18 березня 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
головуючого Червинської М.Є.,
суддів:Леванчука А.О.,Маляренка А.В., Писаної Т.О., Юровської Г.В.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом першого заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про відшкодування шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_9, подану представником ОСОБА_12, на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 12 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 17 грудня 2014 року,
У лютому 2013 року перший заступник прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Житомирської ОДПІ) Головного управління Міндоходів у Житомирській області звернувся до суду з позовом, який у подальшому уточнив і просив стягнути з відповідачів солідарно на користь держави завдану шкоду в розмірі 1 137 238 грн 69 коп.
Посилався на те, що вироком Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 визнано винними у скоєнні злочинів та притягнуто до кримінальної відповідальності. Спільними діями відповідачів було завдано шкоду у вигляді несплати до державного бюджету податку на додану вартість в розмірі 1 137 238 грн 69 коп., яку позивач і просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку на підставі ст. 1166 ЦК України на користь держави в особі Житомирської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Житомирській області.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 12 вересня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 17 грудня 2014 року, позов задоволено. Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 на користь держави в особі Житомирської ОДПІ Міністерства доходів України суму завданої шкоди у розмірі 1 137 238 грн 69 коп. Вирішено питання про судові витрати.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, із ухваленням нового рішення у справі про відмову в задоволенні позову.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини справи, вважає, що касаційна скарга ОСОБА_9 підлягає відхиленню з наступних підстав.
Під час розгляду справи судами попередніх судових інстанцій встановлено, що вироком Богунського районного суду м. Житомира від 26 листопада 2012 року, який набрав законної сили, ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 27 ч. 5, ст. 28 ч. 3-ст. 212 ч.2, ст. 27 ч. 5, ст. 28 ч. 3-ст. 366 ч.1, ст. 28 ч. 3- ст. 205 ч.1, ст.28 ч. 3-ст. 205 ч. 2 КК; ОСОБА_7 - ст. 27 ч.5, ст. 28 ч.3 - ст. 212 ч.2, ст. 27 ч. 5, ст. 28 ч.3 - ст. 366 ч.1, ст. 28 ч. 3 - ст. 205 ч.1 КК України; ОСОБА_8 - ст. 27 ч.5, ст.28 ч.3 - ст. 212 ч.2, ст. 27 ч. 5, ст. 28 ч. 3 -ст. 366 ч.1, КК України; ОСОБА_9 - ст. 27 ч.5, ст. 28 ч. 3 -ст. 212 ч.2, за ст. 27 ч. 5, ст. 28 ч. 3-ст. 366 ч.1, за ст. 28 ч. 3 - ст. 205 ч.1 КК України; ОСОБА_10 - ст. 27 ч. 5, ст. 28 ч. 3 - ст. 212 ч. 2, ст. 27 ч. 5, ст. 28 ч. 3 - ст. 366 ч.1, ст. 28 ч. 3 - ст. 205 ч.1 КК України; ОСОБА_11 - ст. 27 ч. 5, ст. 28 ч. 3 - ст. 212 ч. 2, ст. 27 ч. 5, ст. 28 ч. 3- ст. 366 ч.1 КК України.
Відповідно до вироку відповідачами у справі, які входили до складу організованої злочинної групи, створеної ОСОБА_6, які розуміли незаконність своїх дій та бажали настання їх наслідків у вигляді несплати до державного бюджету податку на додану вартість, з метою уникнення покарання за вчинення злочинних дій, застосовано злочинну схему, суть якої полягає в тому, що зобов'язання по сплаті до державного бюджету податку на додану вартість перекладаються спочатку на підприємства «транзити», створені для прикриття незаконної діяльності, на банківські рахунки яких надходять кошти від підприємств покупців за реалізовані товари (роботи, послуги), а в подальшому на фіктивні підприємства зареєстровані на підставних осіб, які придбано для прикриття незаконної діяльності.
При цьому, підроблювались документи (прибуткові та податкові накладні, договори, акти приймання здачі виконаних робіт) про неіснуючі факти купівлі товарів (робіт, послуг) у підприємств «транзитів», які у свою чергу начебто закуповували ці товари (роботи, послуги) у підприємств з ознаками фіктивності, а підприємство-користувач послуг конвертаційного центру отримувало право на кредит з податку на додану вартість.
Таким чином зобов'язання по сплаті до державного бюджету податку на додану вартість перекладались на підприємства з ознаками фіктивності, які не сплачували до державного бюджету податку на додану вартість, про що ОСОБА_6, ОСОБА_9 та іншим відповідачам було достовірно відомо, оскільки ОСОБА_6 їх повністю ознайомив зі своїми злочинними намірами, метою створення організованої злочинної групи, цілями і задачами, які ставились перед кожним з учасників організованої злочинної групи зокрема, та всією групою в цілому. При цьому кожен з учасників організованої злочинної групи усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх злочинних дій, передбачав та бажав настання їх наслідків, які в кінцевому результаті призводили до фактичного ненадходження до державного бюджету податку на додану вартість та погодився на виконання покладених на них злочинних обов'язків.
Для реалізації розробленого злочинного плану учасникам організованої злочинної групи у складі: ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_11 було придбано та створено ряд суб'єктів фінансово-господарської діяльності, для подальшого використання їх документів, печаток та банківських рахунків, з метою прикриття незаконної діяльності, спрямованої на пособництво в умисному ухиленні від сплати податків у великих розмірах, а також надання своїй незаконній діяльності вигляду законної та подальшого уникнення кримінальної відповідальності.
Як, зокрема, встановлено вироком суду від 26 листопада 2012 року, ОСОБА_6, з поміж іншого, діючи умисно, протиправно, у складі створеної організованої злочинної групи, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на фіктивне підприємництво, тобто придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, вчинене повторно, не маючи наміру займатись господарською діяльністю, 5 березня 2008 року здійснив перереєстрацію на ОСОБА_9, яка не мала наміру здійснювати передбачену законом фінансово-господарську діяльність, товариства з обмеженою відповідальністю «СМ-Груп». При цьому ОСОБА_9 була обізнана про наміри створити фіктивне підприємство та ознайомлена зі всіма деталями злочинної схеми.
Крім того, ОСОБА_9, діючи за попередньою змовою з учасниками організованої злочинної групи, достовірно знаючи про те, що КП «Житомирбудзамовник» не закуповувало у фіктивного підприємства ТОВ «ЖСК-Буд-Сервіс» товарів (робіт, послуг) і вказана операція має безтоварний характер, отримавши кошти на рахунок ТОВ «ЖСК-Буд-Сервіс», неодноразово вчиняла з ними фінансові операції - перерахування з банківського рахунку належного ТОВ «ЖСК-Буд-Сервіс» на банківський рахунок інших фіктивних підприємств, звідки в подальшому грошові кошти знімалися готівкою.
Послугами організованої злочинної групи, до складу якої входила також ОСОБА_9, суть роботи якої полягала в незаконному формуванні податкового кредиту з ПДВ, скористалися власники та керівники КП «Житомирбудзамовник», ПП «Енергопромтехніка», КП «Реклама», ТОВ «Вуд-Юа».
Частиною 4 статті ст. 61 ЦПК України передбачено, що вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
З урахуванням цієї норми закону, вирок Богунського районного суду м. Житомира від 26 листопада 2012 року є обов'язковим у цій справі щодо встановлення протиправних дій відповідачів, зокрема і ОСОБА_9
У відповідності до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до абз. 2 п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України у постанові № 3 від 31 березня 1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» солідарну відповідальність по відшкодуванню шкоди несуть особи, діяння яких були об'єднані спільним злочинним наміром, а заподіяна ними шкода стала наслідком їх спільних дій.
Цією ж постановою роз'яснено, що суд, покладаючи на відповідача обов'язок відшкодувати матеріальну шкоду, має виходити з установленого законом правила про те, що шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Ухвалюючи оскаржувані рішення, суди врахували вищезазначені роз'яснення, і встановивши, що поряд з іншими вина ОСОБА_9 була доведена вироком суду, дійшли обґрунтованого висновку про те, що є правові підставі для покладення на неї обов'язку по відшкодуванню збитків, завданих державі в особі Житомирської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Житомирській області.
Судами також встановлено, що обов'язок сплати податків перекладався саме на фіктивні підприємства, які реальної господарської діяльності не здійснювали, про що учасники організованої злочинної групи достовірно знали. За таких обставин є правильним висновок судів, що внаслідок злочинних дій відповідачів, пов'язаних з використання фіктивних підприємств щодо податкових платежів, збитки завдані державі становлять 1 137 238 грн 69 коп. і ця сума підлягає стягненню солідарно з відповідачів на користь держави в особі Житомирської ОДПІ Міністерства доходів України.
Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду відповідають вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в касаційній скарзі доводи є необґрунтованими й правильність висновків судів не спростовують.
Керуючись ст. ст. 336, 337, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_9, подану представником ОСОБА_12, відхилити.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 12 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 17 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.Є. Червинська Судді: А.О. Леванчук А.В. Маляренко
Т.О. Писана
Г.В. Юровська