Справа № 274/6557/14-ц
Провадження № 2/0274/341/15
20.03.2015 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого судді: Зайцева А.В. з участю секретаря Рудакової А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бердичеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, -
Позивачка звернулася до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мотивуючи тим, що рішенням Андрушівського районного суду від 30.01.2012 р. у батьків відібрано дочку без позбавлення батьківських прав, оскільки відповідач запевнив, що буде належним чином виконувати свої батьківські обов'язки. Відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, не займається вихованням доньки, не спілкується з нею, не виявляє батьківської уваги та турботи.
За таких обставин вважає, що є достатньо підстав для позбавлення відповідача батьківських прав щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Просила задоволити позовні вимоги.
Відповідач в судовому засіданні заперечив щодо позбавлення його батьківських прав, і просив відмовити в позові.
Представник служби у справах дітей Бердичівської райдержадміністрації не заперечила проти задоволення позовних вимог. У наданому висновку Бердичівська районна державна дміністрація як орган опіки і піклування вважає доцільним позбавити батьківських прав відповідача.
Заслухавши учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню за наступних підстав.
Так, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснено, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у п.6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, що стверджується свідоцтвом про народження дитини. З часу її народження відповідач ухиляється від виконання батьківських обов'язків, не займається вихованням дочки, не спілкується з нею, не виявляє батьківської уваги та турботи.
Після фактичного припинення шлюбних відносин з 2007 року батько дитини-відповідач по справі проживає окремо, з дитиною не спілкується, не приймає участі в її вихованні та утриманні, чого не заперечив і сам відповідач.
Дитина проживає з позивачкою, яка створила належні умови для її виховання та розвитку.
Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно зі ст.51 Конституції України, ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно ч.1 п. 2 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно висновку органу опіки та піклування виконкому Бердичівської міської ради ОСОБА_5 доцільно позбавити батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, оскільки він ухиляється від виконання батьківських обов"язків.
Таким чином суд вважає, що в судовому засіданні здобуто достатньо доказів, які доводять, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, а тому його слід позбавити батьківських прав щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст.79, 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено
Керуючись ст.150, 164 СК України, ст.10, 57, 60, 88, 212 ЦПК України суд ,-
Позовні вимоги ОСОБА_7 задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт НОМЕР_1 ідн. номер не встановлено, на користь ОСОБА_7 понесені нею витрати при оплаті судового збору в сумі 243,60 грн..
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду у 10 денний строк з дня його проголошення.
Головуючий суддя: