гСправа № 358/369/15-ц Провадження № 2/358/193/15
20 березня 2015 року
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Тітова М.Б.
за участю:
секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Гав'яди О.І.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Богуславської міської ради Київської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору відділ Держземагенства у Богуславському районі Київської області, про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно та право на приватизацію земельної ділянки, -
Позивач ОСОБА_1, звернувшись до суду з даним позовом просить суд визнати за ним право власності на самочинно побудований гараж площею 50,40 кв.м., погріб під частиною будівлі площею 16,10 кв.м., оглядову яму гаража площею 4,90 кв.м., сарай-прибудову площею 2,50 кв.м., які розташовані по АДРЕСА_1 та визнати за ним право на приватизацію земельної ділянки для будівництва гаража, розташованої в АДРЕСА_1.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ним в 1983 році за власні кошти на наданій йому, згідно рішення виконкому Богуславської міської ради народних депутатів від 25.07.1983 року за № 148, земельній ділянці площею 20 квадратних метрів для будівництва гаража розміром 4x5 метрів по АДРЕСА_1 було побудовано вищевказані гараж, погріб під частиною будівлі, оглядову яму гаража та сарай-прибудову. Даний гараж побудований ним без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи та без затвердженого проекту і тому на даний час в адміністративному порядку зареєструвати право власності на цей гараж неможливо, оскільки він відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України є самочинним будівництвом. Самочинно зведений ним гараж не порушує права суміжних землекористувачів, зведений без істотних порушень будівельно-технічних норм та правил і відповідає вимогам протипожежної безпеки. При цьому враховуючи те, що побудований ним гараж є більших розмірів, ніж було надано дозвіл, він вважає, що має право на приватизацію земельної ділянки для будівництва гаража по фактичному землекористуванню, оскільки прав суміжних землекористувачів він не порушив і вони претензій до нього не мають.
Оскільки іншим шляхом узаконити самочинно побудовані нежитлові будівлі по АДРЕСА_1 не можливо, то він керуючись ч. 5 ст. 376 ЦК України і зважаючи на те, що зведені будівлі не порушують права інших осіб, не порушені будівельні, санітарні, екологічні та пожежні норми і правила, просить визнати за ним право власності на вказане нерухоме майно та визнати за ним право на приватизацію земельної ділянки на якій розташоване вказане нерухоме майно.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав, посилаючись на вищевказані факти та докази.
Представник відповідача Богуславської міської ради Гав'яда О.І. в судовому засіданні позов визнала частково. Зокрема, представник відповідача не заперечувала проти задоволення вимог позивача про визнання за ним права власності на самочинно побудований гараж, але заперечувала проти вимог про визнання права на приватизацію земельної ділянки з огляду на те, що це право позивача не було порушене, оскільки він не звертався до Богуславської міської ради з відповідною заявою і йому не було відмовлено у такому праві. Тому така вимога є передчасною і як наслідок не може бути задоволена.
Суд, заслухавши позивача, представника відповідача, свідка та дослідивши письмові докази по справі, вважає за необхідне позов задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно рішення виконавчого комітету Богуславської міської ради народних депутатів від 25.07.1983 року за № 148 ОСОБА_1 було надано земельну ділянку площею 20 квадратних метрів під будівництво гаража розміром 4 х 5 метрів по АДРЕСА_1 за рахунок вільних земель держземфонду.
Із копії технічного паспорта виготовленого КП КОР «Південне бюро технічної інвентаризації» 10.11.2014 року вбачається, що по АДРЕСА_1 розташований гараж площею 50,40 кв.м., погріб під частиною будівлі площею 16,10 кв.м., оглядова яма гаража площею 4,90 кв.м., сарай-прибудова площею 2,50 кв.м.
Відповідно до ст. 331 ч.2 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). В разі якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
З вищевикладеного вбачається, що позивач не може в адміністративному порядку вирішити питання про визнання за ним права власності на гараж по АДРЕСА_1, оскільки дане нерухоме майно відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України є самочинним будівництвом.
Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Власники сусідніх гаражів по АДРЕСА_1 ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в своїй заяві, завіреній підписом голови вуличному ОСОБА_6, зазначають, що побудований позивачем ОСОБА_1 гараж по АДРЕСА_1 не порушує їх права і вони будь-яких претензій не мають.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив даний факт.
Висновком № 38 від 01 грудня 2014 року складеним спеціалістом з технічного нагляду за будівництвом будівель і споруд Зозулею О.В. підтверджено, що гараж 1983 року забудови, загальною площею 50,40 кв.м., а також господарські будівлі та споруди: погріб під частиною будівлі площею 16,10 кв.м., оглядова яма гаража площею 4,90 кв.м., сарай-прибудова площею 2,50 кв.м по АДРЕСА_1, Київської області, зведені (побудовані) без істотних порушень будівельно-технічних норм та правил, стан зазначеного гаража на даний час дозволяє безпечно його експлуатувати.
Також вказаний гараж відповідає вимогам протипожежної безпеки, що підтверджено висновком Богуславського районного сектору ГУ ДСНС України у Київській області № 717 від 09.12.2014 року.
Таким чином, зважаючи на те, що самочинно збудований гараж на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні позивача, не порушує права інших осіб, відсутні відомості про порушення будівельних, санітарних, екологічних та пожежних норм та правил, суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимог позивача та визнання за ним права власності на самочинно побудований гараж площею 50,40 кв.м., погріб під частиною будівлі площею 16,10 кв.м., оглядову яму гаража площею 4,90 кв.м., сарай-прибудову площею 2,50 кв.м., який розташований по АДРЕСА_1.
Вимоги позивача про визнання права на приватизацію земельної ділянки, на якій розташований гараж, не можуть бути задоволені з огляду на те, що це право позивача не було порушене, оскільки він не звертався до Богуславської міської ради з відповідною заявою і йому не було відмовлено у такому праві. Тому така вимога є передчасною, оскільки судовому захисту підлягає порушене, невизнане право.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10, 15, 59, 60, 61, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 376 ч. 5 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно побудований гараж, 1983 року забудови, загальною площею 50,40 кв.м., а також господарські будівлі та споруди: погріб під частиною будівлі площею 16,10 кв.м., оглядову яму гаража площею 4,90 кв.м., сарай-прибудову площею 2,50 кв.м., що розташовані по АДРЕСА_1.
Позов в частині вимог про визнання права на приватизацію земельної ділянки залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Богуславський районний суд протягом 10 днів з моменту проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне рішення суду виготовлене 25 березня 2015 року.
Головуючий: суддя М. Б. Тітов