Баранівський районний суд Житомирської області
Справа № 273/363/15-ц
25 березня 2015 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Михалюка О. П. секретаря судових засідань Миронюк Л.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про надання дозволу на виїзд з України дитині без згоди та супроводу батька -
10 березня 2015 року ОСОБА_2 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_3, просила постановити рішення , яким надати дозвіл на виїзд з України до Російської Федерації з метою відвідування родичів, відпочинку, оздоровлення , туризму їхній неповнолітній дитині - дочці ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці с. Глибочок Баранівського району Житомирської області , яка не досягла 16-ти річного віку, в період з 20 травня по 20 серпня та в період з 22 грудня по 13 січня кожного року до досягнення дочкою 16-ти річного віку, починаючи з 20 травня 2015 року у супроводі матері ОСОБА_2 без згоди та супроводу батька ОСОБА_3.
В обгрунтування своїх вимог позивачка зазначила, рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 22 листопада 2013 року шлюб між позивачкою та відповідачем ОСОБА_3 розірвано. Від вказаного шлюбу сторони мають дитину - неповнолітню дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка залишена із нею до її повноліття.
В Російській Федерації проживає мати позивачки - ОСОБА_5 та рідна сестра позивачки ОСОБА_6, які є відповідно бабусею та рідною тіткою , хрещеною матір"ю їх дочки ОСОБА_7, яка дуже любить вказаних родичів, сумує за ними і кожного року відвідує їх на канікулах. Відповідач декілька разів надавав їм нотаріально засвідчену заяву про його згоду на виїзд дочки ОСОБА_7 до них, але кожного разу при певних умовах, останній раз вона заплатила йому 500 гривень. Цього разу він просить зареєструвати його в квартирі, у якій проживає, але яка рахується за нею .
На думку позивачки, така поведінка відповідача свідчить про те, що дочка його не цікавить, а його цікавлять лише матеріальні вигоди, які він може отримати за надання дозволу.
Тому вона вважає, що такий дозвіл повинен бути наданий судом, так як для цього є всі підстави.
В судове засідання позивачка ОСОБА_2 не з'явилась, від її представника ОСОБА_8 надійшла до суду заява про розгляд зазначеного позову без її участі та без позивача , позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи він повідомлений належно , він надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав та не заперечив проти їх задоволення судом.
Оцінивши зібрані по справі докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню .
Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно з ч.2, ч. 3 ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, зобов'язані готувати її до самостійного життя. Відповідно до ч.7 ст.7, ч.2 ст.155 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України , Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами , згода на обов"язковість яких надана Верховною радою України ; батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Згідно з ч.3 ст.313 Цивільного кодексу України - фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків та у їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
З наведених в позові пояснень позивача і наданих доказів вбачається, що у позивача наявна можливість організації тимчасових виїздів дитини за межі України, а саме до Російської Федерації, з метою відвідування родичів, відпочинку, оздоровлення, туризму, тощо .
Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 року № 231, Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року, із послідуючими змінами та доповненнями , передбачена можливість вирішення у судовому порядку питання про виїзд дитини за кордон без згоди та супроводу одного з батьків.
Відповідно до ст.2 , ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», - документами, що надають право громадянина на виїзд з України і в'їзду в Україну та посвідчують особу громадянина під час перебування за її межами, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон та проїзний документ дитини. Оформлення проїзного документу дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у газі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.
Доказів щодо надання нотаріально засвідченого клопотання на оформлення проїзного документу неповнолітній дитині та нотаріального дозволу на виїзд дитини за кордон відповідачем суду не надано.
Оскільки виїзд дитини за кордон буде здійснюватися у супроводі матері неповнолітньої дитини з метою відпочинку, оздоровлення, навчання чи туризму, що відповідатиме інтересам цієї дитини, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог та про задоволення позову.
У відповідності до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача слід стягнути на користь позивачки понесені нею судові витрати, а саме витрати на сплату судового збору за подання позову у розмірі 243,60 гривень.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 33 Конституції України, ст.ст. 150, 155 Сімейного кодексу України, ст. 313 Цивільного кодексу України, Законом України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 року № 231, Правилами перетинання державного кордону
громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року,із послідуючими змінами та доповненнями , ст. ст. 3, 10, 11, 57-61, 88, 174, 208-210, 212-215 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити.
Надати дозвіл на виїзд з України до Російської Федерації з метою відвідування родичів, відпочинку, оздоровлення , туризму неповнолітній дитині: дочці ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилась в с. Глибочок Баранівського району Житомирської області , в період з 20 травня по 20 серпня та в період з 22 грудня по 13 січня кожного року до досягнення дочкою ОСОБА_7 16-ти річного віку, починаючи з 20 травня 2015 року у супроводі матері ОСОБА_2 без згоди та супроводу батька ОСОБА_3.
Стягнути з ОСОБА_3 ( паспорт серії НОМЕР_1, виданий Баранівським РВ УМВС України в Житомирській області 15.04.1998 року) на користь ОСОБА_2 понесені нею і документально підтверджені судові витрати на сплату судового збору за подання позову у розмірі 243 ( двісті сорок три) грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Баранівський районний суд протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: О. П. Михалюк