Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі колегії суддів:
ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9.,
при секретарі
судового засідання ОСОБА_10,
розглянувши у судовому засіданні в м. Києві 19 березня 2015 року касаційну скаргу засудженого у кримінальному провадженні щодо
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина
України, в силу ст. 89 КК України не судимого,
за участю прокурора ОСОБА_11.,
встановив:
У касаційній скарзі засудженого ОСОБА_5 викладено вимогу про зміну вироку апеляційного суду, пом'якшення покарання із звільненням від його відбування з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Зазначив, що вину визнав повністю, щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочинів та вважав покарання призначене судом першої інстанції справедливим, тому не оскаржував вирок в апеляційному порядку. Крім того, вказав, що бажає стати на шлях виправлення, вживає заходів щодо позбавлення від наркотичної залежності, неодноразово лікувався, за збут наркотичних засобів до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, хворіє тяжкими хворобами внутрішніх органів, злочин вчинив через збіг сімейних обставин, проживає з батьком, який потребує догляду, а тому з урахуванням всіх цих обставин вважає покарання за вироком суду апеляційної інстанції надто суворим.
Вироком Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 21 травня 2014 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років, за ч. 2 ст. 309 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки, за ч. 1 ст. 311 КК України - до покарання у виді обмеження волі на строк два роки, за ч. 1 ст. 317 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_5 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки, з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 4 ч. 1 ст. 76 КК України. Вироком суду також вирішено долю речових доказів та питання щодо процесуальних витрат.
Вироком Апеляційного суду Івано-Франківської області від 30 вересня 2014 року апеляційну скаргу прокурора задоволено. Вирок суду в частині призначеного покарання скасовано, ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки шість місяців без конфіскації майна, за ч. 2 ст. 309 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки, за ч. 1 ст. 311 КК України - до покарання у виді обмеження волі на строк два роки, за ч. 1 ст. 317 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_5 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк два роки шість місяців без конфіскації майна. В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.
ОСОБА_5 незаконно зберігаючи придбані наркотичні засоби за місцем свого проживання АДРЕСА_1, 5 лютого 2014 року, приблизно о 10-ій год., незаконно збув ОСОБА_6 особливо небезпечний наркотичний засіб - макову соломку в кількості двох столових ложок шляхом пригощання.
Того ж дня ОСОБА_5 надав приміщення своєї кімнати в будинку ОСОБА_6, знаходячись в якому останній вжив макову соломку, від чого у нього настало наркотичне сп'яніння, відповідно до висновку результатів його медичного огляду.
5 лютого 2014 року ОСОБА_5 за місцем свого проживання незаконно зберігав з метою використання для виготовлення наркотичних засобів виявлену під час проведення працівниками міліції санкціонованого обшуку поліетиленову пляшку з вмістом рідини, що відповідно до висновку судової експертизи № 09/12-0164 від 6 лютого 2014 року містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого законом заборонено - концентрат з макової соломки (опій екстракційний), в перерахунок на суху речовину масою 0,718 г., та прекурсори - ацетон і толуол, в загальній кількості 184,8 мл.
Цього ж дня працівниками міліції під час проведення вказаного обшуку було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб - макову соломку, масою у перерахунку на суху речовину 992,468 г, що є великим розміром, та речі і предмети пристосовані для виготовлення і вживання наркотичних засобів із залишками на них особливо небезпечного наркотичного засобу - екстракту канабісу, масою 0,162 г, опію ацетильова-ного, масою 0,0019 г, та у слідовій кількості 0 0001 г, які ОСОБА_5 незаконно зберігав без мети збуту.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги засудженого, перевіривши матеріали провадження та обговоривши наведені у скарзі доводи, суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, визнані судом доведеними, ґрунтуються на сукупності зібраних і належно оцінених доказів та в касаційній скарзі не оспорюються, як і кваліфікація дій засудженого.
Судовий розгляд кримінального провадження проведений відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Доводи касаційної скарги засудженого щодо невідповідності призначеного йому покарання судом апеляційної інстанції є безпідставними, виходячи з наступного.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недотримання повною мірою судом першої інстанції при призначенні покарання засудженому вимог ст. 65 КК України.
Так, суд апеляційної інстанції погодився з рішенням суду щодо застосування положень ст. 69 КК України при призначенні покарання за ч. 2 ст. 307 КК України та застосував положення ст. 69 КК України при призначенні покарання за ч. 1 ст. 317 КК України з урахуванням встановлених судом обставин, які пом'якшують покарання, та істотно знижують ступень тяжкості вчинених злочинів, - щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочинів, стану здоров'я засудженого.
Проте, апеляційний суд дійшов правильного висновку, погодившись з доводами апеляційної скарги прокурора щодо безпідставного звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК
України, оскільки таке рішення суду першої інстанції прийнято без будь-якого мотивування. Суд апеляційної інстанції, постановляючи новий вирок, врахував, що ОСОБА_5 ніде не працює, вживає наркотичні засоби протягом багатьох років, лікувався, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за злочини, вчиненні у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, що свідчить про його підвищену суспільну небезпеку та небажання стати на шлях виправлення.
З огляду на те, що закон України про кримінальну відповідальність застосовано правильно, істотних порушень кримінального процесуального закону не встановлено, суд дійшов висновку, що касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 376, 433, 434, 436 КПК України, суд,
ухвалив:
Вирок Апеляційного суду Івано-Франківської області від 30 вересня 2014 року щодо засудженого ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
___________________ ___________________ ___________________
ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9