненню пенсійного віку та йому була призначена пенсія, яку він отримував. Однак, відповідач своїм розпорядженням №144667 від 24.06.2014 року зменшив виплату пенсії позивача до 999,00 грн.. Вважаючи дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду. Просив позов задоволити.
Постановою Тячівського районного суду Закарпатської області від 07.11.2014 року у задоволені позову відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_1. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задоволити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 призначена пенсія на підставі довідки № 196 від 11 грудня 1998 року. Даною довідкою стверджується що ОСОБА_1 дійсно працював у колгоспі " Заветы Ильича" Калінінського району Краснодарського краю Російської Федерації та отримував заробітну плату. З його заробітної плати вираховувалось соціальне страхування. В підтвердження своїх вимог позивач надав копію трудової книжки та довідки про його роботу з колгоспу " Заветы Ильича".
З довідки №196 від 11 грудня 1998 року вбачається, що ОСОБА_1 дійсно працював в колгоспі по договору найму з 1 січня по 31 грудня 1967 року та за 1967 рік він відпрацював 281 день і отримав 1938 карбованців заробітної плати.
Разом з тим, позивач надав довідку з колгоспу "Заветы Ильича" в якій зазначено що він працював в колгоспі з 1 вересня 1967 року по 24 жовтня 1967 року по трудовому договору на зборі кукурудзи та заробив 43 центнери кукурудзи в початках. Даною довідкою стверджується що в 1967 році ОСОБА_1 працював тільки 54 дні. Хоча в трудовій книжці та довідці № 196 від 11 грудня 1998 року зазначено що за 1967 рік ОСОБА_1 відпрацював 281 день.
Як зазначено в довідці №196 від 11 грудня 1998 року, що ОСОБА_1 дійсно працював в колгоспі по договору найму з 1 січня 1969 року січня по 31 грудня 1969 року та за 1969 рік він відпрацював 256 день і отримав 11765 карбованців заробітної плати.
Таким чином, підтвердження своїх вимог ОСОБА_1 надав довідку з колгоспу "Заветы Ильича" в якій зазначено що він працював в колгоспі з 2 вересня 1967 року по 30 жовтня 1967 року по трудовому договору на зборі кукурудзи та заробив 4700 кілограмів кукурудзи та 100 кілограмів соняшника. Даною довідкою стверджується що в 1969 році ОСОБА_1 працював в колгоспі " Заветы Ильича" 58 днів. Хоча в трудовій книжці та довідці № 196 від 11 грудня 1998 року зазначено що за 1969 рік ОСОБА_1 відпрацював 256 днів.
З довідки № 196 від 11 грудня 1998 року вбачається, що ОСОБА_1 заключав договір найму з 1 січня 1971 року по 31 грудня 1971 року, 1 січня 1972 року по 31 грудня 1972 року, 1 січня 1973 року по 31 грудня 1973 року 1 січня 1974 року по 31 грудня 1974 року та ним за вказані роки було відпрацьовано, за 1971 рік 283 дні, за 1972 рік 271 день, за 1973 рік 295 днів за 1974 рік 269 дні, Хоча як вбачається з наданих позивачем довідок, за 1971 рік ОСОБА_1 працював з 1 серпня 1971 року по 25 жовтня 1971 року 85 днів, за 1972 рік з 1 квітня 1972 року по 7 липня 1972 року 97 днів, за 1973 рік з 1 червня 1973 року по 10 жовтня 1973 року 130 днів.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду прийшла до переконання, що ОСОБА_1 працював у колгоспі по договору найму, та не був членом колгоспу.
Згідно ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
З довідки №595 від 19 травня 2014 року виданою Архівним відділом управління справами муніципальної освіти Калінінського району Російської Федерації вбачається, що при виконанні запиту про стаж роботи і заробітної плати ОСОБА_1 по колгоспу "Заветы Ильича", в протоколах правління колгоспу и лицевих рахунках по нарахуванню заробітної плати за 1965, 1967, 1969, 1971-1983, 1991-1992 роки ОСОБА_1 не значиться.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 07.11.2014 року у справі №307/3108/14-а - без змін
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: Р. Гулид
З. Матковська