Справа № 159/552/15-к Провадження №11-кп/773/140/15 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:ст.189 ч.2 КК України Доповідач: ОСОБА_2
25 березня 2015 року місто Луцьк
Апеляційний суд Волинської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 09 лютого 2015 року, якою скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 задоволено, постанову прокурора Ковельської міськрайонної прокуратури ОСОБА_8 від 29.01.2015р. про відмову в задоволенні клопотання про призначення щодо обвинуваченого психолого-психіатричної експертизи скасовано, а обвинувальний акт №12014030110001133 щодо ОСОБА_9 за ст.189 ч.2 КК України повернуто прокурору,
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 09 лютого 2015 року скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 задоволено, постанову прокурора Ковельської міськрайонної прокуратури ОСОБА_8 від 29.01.2015р. про відмову в задоволенні клопотання про призначення щодо обвинуваченого психолого-психіатричної експертизи скасовано, а обвинувальний акт №12014030110001133 щодо ОСОБА_9 за ст.189 ч.2 КК України повернуто прокурору.
Своє рішення суд мотивував тим, що прокурор безпіставно відмовив в призначенні експертизи під час досудового розслідування, пославшись на довідку лікаря-психіатра, яка отримана за межами розслідування. Оскільки результати експертизи можуть вплинути на рішення прокурора щодо подальшого звернення до суду з обвинувальним актом, або клоптанням про застосування примусових заходів медичного характеру, суд повернув обвинувальний акт прокурору.
У поданій апеляційній скарзі прокурор, який брав участь у кримінальному провадженні, вважає ухвалу суду незаконною у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального процесуального закону, оскільки прокурором при направленні обвинувального акту до суду дотримано вимог ст.ст. 291, 293 КПК України. Щодо клопотання захисника вважає, що суд не вправі був його розглядати, оскільки такого роду клопотання повинні розглядатися слідчим суддею. Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
Заслухавши доповідача який виклав суть ухвали суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, міркування прокурора, який підтримав скаргу з викладених в ній підстав, просив її задовольнити, думку захисника та обвинуваченого, які, кожен зокрема, просили залишити ухвалу суду без змін а скаргу без задоволення, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Частиною першою статті 303 КПК України визначено які рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора можуть бути оскаржені на досудовому провадженні.
Відповідно до ч.2 ст.303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовки провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Вказані вимоги закону судом першої інстанції були враховані в повній мірі, а тому підставно скарга захисника була розглянута саме в ході підготовчого розгляду даного кримінального провадження.
Твердження прокурора щодо відсутності підстав для задоволення скарги захисника, апеляційним судом взагалі не розглядаються, оскільки це не може бути предметом розгляду в апеляційному суді на даній стадії розгляду кримінального провадження.
Залишаючи апеляційну скаргу прокурора без задоволення апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України, суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Отже, повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що непроведення у ході досудового розслідування експертизи для визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності (обмеженої осудності), - що встановлено судом першої інстанції, - та наявність заявленого в ході досудового розслідування кримінального провадження (ще до затвердження обвинувального акту прокурором та направлення його до суду) клопотання сторони захисту про призначення психолого-психіатричної експертизи (незаконність оскаржуваної постанови прокурора від 29.01.2015 року встановлена судом) є порушенням права обвинуваченого на захист та прямо впливає на рішення, яке може бути прийнято за результатами такої експертизи. Погоджується з даним висновком і апеляційний суд.
Окрім того, обвинувальний акт містить вказівку на докази, якими підтверджується вина ОСОБА_9 , що не відповідає вимогам ст.291 КПК України.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність повернення обвинувального акту в кримінальному провадженні №12014030110001133 прокурору.
Враховуючи вищевикладене, доводи прокурора про безпідставне повернення судом першої інстанції обвинувального акта щодо ОСОБА_9 прокурору є необґрунтованими, а відтак, апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд Волинської області,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні залишити без задоволення, а ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 09 лютого 2015 року , якою обвинувальний акт №12014030110001133 щодо ОСОБА_9 за ст.189 ч.2 КК України повернуто прокурору - без змін.
Головуючий
Судді