Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
Іменем України
25.03.2015 Справа № 927/32/15.
Позивач: Приватна організація «Українська ліга авторських і суміжних прав», вул. Бажова, 15/20, м. Київ, 02100.
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Май смак», пр-кт Миру, 17, м. Чернігів, 14000;
про стягнення 25 964,94 грн.
Суддя Ю.В. Федоренко
Представники сторін:
Від позивача: Ластовін О.С., дов. від 29.09.2014 р., Шепель С.І., дов. від 10.02.2015 р., 25.03.2015 р. не з'явились.
Від відповідача: Потапова С.М., дов. від 29.01.2015 р.
Рішення прийняте після перерви, яку оголошено на підставі ст.77 ГПК України.
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 25 964,94 грн. загальної заборгованості, в тому числі: 22 000 грн. боргу, 1 188,34 грн. витрат від інфляції, 1 193,31 грн. - 3% річних, 1 583,29 пені.
Позовні вимоги обґрунтовані укладеним між сторонами 17.03.2011 р. договором №КБР-К-17/03/2/11, порушенням відповідачем умов договору щодо строків сплати винагороди.
Додаткові обґрунтування позовних вимог позивачем наведені у письмових поясненнях від 23.02.2015 р., 18.03.2015 р.
Відповідач позов не визнав. Підтвердив факт укладення договору з відповідачем та сплату авторської винагороди за два місяці публічного оприлюднення музичних творів в приміщенні ресторану «Велюров». З 17.05.2011 р. товариством було припинено підприємницьку діяльність в процесі якої здійснювалось використання фонограм, приміщення ресторану було передано у оренду. Про вказаний факти позивача було повідомлено заздалегідь відповідно до п.3.4 договору. Вважає, що зобов'язання сторін за договором припинились 17.05.2011 р., з дня направлення листа позивачу.
Відповідач також заявляє про сплив строку позовної давності щодо основної суми боргу та пені, просить застосувати наслідки такого спливу. Заявляє, що наданий позивачем розрахунок штрафних санкцій здійснено невірно.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін суд встановив таке.
Приватна організація «Українська ліга авторських і суміжних прав» є організацією колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується свідоцтвом Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України від 24.01.2011 р. №19/2011;
17.03.2011 р. між сторонами укладено договір №КБР-К-17/03/2/11 з додатками №1 та №2 (далі-Договір) за умовами якого Користувач ( Відповідач у справі) здійснює публічне виконання оприлюднених музичних творів, фонограм, а також зафіксованих у фонограмах виконань, публічну демонстрацію відеограм, а також зафіксованих у відеограмах виконань (далі разом Твори) у ресторанчику «Велюров», м. Чернігів, пр.-кт Миру, 17, а УЛАСП (Позивач) надає Користувачу на умовах, визначених цим договором, право (невиключну ліцензію) на таке виконання.
Відповідно до п.2.3 договору Користувач зобов'язується перерахувати на поточний рахунок УЛАСП винагороду (роялті) узгоджену сторонами у відповідних додатках до цього договору не пізніше ніж за 5 днів до початку місяця за який здійснюється платіж.
Згідно з п.1.2 додатку №2 до договору загальна сума щомісячної винагороди з дня набуття чинності договору становить 500 грн.
Як узгоджено у п.3.4 договору Користувач зобов'язується протягом 5 днів письмово повідомити УЛАСП про припинення публічного виконання фонограм в закладах Користувача, зазначених у відповідних додатках до цього договору. В разі несвоєчасного повідомлення про настання таких обставин Користувач зобов'язується сплатити винагороду, узгоджену сторонами у відповідних додатках, у повному обсязі і за весь період.
У п.4.1, 4.2 договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 17.03.2012 р., а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій, та будь - яких інших зобов'язань до їх повного виконання.
У випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії договору протягом місяця до настання зазначеної в п.4.1 дати припинення дії договору, він вважається пролонгованим ще на один календарний рік і так кожного разу. Таке повідомлення має бути надіслане засобами поштового зв'язку (рекомендованим листом), при цьому належним доказом повідомлення є квитанція відділу поштового зв'язку із зазначенням вказаних в цьому договорі поштових реквізитів сторони, на адресу якої направлено листа.
На виконання умов договору відповідачем було сплачено 500 грн. щомісячної винагороди (роялті) за публічне виконання творів за березень 2011 р. 500 грн., та за період 17.04.11 по 17.05.2011 - 500 грн.
Листом від 16.05.2011 р. №15 відповідач, згідно з п.3.4 договору, повідомив позивача про припинення ним з 17.05.2011 р. здійснення підприємницької діяльності в процесі якої відбувалося публічне використання музичних творів, фонограм та виконань, передачу приміщення ресторанчику «Велюров», в якому відбувалось таке використання, в оренду іншим юридичним особам. Зобов'язався у випадку відновлення здійснення підприємницької діяльності у вказаному ресторанчику повідомити про це позивача та виконувати взятий на себе обов'язок щодо виплати винагороди за укладеним договором.
Факт направлення цього листа позивачу підтверджується копією фіскального чека Укрпошти від 18.05.2001 р., оригінал якого оглянуто у судовому засіданні. Отримання цього листа позивачем не заперечується.
Позивачем направлялась відповідачу претензія №22/12/13/1 від 22.12.2013 р. з вимогою сплатити заборгованість за договором, яка станом на 22.12.2013 р. за даними позивача складала 16 000 грн.
У відповіді на претензію №01 від 08.01.2014 р. відповідач її не визнав та повідомив про направлення позивачу листа про припинення використання музичних творів, фонограм та виконань відповідно до п.3.4 договору.
На лист від 08.01.2014 р. №01 позивач повідомив, що у закладі «Велюров» господарська діяльність здійснюється ТОВ «Май Смак», обов'язок щодо сплати винагороди покладається на останнього. У листі зазначено, що ТОВ «Май Смак» продовжує використовувати надане договором право (невиключну ліцензію), а тому грошове зобов'язання за зазначеним договором має виконуватись у повному обсязі.
Листом за №02 від 28.02.2014 р. відповідач в черговий раз повідомив позивача, що починаючи з 17.05.2011 р. він не використовує об'єкти авторських та суміжних прав, припинив здійснення підприємницької діяльності з надання послуг кафе. Про припинення використання музичних творів позивача повідомлено письмово відповідно до п.3.4 договору.
Факт отримання цього листа підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення на а.с.48.
Відповідно до положень статей 435, 440, 441, 443 Цивільного кодексу України, статей 7, 15, 31-33 Закону України «Про авторське право і суміжні права» право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку; використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передане відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом); розмір і порядок виплати авторської винагороди за створення і використання твору встановлюється в авторському договорі або у договорах, що укладаються за дорученням суб'єктів авторського права організаціями колективного управління з особами, які використовують твори.
Згідно з ч.1 ст.49 Закону України «Про авторське право і суміжні права» організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень такі функції:
а) погоджувати з особами, які використовують об'єкти авторського права і (або) суміжних прав, розмір винагороди під час укладання договору;
б) укладати договори про використання прав, переданих в управління. Умови цих договорів повинні відповідати положенням статей 31-33 цього Закону;
в) збирати, розподіляти і виплачувати зібрану винагороду за використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також іншим суб'єктам прав відповідно до цього Закону.
Отже, договір між сторонами є укладеним, в установленому порядку він недійсним не визнавався. Також і відповідач не висловив заперечень щодо правомірності укладення договору позивачем.
Як встановлено ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У п.4.3 договору сторонами було узгоджено, що відповідач зобов'язується протягом п'яти днів письмово повідомити позивача про припинення публічного виконання фонограм в своїх закладах. В разі несвоєчасного повідомлення про настання таких обставин відповідач зобов'язується сплатити винагороду у повному обсязі і за весь період.
Про припинення публічного виконання фонограм у своєму закладі відповідач повідомив позивача письмово листом від 16.05.2011 р.
На підтвердження припинення господарської діяльності в ресторанчику «Велюров» відповідачем надано:
- копію свідоцтва платника єдиного податку за яким внесено зміни видів діяльності відповідача від 17.05.2012 р. - 47.99 - інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;
- договір оренди нежитлового приміщення від 01.06.2011 р., укладений між орендодавцем - ТОВ «Май Смак» та орендарем - ТОВ «Ресторатор Чернігів» за яким орендодавець зобов'язався передати орендареві у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 38,8 кв.м. та інженерні комунікації, що знаходяться за адресою: м. Чернігів, пр. Миру, 17.
Договір укладено на строк з моменту прийняття приміщення за актом приймання передачі і до 31.12.2013 р.
Якщо жодна сторона в строк за 60 календарних днів до закінчення цього договору не заявить про намір не продовжувати його дію, договір вважається автоматично продовженим на строк до 31.12.2015 р.;
- акт приймання - передачі до договору оренди нежитлового приміщення від 01.06.2011 р. за яким ТОВ «Май Смак» передав, а ТОВ «Ресторатор Чернігів» прийняв у належному для експлуатації стані приміщення загальною площею 38,8 кв.м., розташованого за адресою: м. Чернігів, пр. Миру, 17.
З наданих відповідачем доказів вбачається, що ресторанчик «Велюров», м. Чернігів, пр-кт Миру,17, який внесено згідно з додатком №1 до Договору у перелік закладів в яких відповідач здійснює публічне виконання творів, з 01.06.2011 р. по теперішній час знаходиться у оренді іншої юридичної особи.
