Ухвала
19 березня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
Висоцької В.С., Колодійчука В.М., Умнової О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до приватного підприємства «Сім-альянс» про стягнення заборгованості за договором підряду; за зустрічним позовом приватного підприємства «Сім-альянс» до ОСОБА_4 про стягнення штрафу та визнання права власності за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду м. Києва від
10 грудня 2014 року,
встановила:
У березні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом до приватного підприємства «Сім-альянс» (далі - ПП «Сім-альянс»), посилаючись на те, що за умовами договору підряду від
11 листопада 2013 року, укладеного між ПП «Сім-альянс» та
ОСОБА_4, останній зобов'язувався своїми або залученими силами і засобами виконати комплекс робіт з реконструкції малого ринкового комплексу, загальною площею 3 120,7 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1 в строк до 11 лютого 2014 року, однак ПП «Сім-альянс» не здійснив оплату виконаних робіт. Просив стягнути з відповідача на його користь, заборгованість за договором підряду у сумі 50 000 грн.
ПП «Сім-Альянс» пред'явило зустрічний позов, у якому просило стягнути з ОСОБА_4 штраф у розмірі 1 000 грн та визнати право власності на малий ринковий комплекс, загальною площею 3 228,3 грн.
Позов мотивовано тим, що за умови спірного договору підрядник виконав частково, а саме: зобов'язання, що визначені у п. 1 ст. 1.1 договору були виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується Актом приймання-передачі від 11 лютого 2014 року, а, зобов'язання, що визначені у п. 4 ст. 1.1. договору не були виконані підрядником на дату закінчення договору.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 14 квітня
2014 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Зустрічний позов ПП «Сім-альянс» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПП «Сім-альянс» штраф у розмірі 1 000 грн.
Визнано за ПП «Сім-альянс» право власності на малий ринковий комплекс загальною площею 3 228,3 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме:
- нежитлову будівлю (літера «Б») загальною площею 385,4 кв.м;
- нежитлову будівлю (літера «В») загальною площею 150,2 кв.м;
- нежитлову будівлю (літера «Г») загальною площею 860,4 кв.м;
- нежитлову будівлю (літера «Д») загальною площею 269,3 кв.м;
- нежитлову будівлю (літера «Е») загальною площею 66,3 кв.м;
- нежитлову будівлю (літера «Ж») загальною площею 187,6 кв.м;
- нежитлову будівлю (літера «К») загальною площею 254,5 кв.м;
- нежитлову будівлю (літера «Л») загальною площею 251,4 кв.м;
- нежитлову будівлю (літера «М») загальною площею 206,5 кв.м;
- нежитлову будівлю (літера «Н») загальною площею 170,4 кв.м;
- нежитлову будівлю (літера «П») загальною площею 70,1 кв.м;
- нежитлову будівлю (літера «Р») загальною площею 171 кв.м;
- нежитлову будівлю (літера «С») загальною площею 50,1 кв.м;
- нежитлову будівлю (літера «Т») загальною площею 135,1 кв.м.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 10 грудня 2014 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову скасовано, у цій частині ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відмовляючи ПП «Сім-альянс» у задоволенні зустрічного позову про визнання права власності, суд апеляційної інстанції правильно виходив із вимог ч.2 ст. 331 ЦК України, згідно до якої право власності виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Спірне майно не було прийнято до експлуатації в установленому законом порядку, є самочинним будівництвом у розумінні ст. 376 ЦК України, тому підстав для визнання права власності у судовому порядку не вбачається.
Висновки суду відповідають вимогам закону та матеріалам справи.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновки суду не спростовують.
Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення апеляційного суду м. Києва від 10 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.С. Висоцька
В.М. Колодійчук
О.В. Умнова