Справа № 761/38746/14-ц
Провадження №2/761/2236/2015
іменем України
(заочне)
03 березня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Фролової І.В.,
при секретарі - Калугіній М. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування квартирою, поділу особового рахунку, -
В грудні 2014 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про визначення порядку користування квартирою та розподіл особового рахунку, в якому просив визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, виділивши у користування позивача кімнату № 2, яка має площу 18,3 кв.м. і є ізольована, виділивши у користування відповідача кімнату № 1, яка має площу 15,4 кв.м. і є ізольована, кухню, яка має площу 8,7 кв.м, ванну кімнату площею 2,1 кв.м., вбиральню (поєднану) - 1,1 кв.м., коридор - 13,9 кв.м., лоджію - 3,2 кв.м. залишити в спільному користуванні; зобов'язати відповідача не порушувати визначений порядок користування житловим приміщенням та не чинити перешкод позивачеві у повноцінному користуванні своєю власністю; розділити особовий рахунок на квартиру АДРЕСА_1, зобов'язавши КП «Керуюча дирекція» відкрити два окремі рахунки для оплати витрат по комунально-житловим та іншим послугам на ім'я позивача та відповідача.
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві власності, а саме позивачеві належить ? частини квартири, а ? чатини спірної квартири належить відповідачеві. Особовий рахунок відкритий на ім'я ОСОБА_1, відповідач відмовляється оплачувати комунальні послуги, а тому всі витрати по утриманню та обслуговуванню квартири покладаються виключно на позивача. На підставі зазначеного позивач звернувся із відповідним позовом до суду.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги, викладені у позові, підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений судом належним чином.
Суд, керуючись вимогами ст. ст. 169, 224 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів, ухваливши заочне рішення.
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши надані докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 (3/4 частини квартири на підставі Свідоцтва про право власності на житло № 19346 від 08 грудня 1997 року, Свідоцтв про право на спадщину за законом від 12 липня 2005 року та 14 серпня 2010 року) та ОСОБА_2 (1/4 частини квартири відповідно до Свідоцтва про право власності на житло № 19346 від 08 грудня 1997 року) на праві власності.
У Свідоцтві про право власності на житло № 19346 від 08 грудня 1997 року прізвище позивача зазначено як «ОСОБА_1», однак в подальшому воно було змінено на «ОСОБА_1» згідно Свідоцтва про переміну прізвища, імені, по-батькові від 13 серпня 1998 року.
У Свідоцтві про право власності на житло № 19346 від 08 грудня 1997 року прізвище відповідача зазначено як «ОСОБА_1», проте позивач у судовому засіданні зауважила, що після укладення шлюбу відповідачем прізвище змінено на «ОСОБА_1».
Спірна квартира складається з двох кімнат, загальною площею 62,7 кв.м.
Згідно Довідки форми № 3 від 01 грудня 2014 року особовий рахунок відкрито на ім'я ОСОБА_1
Позивач у судовому засіданні зазначила, що відповідач участі у витратах по утриманню та обслуговування квартири не приймає, а тому позивач вимушений сплачувати за житлово-комунальні послуги самостійно.
Згідно ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Згідно ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють та користуються ним спільно, якщо інше не встановлене домовленістю між ними.
Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Співвласники можуть домовитись про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом, згідно ст. 322 ЦК України.
Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном - так зазначено в ст. 360 ЦК України.
Якщо співвласники не можуть між собою узгодити оплату комунальних послуг, то вони мають право на укладання договорів про відкриття окремих рахунків по сплаті комунальних послуг у відповідності із займаною площею (тобто відкритття окремих особових рахунків).
Враховуючи, що між сторонами не досягнуто домовленості щодо визначення порудку користування майном, що знаходиться у їх спільній частковій власності, суд вважає, що за таких обставин та враховуючи частку квартири кожної із сторін, що їм належить, є правомірною вимога позивача щодо встановлення наступного порядку користування квартирою АДРЕСА_1: виділити у користування позивача кімнату № 2, яка має площу 18,3 кв.м. і є ізольована; виділити у користування відповідача кімнату № 1, яка має площу 15,4 кв.м. і є ізольована; кухню, яка має площу 8,7 кв.м, ванну кімнату площею 2,1 кв.м., вбиральню (поєднану) - 1,1 кв.м., коридор - 13,9кв.м., лоджію - 3,2 кв.м. - залишити в спільному користуванні.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні є законним та обґрунтованим, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору, понесені останнім.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 15, 60, 88, 159, 208, 209, 212, 213-215, 224 -228 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування квартирою, поділу особового рахунку - задовольнити.
Визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, виділивши у користування ОСОБА_1 кімнату (№ 2), яка має площу 18,3 кв. м. і є ізольована; виділивши у користування ОСОБА_2 кімнату (№1), яка має площу 15,4 кв. м. і є ізольована; кухню, яка має площу - 8,7 кв. м., ванну кімнату площею - 2,1 кв.м., вбиральню (поєднану) - 1,1 кв. м., коридор - 13,9 кв. м., лоджію - 3,2 кв. м. - залишити в спільному користуванні.
Зобов'язати ОСОБА_2 не порушувати визначений порядок користування житловим приміщенням та не чинити перешкод ОСОБА_1 в повноцінному користуванні своєю власністю.
Зобов'язати Комунальне підприємство «Керуюча дирекція» відкрити два окремі рахунки для оплати витрат по комунально-житловим та іншим послугам по квартирі АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 243,60 грн.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: