Справа 165/528/15-а
Провадження 2-а/165/20/15
20 березня 2015 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі судді Василюка А.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Нововолинську про визнання дій незаконними та зобов'зання привести у відповідність пенсію державному службовцю та зробити перерахунок пенсії,
встановив:
03 березня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до УПФ України в м. Нововолинську про визнання дій незаконними та зобов'зання привести у відповідність пенсію державному службовцю та зробити перерахунок пенсії.
На обґрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що з 03 лютого 2015 року, у відповідності до ЗУ "Про державну службу" їй призначена пенсія, яка нарахована їй на підставі довідки ТУ ДСА у Волинській області про заробітну плату за 60 останніх місяців роботи. До довідки були включені дані про посадовий оклад, доплати за ранг, вислугу років, середньомісячні суми премії до державних та професійних свят. Вказує, що під час розрахунку пенсії відповідачем не враховано матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексацію, які є складовими заробітної плати державного службовця і на які нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. В позові посилається на рішення Верховного суду України, а також на статті 33, 37 Закону №3723-ХІІ "Про державну службу", статтю 41 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статтю 66 Закону №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення", в яких зазначається, що виплати на які нараховано та сплачено страхові внески входять до складу заробітної плати і повинні враховуватися при обчисленні розміру пенсії державного службовця. А тому просить позов задоволити, визнати протиправними дії управління ПФУ у м. Нововолинську та зобов'язати відповідача здійснити їй перерахунок пенсії як державному службовцю з 03 лютого 2015 року на підставі ст.37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII "Про державну службу", статті 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" і додатково включити до її заробітку для обчислення пенсії суми матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексацію, премію за сумлінну та багаторічну роботу, компенсації за невикористану відпустку в розмірі 60% від суми заробітної плати, з якої сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також допустити негайне виконання рішення суду за один місяць.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в адміністративному позові та в запереченні проти цього позову обставини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задоволити.
В запереченні начальник УПФ України в м. Нововолинську Гребєнщикова С. адміністративний позов не визнала та зазначила, що під час призначення пенсії ОСОБА_1 в порядку та в умовах, передбачених Законом України "Про державну службу" було враховано її скаладові заробітної плати обумовлені ЗУ "Про державну службу". Вважає, що підстав зараховувати матеріальну допомогу та індексацію немає, оскільки вони не є складовою частиною заробітної плати у розумінні ч.2 ст.33 ЗУ "Про державну службу", а сам факт утримання із цих сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування не є підставою для включення їх до складу заробітної плати (а.с.25-27).
Судом встановлено, що позивач працювала державним службовцем (а.с.4-5), 30 січня 2015 року звільнена з роботи за згодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України і з 03 лютого 2015 року отримує пенсію, згідно ЗУ "Про державну службу", що не заперечується відповідачем.
Пенсія позивача обчислена із заробітку, визначеного на підставі довідки ТУ ДСА України у Волинській області про складові заробітної плати за 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією (а.с.7-13), до якої були включені всі виплати, вказані в цій довідці, крім інших виплат, а саме: 7431,51 грн. - індексації заробітної плати; 6338,40 грн. - матеріальної допомоги на оздоровлення, 6362,38 грн. - матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, надбавки за високі досягнення у праці, а також премії до державних та професійних свят, попри те, що на всі ці виплати нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
На звернення позивача ОСОБА_1 відповідач надіслав лист від 26 лютого 2015 року, в якому зазначив, що підстав для врахування позивачу інших виплат до суми пенсії при її призначенні немає (а.с.14).
За змістом статті 37 Закону України №3723-ХІІ (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року "Про оплату праці" встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону №3723-ХІІ передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премії, доплати за ранги, надбавки за вислу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входить до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України від 05 листопада 1991 року "Про пенсійне забезпечення" врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій. Так, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу) на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховуються збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподаткованого доходу, сукупного оподаткованого доходу, з яких справляються страхові внески до соціальних фондів, що діяла в день одержання зазначеного заробітку.
Стаття 41 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-VІ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати, що враховуються в заробітну плату застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу враховується суми виплат, отриманих застрахованою особою після набрання чинності цим законом, яких цим законом було фактично нараховані та сплачені страхові внески, суми виплат, отриманих застрахованою особою до набрання чинності цим законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Таким чином, висновок відповідача про те, що матеріальна допомога, на яку нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, однак яка не включається до складу заробітної плати державного службовця, не враховується при обчисленні розміру його пенсії, є наслідком порушення правил застосування норм права, перевагу було надано положенням законів №3723-ХІІ та №108/95-ВР, які щодо спірних відносин є загальними. У той же час перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати для обчислення пенсії, за наведених обставин стаття 41 Закону №1058-ІV та стаття 66 Закону №1788-ХІІ.
Дана правова позиція викладена у судових рішеннях Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року у справі №21-430а/11, від 14 травня 2013 року у справі №21-125а/13, від 06 листопада 2013 року у справі №21-350а/13 та від 04 березня 2014 року у справі №21-3а/14, у яких суд у подібних правовідносинах, дійшов висновку про те, що матеріальна допомога та премія на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховується до заробітку для обчислення пенсії державного службовця.
Крім того, Верховний Суд України, вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні статей 33, 37 Закону №3723-XII зазначив, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Згідно ч.2 ст.244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права та для всіх судів України. Суди зобов'язані провести свою судову практику у відповідності з рішенням Верховного Суду України.
Згідно ч.2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.
Викладена вище правова позиція Верховного Суду України міститься у постанові, прийнятій за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС України, тому є обов'язковою до застосування судом під час розгляду адміністративної справи.
З огляду на вищевикладене, суд не вважає за необхідне повторно аналізувати положення законодавства, оцінка яких вже неодноразово надана судами, зокрема, і Верховним Судом України.
Згідно з вимогами ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності дій суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, відповідачем не надано жодних доказів на обгрунтування своїх заперечень.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що в порушення вимог діючого законодавства, УПФУ в м. Нововолинську неправомірно відмовив ОСОБА_1 в перерахунку пенсії , а саме ним не було враховано інші виплати (матеріальну допомогу на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, індексацію) з яких нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і які мають бути враховані під час призначення (перерахунку) пенсії державному службовцю.
Суд, також задоволює вимогу позивача про допущення негайного виконання постанови суду в межах суми стягнення за один місяць, оскільки це відповідає вимогам п.1 ч.1 ст.256 КАС України.
Керуючись ст.2, ст.6, ст.71, ст.161, ст.162, ст.163, ч.2 ст.244-2, ст.237, п.1 ч.1 ст.256 КАС України, на підставі ЗУ "Про оплату праці", ЗУ "Про державну службу", ЗУ "Про пенсійне забезпечення", ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", - суд,
постановив:
Позов задоволити.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 у відповідність нарахованої їй пенсії.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із включенням до її заробітку для обчислення пенсії суми матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації, премії за сумлінну та багаторічну роботу, компенсації за невикористану відпустку, з урахуванням фактично отриманих сум з 03 лютого 2015 року, згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Волинській області №36 від 02 лютого 2015 року в розмірі 60% від суми заробітної плати, з якої було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Допустити негайне виконання постанови суду в межах суми стягнення за один місяць.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до адміністративного суду апеляційної інстанції через Нововолинський міський суд Волинської області з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Головуючий підпис
Згідно з оригіналом
Суддя А.В. Василюк