12 березня 2015 року Справа № 104499/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 3 травня 2012 року у справі за позовом Комунального підприємства Міжгірської селищної ради «Ринок» до Державної фінансової інспекції в Закарпатській області про визнання неправомірними дій,
Комунальне підприємство Міжгірської селищної ради «Ринок» 08.02.2012 року звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Закарпатській області в якому, уточнивши позовні вимоги, просило визнати протиправними дії щодо складення довідки №07-04/4 від 03.02.2012.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 3 травня 2012 року позов задоволено. Визнано дії Державної фінансової інспекції в Закарпатській області по складанню Довідки №07-04/4 від 03.02.2012 року протиправними.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Державна фінансова інспекція в Закарпатській області оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що при проведені зустрічної звірки з питань документального підтвердження виду, обсягу виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, які здійснювалися між Комунальним підприємством Міжгірської селищної ради «Ринок» та Управлінням праці та соціального захисту населення Міжгірської РДА в періоді з 01.01.2010 року по 01.09.2011 року Державна фінансова інспекція в Закарпатській області діяла виключно в межах компетенції та у відповідності до Конституції України, Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами» від 20 квітня 2006р. №550.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі постанови Ужгородського міськрайонного суду від 20.01.2012 року (справа № 4/712/187/12) у відповідності до п.12 ст.10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26 січня 1993 року, на підставі направлень № 44, № 43 від 25.01.2012 року та направлення № 57 від 30.01.2012 року, виданих в.о. начальника Державної фінансової інспекції в Закарпатській області, Державною фінансовою інспекцією в Закарпатській області в період з 26.01.2012 року по 03.02.2012 року було проведено зустрічну звірку з питань документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, які здійснювалися між позивачем та Управлінням праці та соціального захисту населення Міжгірської районної державної адміністрації в період з 01.01.2010 року по 01.09.2011 року.
Для перевірки були надані такі документи: копія ліцензії та копії ліцензійних карток, копії додаткової угоди за 2010 рік, копії договору №1 від 08.05.2011 року, копія договору від 04.01.2011 року, акти звіряння розрахунків за надані послуги за пільгове перевезення пенсіонерів, ветеранів, військовослужбовців, інвалідів, тощо, акти виконаних робіт по перевезенню пільгових категорій пасажирів по смт. Міжгір'я, розрахунки необхідної суми компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян на міських маршрутах смт. Міжгір'я за січень-грудень 2010 року та січень серпень 2011 року, довідка про виконання робіт по перевезенню пільгових пасажирів Комунального підприємства МСР «Ринок» та проведену оплату Управлінню праці та соціального захисту населення Міжгірської РДАв періоді з 01.01.2010 року по 01.09.2011 року, копії актів перевірок за 2009-2011 роки, копії розпоряджень голови Міжгірської РДА від 04.03.2009 року №104 та від 10.02.2011 року №37, Довідка про отриману торгову виручку від перевезення пасажирів, лист відділу статистики у Міжгірському районі від 07.10.2011 року №07/01-08/108, лист від 01.02.2012 року №07-04-6-14/935, лист Головного управління статистики у Закарпатській області від 01.02.2012 року №05/1-43/622.
Результати зустрічної звірки були оформлені шляхом складання довідки № 07-04/4 від 03.02.2012. Довідку зустрічної звірки складено в 2-х примірниках.
Відповідно до змісту вказаної довідки в розрахунки до відшкодування необхідної суми компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян за період з 01.01.2010 року по 01.09.2011 року, які подані до управління праці та соціального захисту населення Міжгірської районної державної адміністрації внесено дані про кількість платних та кількість пасажирів-пільговиків, а відповідно і обраховано суму компенсації за пільговий проїзд не у відповідності до вимог п.8.1 та п.8.2 розділу 8 «Інструкції про порядок обліку пасажирів, що перевозяться громадським транспортом на маршрутках» від 27.05.1996 року №150, тобто не із застосуванням коефіцієнтів співвідношення обсягів «безплатних і платних пасажирів по смт. Міжгір'я 1:1,6 у 2010 році та 1:1,38 у 2011 році (згідно статистичних даних), що в свою чергу призвело до зайвого отримання КП МСР «Ринок» від управління праці та соціального захисту населення Міжгірської РДА за 2010 рік та за січень-серпень 2011 року компенсації за перевезення пільгової категорії громадян на загальну суму 272081,74 грн. (в тому числі за 2010 рік на суму 119306,40 грн. та за січень-серпень 2011 року на суму 152775,34 грн.).
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача при складанні довідки №07-04/4 від 03.02.2012 року є неправомірними з тих підстав, що при проведенні зустрічної звірки відповідач діяв не в порядок та у спосіб, визначений законом, фактично провівши не зустрічну звірку, а ревізію фінансово-господарської діяльності позивача, що не належить до його компетенції при проведенні зустрічної звірки.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» службові особи державних контрольно-ревізійних служб зобов'язані суворо додержуватися вимог Конституції України, законів України, прав та інтересів громадян, підприємств, установ і організацій, що охороняються законом.
