19 березня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Іваненко Ю.Г., Горелкіної Н.А., Завгородньої І.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради, ОСОБА_6, третя особа - Житлово-експлуатаційне об'єднання товариства співвласників житла багатоквартирних будинків, про визнання частково недійсним і скасування рішення та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання права власності на Ѕ частини квартири, за касаційною скаргою ОСОБА_7, ОСОБА_8 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 8 листопада 2010 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 23 грудня 2014 року,
У вересні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що з 1989 року по 26 вересня 2001 року він перебував у зареєстровано шлюбі з відповідачем ОСОБА_5 Під час спільного проживання із спільних коштів виплатили пай на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Кінцевий розрахунок проведено в 1993 році.
Позивач з 22 квітня 2002 року по 6 червня 2010 року постійно перебував за кордоном на заробітках, про що ОСОБА_5 було відомо. Однак, рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 11 січня 2005 року позивач був визнаний безвісно відсутнім та на підставі рішення знятий з реєстраційного обліку. 21 березня 2005 року ОСОБА_5 отримала свідоцтво про право власності на житло.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 8 листопада 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 23 грудня 2014 року, позов задоволено.
Визнано частково недійсним та скасовано рішення Виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради від 17 березня 2005 року № 436 «Про оформлення права власності на виплачені кооперативні квартири» та свідоцтво про право власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 від 21 березня 2005 року в частині оформлення за ОСОБА_5 права власності на Ѕ частини квартири АДРЕСА_1, визнано за ОСОБА_9 право власності на Ѕ частини квартири АДРЕСА_1. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_7, ОСОБА_8 просили скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення про визнання частково недійсним та скасування рішення Виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради від 17 березня 2005 року № 436 «Про оформлення права власності на виплачені кооперативні квартири» та свідоцтво про право власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 від 21 березня 2005 року в частині оформлення за ОСОБА_5 права власності на ѕ частини квартири, визнати за ними позивачем право власності по ј частини квартири за кожним, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 8 листопада 2010 року та ухвали апеляційного суду Хмельницької області від 23 грудня 2014 року, оскільки вони законні та обґрунтовані, так як згідно з п.п. «а» п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України від 18 вересня 1987 року № 9 «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи», при розгляді спорів про поділ квартири між подружжям, яке розлучилося, судам слід враховувати, що пай, внесений подружжям в ЖБК у період сумісного проживання за рахунок спільних коштів, а також за рахунок коштів, подарованих подружжю або одержаних ним у позичку, після повної сплати пайового внеску - квартира, є їх спільним майном і підлягає поділу на загальних підставах.
Також, колегія суддів апеляційного суду обґрунтовано вважала, що законодавством передбачено відшкодування (компенсація) громадянам, які переселяються з радіоактивно забруднених територій, в місці переселення вартості вже придбаного ними житла, а не виплату їм грошових сум для придбання житла таким громадянам.
Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_7, ОСОБА_8 відхилити.
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 8 листопада 2010 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 23 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Ю.Г. Іваненко Н.А. Горелкіна І.М. Завгородня