про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
24 березня 2015 р. Справа № 802/739/15-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Мультян Марина Бондівна, розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Вендичанська цегла"
до: Могилів-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області
про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Вендичанська цегла" до Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ознайомившись з вказаною позовною заявою і доданими до неї матеріалами, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви, яка повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтею 106 КАС України.
Норми статті 106 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень статті свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Частиною 3 статті 106 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Відповідно до пункту першого частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.
Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
Зі змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення № 0031821702 від 15 грудня 2014 року на суму 121582 грн. та № 0031821702 від 15 грудня 2014 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 510 грн.
Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень відповідача - суб'єкта владних повноважень, належать до майнових, оскільки їх безпосереднім наслідком є зміна складу майна позивача.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною другою цієї ж статті встановлено, що за подання до адміністративного суду позову майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", розмір мінімальної заробітної плати становить з 01 січня 2015 року 1218 грн.
З долучених до позовної заяви квитанцій № 0.0.364940320.1 від 23 березня 2015 року та № 0.0.364879036.1 від 23 березня 2015 року вбачається, що позивачем при зверненні до адміністративного суду сплачено судовий збір у розмірі 203,08 грн. в той час як необхідно сплати 244,18 грн. Таким чином, позивачу слід здійснити доплату судового збору в сумі, яка дорівнює різниці між сумою судового збору, що підлягає сплаті та сумою сплаченого судового збору.
Згідно із частиною 1 статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Подана позовна заява майнового характеру не оплачена судовим збором у належному розмірі, а отже не відповідає вимогам, передбаченим статтею 106 КАС України.
З огляду на викладене вважаю, що позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Вендичанська цегла" необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 105, 106, 108, 165, 185, 186, 254 КАС України, -
1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Вендичанська цегла" до Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу протягом п'яти днів з моменту отримання копії даної ухвали усунути недоліки шляхом надання суду доказів сплати судового збору у належному розмірі.
3. Копію ухвали надіслати позивачу - для відома та виконання.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Мультян Марина Бондівна