Згідно п.12 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» проводити на підприємствах, в установах та організаціях зустрічні звірки з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підприємства, установи та організації, що контролюється.
Статтею 11 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» передбачено, що зустрічні звірки, які проводяться органами державної контрольно-ревізійної служби, не є контрольними заходами і проводяться у разі виникнення потреби у їх проведенні на підставі направлення, виписаного керівником органу (підрозділу) державної контрольно-ревізійної служби.
Колегія суддів вважає за потрібне наголосити, що зустрічна звірка не є контрольним заходом по відношенню до суб'єкта господарювання. Об'єктом контролю в цей час є інша підконтрольна установа, яка на даний час ревізується. А у суб'єкта господарювання, у якого проводиться зустрічна звірка, з'ясовуються питання реальності та повноти відображення операцій та розрахунків в обліку саме підконтрольної установи.
Відповідно до п.26 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 20 квітня 2006 р. № 550, з метою документального підтвердження виду, обсягу операцій та розрахунків з об'єктом контролю - підконтрольною установою, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку контролюючими органами можуть проводитися зустрічні звірки у суб'єктів господарювання, які мали правові відносини з об'єктом контролю - підконтрольною установою. Зустрічна звірка проводиться шляхом документального і фактичного дослідження виду, обсягу операцій, проведених між суб'єктом господарювання та об'єктом контролю - підконтрольною установою. За результатами такої звірки складається у двох примірниках довідка, один примірник якої видається суб'єкту господарювання, що мав правові відносини з об'єктом контролю - підконтрольною установою, у тому ж порядку, що і акт ревізії. Другий примірник довідки долучається до матеріалів ревізії.
На думку колегії суддів, закон не встановлює виключний перелік документів, які мають надаватися Державній фінансовій інспекції при проведенні зустрічної звірки.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що довідка, складена за результатами зустрічної звірки, є службовим документом, яким підтверджується факт проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, що мав правові відносини з підконтрольною установою, та який є носієм доказової інформації про виявлені порушення або ж встановлені звіркою обставини, що є предметом державного фінансового контролю.
Тобто, довідка, складена за результатами зустрічної звірки суб'єкта господарювання, є лише засобом документування дій контрольно-ревізійної служби, вчинених під час ревізії підконтрольної установи, та фіксації отриманої інформації; вона не встановлює, не змінює, не припиняє прав чи обов'язків суб'єкта господарювання, що можуть бути предметом судового захисту, у зв'язку з чим оскарження змісту такої довідки та дій по встановленню інформації, що в ній викладена, не є способом, спрямованим на захист порушених прав чи оспорюваних інтересів в адміністративному судочинстві.
Предметом вказаного спору є саме встановлення неправомірності дій Державної фінансової інспекції у Закарпатській області при складанні довідки № 07-04/4 від 03.02.2012, а такі, на думку колегії суддів, є такими, що відповідають вищевказаним нормам законодавства України.
Колегія суддів також не погоджується з думкою суду першої інстанції щодо того, що відповідач фактично провів не зустрічну звірку, а ревізію фінансово-господарської діяльності, оскільки остання має інакші законодавчо визначені підстави та процедуру проведення, а також результати такої закріплюються в акті ревізії.
Враховуючи вказані положення законодавства, вважаємо за потрібне зауважити, що діяльність працівників контролюючого органу з проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання є лише службовою діяльністю таких осіб на виконання своїх посадових обов'язків із збирання інформації щодо дотримання вимог чинного законодавства під час здійснення господарських взаємовідносин суб'єктом контролю. Тому висновки, викладені в довідці зустрічної звірки, так і дії посадових осіб фінансової інспекції з проведення перевірки та зі складення висновків такої довідки не створюють жодних правових наслідків для суб'єкта господарювання непідконтрольного відповідачу, не змінюють стану його суб'єктивних прав, та, серед іншого, не є контрольним заходом.
З урахуванням викладеного, виходячи із завдань адміністративного судочинства, зважаючи на відсутність факту порушення прав позивача чи оспорення його законних інтересів з боку Державної фінансової інспекції у Закарпатській області у зв'язку із діями при складанні довідки зустрічної звірки № 07-04/4 від 03.02.2012, колегія суддів вказує на необґрунтованість висновку суду першої інстанції щодо наявності підстав для вжиття заходів судового захисту шляхом задоволення позову.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції прийнято рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та доводами апелянта спростовані, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198 п.3, 202, 205 ч.2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Закарпатській області задовольнити.
Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 3 травня 2012 року у справі №2а-493/12 скасувати і прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Комунального підприємства Міжгірської селищної ради «Ринок» відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
На Постанову може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Д.М. Старунський
Судді В.М. Багрій
А.І. Рибачук