17 березня 2015 р. Справа № 876/11742/14
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Гулида Р.М., Матковської З.М.
при секретарі судового засідання: Дутка І.С.
з участю представника позивачів: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18.11.2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до Калуської міської ради, третьої особи: ОСОБА_5 про визнання незаконним рішення Калуської міської ради,-
У серпні 2014 року позивачі звернулися до суду першої інстанції з позовом до Калуської міської ради, третьої особи: ОСОБА_5 про визнання незаконним рішення Калуської міської ради №2384 від 05.02.2014 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання в оренду для ведення городництва ОСОБА_5.» в розмірі 0,050 га.
Позивачі позовні вимоги мотивували тим, що 12.02.1998 року померла мати позивачів, ОСОБА_6. У користуванні ОСОБА_6 перебувала земельна ділянка (город) площею 2961,71 кв.м. , яка була надана ОСОБА_6 та її мамі ОСОБА_7, ще під час їхньої роботи в колгоспі ім. І.Франка в період 1949-1955 рр. Вони проживали разом за однією адресою - АДРЕСА_1. Після смерті ОСОБА_7 (1992р) та ОСОБА_6 (1998р) даною земельною ділянкою продовжують користуватись вони, як спадкоємці, по теперішній час. Рішенням Калуської міської ради №2384 від 05.02.2014 року затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання в оренду для ведення городництва, площею 0,050 га із земельної ділянки ОСОБА_7, ОСОБА_6 Земельна ділянка надається в оренду терміном на 5 (п'ять) років ОСОБА_5, з укладанням договору оренди і його державної реєстрації. Вважають рішення Калуської міської ради №2384 від 05.02.2014 року протиправним, оскільки ОСОБА_5 надається земельна ділянка площею 0,050 га, яка не була в користуванні ні ОСОБА_5, ні її тата - ОСОБА_8, а практично вилучається із землекористування померлої ОСОБА_6 і в них, як спадкоємців на підставі розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_5 Просили позов задоволити.
Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18.11.2014 року у задоволені позову відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржили ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Вважають, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задоволити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Калуської міської ради № 2384 від 05.02.2014р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення городництва ОСОБА_5 та надано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,0500 га терміном на 5 п'ять років в районі вулиці Івано-Франківська, для ведення городництва.
Рішенням Калуської міської ради №2121 від 16.07.2013р. надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання в оренду для ведення городництва по вул. Івано-Франківській орієнтованою площею 0,0500га.
Дане рішення було зупинене розпорядженням Калуського міського голови під чад засідання Калуської міської ради 11.09.2013р. Згідно витягу із протоколу засідання Калуської міської ради від 11.09.2013р. депутати Калуської міської ради підтвердили своє рішення №2121 від 16.07.2013р. двома третинами депутатів від загального складу ради.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2013 року у справі № 0908/3715/12 (147696/12/9104) при перегляді постанови Калуського міськрайонного суду від 06.08.2012 року про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 до міського голови м. Калуша Насалика І.С. про визнання незаконним та скасування розпорядження міського голови м.Калуша № 90-р від 30.03.2012 року в частині зупинення рішення № 1168 від 29.03.2012 року, встановлено, що ОСОБА_2 не має жодних прав на спірну земельну ділянку, як спадкоємець, оскільки громадяни України вправі розпоряджатися лише тими земельними ділянками, які знаходяться у їх володінні, а оскільки ні бабуся позивачки ОСОБА_7, ні матір-ОСОБА_6. своє право па приватизацію земельної ділянки не реалізували та в установленому порядку державний акт не отримали, підстав для охоплення спірної земельної ділянки заповітом ОСОБА_2 немає, право власності не перейшло до неї в порядку спадкування у зв'язку з відсутністю прав на цю земельну ділянку у спадкодавців.
З аналогічних підстав відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до Калуської міської ради про визнання незаконним рішення №2121 від 16.07.2013 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Івано-Франківській.
Відтак, суд першої інстанції відмовляючи в позові, посилався на те, що Львівським апеляційним адміністративним судом встановлено факт відсутності у ОСОБА_2 права на земельну ділянку, а також зазначив, що посилання ОСОБА_10 на набуття права користування земельного ділянкою за набувальною давністю не знайшло свого підтвердження з огляду на недотримання 15 річного строку користування земельною ділянкою, як того вимагає Земельний кодекс України. З цих же підстав ухвалою від 14.07.2014 року апеляційним судом постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналізуючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для відмови у задоволені адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18.11.2014 року у справі №345/3161/14-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: Р. Гулид
З. Матковська
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 18.03.2015 року