Відповідно до умов п.3.4 договору відповідач листом від 16.05.2011 р. завчасно повідомив позивача про припинення публічного виконання фонограм у цьому закладі та про передачу приміщення у оренду.
Як було узгоджено сторонами у п.3.4 договору відповідач зобов'язується сплатити винагороду у повному обсязі і за весь період лише у разі несвоєчасного повідомлення про настання таких обставин (припинення публічного виконання фонограм).
Оскільки відповідачем письмово, на виконання умов п.3.4 договору, заздалегідь було повідомлено позивача про припинення виконання фонограм у закладі, у якому відповідачем здійснювалось таке виконання, підстави для стягнення винагороди за період з 01.06.2011 р. по грудень 2014 р. у сумі 21 500 грн. відсутні, у цій частині позову необхідно відмовити.
Направлення листа 18.05.2011 р. на адресу позивача і фактична передача у оренду приміщення 01.06.2011 р. не може вважатися несвоєчасним повідомленням про припинення публічного виконання фонограм в зв'язку з тим, що таке повідомлення було здійснено завчасно.
Згідно з п.2.6 договору у разі затримки платежів відповідач зобов'язався сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
На суму боргу у 21 500 грн. позивачем нараховано: пеню за період з 26.06.2011 р. по 31.12.2014 р. у сумі 1 544,22 грн.; відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України втрати від інфляції за період з червня 2011 р. по грудень 2014 р. у сумі 1 155,30 грн. та відсотки річних у сумі 1 139,27 грн.
У стягненні цих сум судом відмовлено в зв'язку з відмовою у стягненні основної суми боргу.
Розмір щомісячної винагороди сторонами визначено у 500 грн. Договір набув чинності з моменту його підписання - з 17.03.2011 р.
Отже, за період дії договору з 17.03.2011 р. по дату фактичної передачі приміщення у оренду - 01.06.2011 р. відповідач зобов'язаний був сплатити 1241,94 грн. винагороди, а фактично сплачено 1000 грн.
Решта вимог про стягнення з відповідача 258,06 грн. винагороди за травень 2011 р., нарахованих на цю суму пені, процентів річних та витрат від інфляції є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Доказів про сплату 241,94 грн. за травень 2011 р. відповідачем не надано.
З урахуванням п. 2.3 договору відповідач зобов'язаний був сплатити винагороду за травень 2011 р. до 25.04.2011 р.
Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з п. 1) частини 2 ст.258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України ).
Як встановлено ст.266 Цивільного кодексу України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Відповідно до ч.3 та 4 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи вказані приписи закону та умови договору перебіг позовної давності по стягненню 241,94 грн. боргу почався 25.04.2011 р. і сплив 26.04.2014 р.
В зв'язку зі спливом позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, у позові про стягнення 241,94 грн. боргу та нарахованих на цю суму пені, процентів річних, витрат від інфляції необхідно відмовити.
Таким чином, суд приходить до висновку щодо необхідності повної відмови у задоволенні позовних вимог в зв'язку з їх необґрунтованістю та спливом позовної давності. відмовити.
Щодо обґрунтування позову тим, що договір між сторонами є діючим а заклад громадського харчування працюючим вони судом до уваги не приймаються, оскільки хоча дійсно на час розгляду справи у суді договір свою дію не припинив, але відповідач на підставі договору письмово повідомив позивача про припинення публічного виконання фонограм і не зобов'язаний сплачувати винагороду після такого повідомлення згідно зі змістом п.3.4 договору.
Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не надано доказів, що незважаючи на письмове повідомлення про припинення публічного виконання відповідачем здійснюється господарська діяльність з публічний виконанням творів у закладі громадського харчування, який наведений у додатку №1 до договору. Навпаки, відповідачем надано докази про те, що вказаний заклад громадського харчування орендується іншою юридичною особою - ТОВ «Ресторатор Чернігів», яким 01.06.2011 р. укладено договір №КБР 48/14 про виплату винагороди за використання творів та їх виконань, виражених у звуковій формі, незалежно від країни їх походження з Всеукраїнською громадською організацією «Автор». Метою вказаного договору є договірне врегулювання умов дотримання прав авторів і виконавців творів, що виражені у звуковій формі, які використовуються про здійснені користувачем (ТОВ «Ресторатор Чернігів» будь-яких господарських операцій, пов'язаних з наданням послуг у приміщенні, зокрема і ресторану «Велюров», м. Чернігів, пр. Миру,17. Вказаний договір набув чинності з дати його підписання, тобто з 01.06.2011 р.
Судові витрати у справі покладаються на позивача відповідно до ст.49 ГПК України.
Керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У позові відмовити повністю.
Суддя Ю.В. Федоренко .