Справа № 761/37439/14-ц
Провадження №2/761/1992/2015
іменем України
(заочне)
24 лютого 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Фролової І.В.,
при секретарі - Вітріщаку Р. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -
12 грудня 2014 року позивач звернувся до відповідача із вищезазначеним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання спільної дитини ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня звернення до суду - 12 грудня 2014 року, та до досягнення дитиною повноліття.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25 лютого 2011 між нею та відповідачем було укладено шлюб Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського району м. Києва, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 144. Спільна донька - ОСОБА_4 проживає разом з матір'ю та знаходиться на її утриманні, згоди між батьками про добровільне виконання свого обов'язку з приводу утримання дитини до досягнення нею повноліття не досягнуто.
У судове засідання з'явився позивач, позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 14, 19).
Суд, керуючись вимогами ст. ст. 169, 224 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів, ухваливши заочне рішення, отримавши на це згоду позивача.
Вислухавши пояснення позивача, вивчивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлений позов є таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
25 лютого 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 144.
У шлюбі народилася дитина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (Свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 від 20 квітня 2012 року).
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 19 лютого 2014 року шлюб між сторонами розірвано.
Як вказує позивач у позовній заяві, на час звернення з позовом до суду сторони разом не проживають, спільна дитина проживає разом з матір'ю, перебуває на її утриманні, відповідач у витратах на доньку участі не приймає.
Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів судом враховується стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Судом під час розгляду справи не встановлено, що платник аліментів має проблеми зі здоров'ям, наявності у останнього інших дітей, непрацездатної дружини, батьків, доньки, сина, або інших обставин, що мають істотне значення.
Як визначено ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, проте, згоди щодо добровільного порядку здійснення свого обов'язку між позивачем та відповідачем не досягнуто.
Згідно ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст. 27 Конвенції про захист прав дитини, батько (- ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.
Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, є обґрунтованими.
У відповідності до ч. 1 ст. 199 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено судове рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 208, 209, 212-218 ЦПК України та ст.ст. 180-183 СК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання спільної дитини ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня звернення до суду - 12 грудня 2014 року, та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 243,60 грн.
Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів за один місяць.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.